Ќа в≥дм≥ну в≥д права на безпечне дл¤ житт¤ та здоров'¤ довк≥лл¤ ≥нш≥ еколог≥чн≥ права мають характер пох≥дних в≥д нього та реал≥зуютьс¤ з метою його забезпеченн¤. “ак, право громад¤н на участь у публ≥чних слуханн¤х або в≥дкритих зас≥данн¤х з питань впливу запланованоњ д≥¤льност≥ на навколишнЇ природне середовище на стад≥¤х розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ об'Їкт≥в та у проведенн≥ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи (п. ЂЇї ст. 9 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї) передбачаЇ р≥зн≥ форми його реал≥зац≥њ, що належать до участ≥ громад¤н у проведенн≥ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи. ÷¤ експертиза може зд≥йснюватис¤ в будь-¤к≥й сфер≥ д≥¤льност≥, що потребуЇ еколог≥чного обірунтуванн¤, за ≥н≥ц≥ативою громадських орган≥зац≥й чи ≥нших громадських формувань (ст. 16 «акону ”крањни Ђѕро еколог≥чну експертизуї). ѕравов≥ засади залученн¤ громад¤н до обговоренн¤ матер≥ал≥в плануванн¤, буд≥вництва та/або реконструкц≥њ р≥зних об'Їкт≥в, у тому числ≥ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки, визначен≥ й законами ”крањни Ђѕро плануванн¤ та забудову територ≥йї, Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї.
«г≥дно з≥ ст. 11 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї участь громадськост≥ в процес≥ еколог≥чноњ експертизи зд≥йснюЇтьс¤ у формах: виступ≥в у засобах масовоњ ≥нформац≥њ; поданн¤ письмових зауважень, иропозиц≥й ≥ рекомендаций; включени¤ представник≥в громадськост≥ до складу експертних ком≥с≥й, груп по проведению еколог≥чноњ екс≠пертизи.
÷е означаЇ, що: 1) громад¤ни можуть самост≥йно проводити еколог≥чну експертизу (саме через це така форма еколог≥чноњ експертизи називаЇтьс¤ громадською); 2) з метою врахуванн¤ громадськоњ думки суб'Їкти еколог≥чноњ експертизи зобов'¤зан≥ орган≥зовувати публ≥чн≥ слуханн¤ або в≥дкрит≥ зас≥данн¤ (орган≥зац≥¤ громадських слухань щодо запланованих проект≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають державн≥й еколог≥чн≥й скспертиз≥); 3) представники громадськост≥ можуть бути включен≥до складу експертних ком≥с≥й при проведенн≥ державноњ еколог≥чноњ експертизи.
√ромадська еколог≥чна експертиза об'Їкт≥в може проводитись пе≠ред державною експертизою, одночасно з нею, п≥сл¤ њњ проведени¤, тобто у будь-¤кий час, коли виникаЇ ≥нтерес у громадськост≥ дл¤ визначенн¤ оц≥нки впливу об'Їкта на навколишнЇ природне середо≠вище.
3 метою ≥нформуванн¤ населенн¤ та узгодженн¤ д≥й з ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н суб'Їкти громадськоњ еколог≥чноњ експертизи оголошують через засоби масовоњ ≥нформац≥њ за¤ву про проведени¤ ≥ ромадськоњ еколог≥чноњ експертизи, в ¤к≥й зазначаютьс¤ в≥домост≥ про склад громадського еколого-експертного формуванн¤, перел≥к спец≥ал≥ст≥в, залучених до участ≥ в експертиз≥, об'Їкт еколог≥чноњ екс≠пертизи, строки њњ проведенн¤. 3 метою врахуванн¤ вимог ќрхуськоњ конвенц≥њ щодо всеб≥чного спри¤нн¤ участ≥ громадськост≥ в прийн¤тт≥ р≥шень доц≥льно захищати в судовому пор¤дку в≥дмови засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в≥д опубл≥куванн¤ за¤ви про проведени¤ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи, ¤кщо така в≥дмова недостатньо обгрунтована.
«а¤ва про проведенн¤ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи подаЇтьс¤ також до в≥дпов≥дноњ ради, орган≥в державноњ виконавчоњ влади та державноњ еколог≥чноњ експертизи (ст. 41 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї) та виступаЇ гарант≥Їю того, що громадським експертам буде надано повне спри¤нн¤ у проведенн≥ експертизи, н≥хто не втрутитьс¤ у процес њх перев≥рки будь-¤ких об'Їкт≥в тощо (статт≥ 28Ч30 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї). “ому в≥дпов≥дна рада, орган державноњ виконавчоњ влади та державноњ еколог≥чноњ ек≠спертизи повинн≥ формально прийн¤ти таку за¤ву, погодитис¤ на проведенн¤ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи, спри¤ти у њњ проведенн≥. «алишенн¤ за¤ви про проведенн¤ громадськоњ еколог≥чноњ ек≠спертизи без розгл¤ду, незадоволенн¤ за¤вних вимог, в≥дмова у прове≠денн≥ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи може бути оскаржено до суду, до орган≥в прокуратури. ќскарженню п≥дл¤гають ≥ ≥нш≥ протиправн≥ д≥њ: незаконне втручанн¤ будь-кого у проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи; наданн¤ св≥домо неправдивих в≥домостей про еколог≥чн≥ насл≥дки д≥¤льност≥ об'Їкт≥в еколог≥чноњ експертизи; порушенн¤ по≠р¤дку проведени¤ еколог≥чноњ експертизи (статт≥ 33Ч46, 50 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї).
„астина друга ст. 42 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї передбачаЇ, що висновки громадськоњ еколог≥чноњ експертизи можуть враховуватис¤ при проведенн≥ державноњ еколог≥чноњ експертизи, а також органами, що приймають р≥шенн¤ про реал≥зац≥ю об'Їкта експертизи. ѕроте з урахуванн¤м вимог ќрхуськоњ конвенц≥њ, а також статт≥ 11 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї висновки громадськоњ еколог≥чноњ експертизи ¤к в≥дпов≥дна форма громадськоњ думки щодо об'Їкта експертизи обов'¤зково мають бути врахован≥ при прийн¤тт≥ остаточного р≥шенн¤ щодо такого об'Їкта.
ѕри цьому доц≥льно враховувати, що ќрхуська конвенц≥¤ передбачаЇ участь громадськост≥ й на б≥льш ранн≥х стад≥¤х еколог≥чноњ екс≠пертизи, а саме: на стад≥њ оц≥нки впливу об'Їкта, що п≥дл¤гаЇ реал≥зац≥њ, на стан навколишнього природного середовища. “ака оц≥нка впливу викладаЇтьс¤ у за¤в≥ про еколог≥чн≥ насл≥дки д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до вимог, встановлених статт¤ми 35 та 36 «акону Ђѕро еколог≥чну екс≠пертизуї. «апровадженн¤ такоњ процедури базуЇтьс¤ насамперед на принцип≥ гласност≥ еколог≥чноњ експертизи (ст. 10 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї) та принцип≥ гарантуванн¤ безпечного дл¤ житт¤ та здоров'¤ навколишнього природного середовища (ст. 6 цього «ако≠ну). Ќедодержанн¤ цих вимог також може бути оскаржено громадськ≥стю до вищих орган≥в державноњ виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ чи безпосередньо до суду.
¬≥дпов≥дно до вимог ст. 13 «акону Ђѕро еколог≥чну експертизуї представники громадськост≥, а саме фах≥вц≥ у в≥дпов≥дних сферах знань, можуть залучатис¤ до проведени¤ державноњ еколог≥чноњ екс≠пертизи. ѕри цьому на них поширюютьс¤ вимоги розд≥лу IV цього «акону.
ѕраво громад¤н на об'Їднанн¤ в громадськ≥ природоохоронн≥ формуванн¤. ÷е право виступаЇ гарант≥Їю багатьох ≥нших еколог≥чних прав: права на участь у проведенн≥ громадськоњ еколог≥чноњ експертизи; права на участь у розробц≥ та зд≥йсненн≥ природоохоронних заход≥в; права на участь в обговоренн≥ будь-¤ких проект≥в, р≥шень, державних програм тощо.
√ромадськ≥ природоохоронн≥ формуванн¤ в≥дпов≥дно до своњх статут≥в, положень можуть брати участь в еколог≥чному вихованн≥ та еколог≥чн≥й осв≥т≥, в еколог≥чному ≥нформуванн≥, у зд≥йсненн≥ громадського контролю в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, виступати позивачами у справах щодо захисту еколог≥чних прав њх член≥в.
ѕринципи реал≥зац≥њ цього права базуютьс¤ на положени¤х онституц≥њ та «акону ”крањни в≥д 16 червн¤ 1992 р. Ђѕро об'Їднанн¤ громад¤нї, а саме: на добров≥льност≥ громад¤н об'Їднуватись у так≥ формуванн¤; на р≥вноправност≥ њх член≥в; на Їдност≥ еколог≥чних ≥нтерес≥в член≥в такого формуванн¤; на свобод≥ вибору напр¤м≥в еколог≥чноњ д≥¤льност≥; на сп≥льност≥ реал≥зац≥њ та захисту еколог≥чних прав громад¤н.
–еал≥зуЇтьс¤ це право шл¤хом волеви¤вленн¤ певного кола громад¤н на об'Їднанн¤ в еколог≥чне формуванн¤. «д≥йснюЇтьс¤ це на загальних зборах, на ¤ких схвалюютьс¤ мета, завданн¤ такого об'Їднанн¤, що в свою чергу ф≥ксуЇтьс¤ в статут≥ чи положенн≥ про нього.
Ћегал≥зац≥¤ еколог≥чних об'Їднань громад¤н зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пов≥домленн¤ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ про заснуванн¤ та державноњ њх реЇстрац≥њ. ѕри цьому на органи держави покладаЇтьс¤ обов'¤зок спри¤ти громад¤нам у легал≥зац≥њ та реЇстрац≥њ њх об'Їднань, а також у реал≥зац≥њ напр¤м≥в еколог≥чноњ д≥¤льност≥. ¬≥дмова у реЇстрац≥њ таких об'Їднань без поважних на те причин п≥дл¤гаЇ оскар≠женню в судов≥ органи.
¬ ”крањн≥ ≥снуЇ к≥лька загальнонац≥ональних громадських приро≠доохоронних орган≥зац≥й, ¤к≥ впливають на реал≥зац≥ю державноњ еколог≥чноњ пол≥тики. —еред них ”крањнське товариство охорони природи (”“ќѕ), ”крањнська еколог≥чна асоц≥ац≥¤ Ђ«елений св≥тї, пол≥тична ѕарт≥¤ зелених ”крањни та ≥нш≥.
ѕраво громад¤н на зд≥йсненн¤ загального та спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в. «а своњм зм≥стом це право складаЇтьс¤ з двох в≥дносно самост≥йних можливостей громад¤н: право загального використанн¤ природних ресурс≥в та право спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в. ѕравовими формами таких можливостей виступають право землекористуванн¤; право водокористуванн¤; право л≥сокористуванн¤; право надрокористуванн¤ тощо.
ѕравовими ознаками права загального використанн¤ природних ресурс≥в Ї:
Чзагальнодоступн≥сть ус≥х природних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ життЇво необх≥дних потреб людини Ч оздоровчих, рекреац≥йних, естетичних, культурно-осв≥тн≥х, виховних, матер≥альнихта ≥нших;
Чв≥дсутн≥сть спец≥альних дозвол≥в на таке користуванн¤ та його безоплатн≥сть;
Чв≥дсутн≥сть необх≥дност≥ закр≥пленн¤ природних ресурс≥в чи њх частин за конкретними особами.
“ак, на засадах права загального використанн¤ природних ресурс≥в людина дихаЇ св≥жим пов≥тр¤м; купаЇтьс¤, зд≥йснюЇ любительське та спортивне рибальство у водоймах загального користуванн¤, в≥дпочиваЇ на берегах водойм, задовольн¤Ї питн≥ потреби; в≥льно перебуваЇ в л≥сах, збираЇ дл¤ власних потреб л≥карськ≥ рослини, гриби, ¤годи, гор≥хи, ≥ншу л≥сову рослинн≥сть там, де це не заборонено; на земельних д≥л¤нках, що знаход¤тьс¤ на прав≥ власност≥ чи прав≥ користуван≠н¤, використовуЇ загальнопоширен≥ корисн≥ копалини (п≥сок, глину, грав≥й); перем≥щаЇтьс¤ дорогами загального користуванн¤, в≥дпочиваЇ у парках, скверах тощо. “ак≥ можливост≥ передбачен≥ насамперед ст. 13 онституц≥њ ”крањни та нормами природоресурсного права: «емельним, ¬одним, Ћ≥совим кодексами ”крањни, одексом ”крањни про надра, законами ”крањни Ђѕро тваринний св≥тї, Ђѕро рослинний св≥тї, Ђѕро курортиї та ≥ншими.
√арант≥¤ми захисту цих прав Ї заборони щодо недопущени¤ њх порушенн¤ шл¤хом влаштуванн¤ перешкод у доступ≥ до водойм загаль≠ного користуванн¤, забудов≥ шл¤х≥в загального користуванн¤, зм≥ни ц≥льового призначенн¤ парк≥в, сквер≥в, ≥нших об'Їкт≥в рекреац≥йного призначенн¤ тощо. 3 час≥в римського права в≥дом≥ земельн≥ серв≥тути, ¤к≥ й у сучасний пер≥од застосовуютьс¤ в цив≥льному прав≥ ≥ означають право обмеженого користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ забезпеченн¤ проходу ≥ проњзду через сус≥дню земельну д≥л¤нку до власноњ, або з метою доступу до природних ресурс≥в загального кори≠стуванн¤. ” де¤ких крањнах заборонено пал≥нн¤ цигарок у м≥сц¤х загального користуванн¤, оск≥льки цигарковий дим шк≥длив≥ший дл¤ тих, хто не палить, н≥ж дл¤ любител≥в кур≥нн¤. ≤нколи на практиц≥ дл¤ захисту права загального використанн¤ природних ресурс≥в може бути застосований так званий негаторний позов, ¤кий доц≥льно розгл¤дати ¤к зас≥б усуненн¤ перешкод, що перешкоджають громад¤нам Ч власникам цього права користуватис¤ ним дл¤ задоволенн¤ своњх численних потреб у галуз≥ еколог≥њ. ѕри цьому важливо в судовому процес≥ обгрунтовувати захист цього права саме з позиц≥њ необх≥дност≥ його реал≥зац≥њ на засадах загальнодоступност≥ природних ресурс≥в кожному громад¤нину, безпосереднього його зв'¤зку з правом на безпечне довк≥лл¤.
ѕраво спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в характеризуЇтьс¤:
Чна¤вн≥стю спец≥альноњ правосуб'Їктност≥, тобто: дос¤гненн¤ в≥ку, зг≥дно з ¤ким за законодавством дос¤гаЇтьс¤ повнол≥тт¤ (18 рок≥в, хоч у окремих випадках може бути й 16 рок≥в Ч дл¤ члена сел¤нського (фермерського) господарства); реЇстрац≥¤ особи ¤к суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥ тощо;
Чплатн≥стю використанн¤ природних ресурс≥в (у випадках, визначених законодавством Ч безплатн≥сть);
Чв≥дособлен≥стю використанн¤ природного ресурсу (вид≥ленн¤ його в натур≥ (на м≥сцевост≥), закр≥пленн¤ за конкретною особою);
Чобов'¤зков≥стю одержанн¤ спец≥альних дозвол≥в (л≥ценз≥й, л≥сорубних квитк≥в (ордер≥в), л≥сових квитк≥в, в≥дстр≥лочних карток, державних акт≥в на право власност≥ чи право користуванн¤ тощо);
Чдержавною реЇстрац≥Їю таких дозвол≥в;
Чметою права спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в Ї зд≥йсненн¤ господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥.
ѕраво спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ у двох формах: на прав≥ власност≥ та на прав≥ користуванн¤ природними ресурсами. ¬≥дпов≥дно до цього залежить режим вико≠ристанн¤ тих чи ≥нших природних ресурс≥в.
«а своњм зм≥стом право спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в Ч це сукупн≥сть прав та обов'¤зк≥в природокористувач≥в, ¤к≥ визначен≥ в≥дпов≥дно у земельному, водному, л≥совому, надровому, фаун≥стичному, атмосфероохоронному та ≥ншому законодавств≥.
ѕорушенн¤ми права спец≥ального використанн¤ природних ресурс≥в можуть бути р≥зн≥ протиправн≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть:
Чпорушенн¤ строк≥в розгл¤ду за¤в громад¤н ≥ вир≥шенн¤ питань про передачу та наданн¤ земельних д≥л¤нок;
Ч самов≥льне зайн¤тт¤ земельних д≥л¤нок, що перебувають на прав≥ власност≥ чи прав≥ користуванн¤ громад¤н;
Чпсуванн¤ с≥льськогосподарських та ≥нших земель громад¤н, забрудненн¤ њх х≥м≥чними та рад≥оактивними речовинами, виробничими в≥дходами ≥ ст≥чними водами;
Чзнищенн¤ межових знак≥в (ст. 211 «емельного кодексу ”крањни);
Чсамов≥льне захопленн¤ водних об'Їкт≥в, що перебувають у користуванн≥ громад¤н;
Чзабрудненн¤ та засм≥ченн¤ таких вод;
Чпошкодженн¤ водогосподарських та ≥нших споруд ≥ пристроњв, що належать громад¤нам, порушенн¤ режиму њх експлуатац≥њ та встановлених режим≥в њх роботи (ст. 110 ¬одного кодексу ”крањни);
Чзнищенн¤ або пошкодженн¤ л≥су, що перебуваЇ у користуванн≥ громад¤н внасл≥док п≥дпалу або недбалого поводженн¤ з вогнем, або знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥су внасл≥док його забрудненн¤ х≥м≥чними та рад≥оактивними речовинами, виробничими ≥ побутовими в≥дходами, ст≥чними водами, ≥ншими шк≥дливими речовинами, п≥дтопленн¤ такого лicy, осушени¤ та ≥нш≥ види шк≥дливого впливу (ст. 105 Ћ≥сового кодексу ”крањни);
Чпорушенн¤ пор¤дку наданн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту в корис≠туванн¤ та ≥нше.
ѕравовими методами захисту такого права виступають:
Чвизнанн¤ за суб'Їктом його права, наприклад, приватизац≥њ зе≠мельноњ д≥л¤нки;
Чв≥дновленн¤ становища, ¤ке ≥снувало до порушенн¤ права, припиненн¤ д≥й, ¤к≥ порушують право;
Чприсудженн¤ до виконанн¤ обов'¤зку в≥дшкодувати шкоду в натур≥;
Чприпиненн¤ або зм≥на правов≥дношенн¤;
Чст¤гненн¤ завданих збитк≥в з ос≥б, ¤к≥ порушили право;
Чвизнанн¤ незаконним акта державного органу управл≥нн¤ або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, коли таким актом порушено право.
ѕраво громад¤н на участь в обговоренн≥ проект≥в еколог≥чно значи≠мих р≥шень. ѕравовими формами цього еколог≥чного права Ї:
Чучасть в обговоренн≥ та внесени¤ пропозиц≥й до проект≥в нормативно-правових акт≥в;
Чучасть в обговоренн≥ матер≥ал≥в щодо розм≥щенн¤, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ об'Їкт≥в, ¤к≥ можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
Чвнесени¤ пропозиц≥й до орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, юридичних ос≥б, що беруть участь в прийн¤тт≥ р≥шень з цих питань (п. Ђбї ст. 9 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї).
ћехан≥зм реал≥зац≥њ такого права визначений «аконом ”крањни в≥д 3 липн¤ 1991 р. Ђѕро всеукрањнський та м≥сцев≥ референдумиї, зг≥дно з ¤ким обов'¤зок виносити питани¤ еколог≥чного характеру на рефе≠рендум покладено на ради в≥дпов≥дних р≥вн≥в. √ромадськ≥сть також може ≥н≥ц≥ювати обговоренн¤ еколог≥чно важливих р≥шень. јле в ”крањн≥ ¤више не Ї поширеним.
ќрхуська конвенц≥¤ вимагаЇ вдосконалити процедури участ≥ гро≠мад¤н у прийн¤тт≥ еколог≥чних р≥шень. «окрема, передбачаЇтьс¤ залученн¤ громадськост≥ до дозв≥льноњ д≥¤льност≥ компетентних орган≥в у галуз≥ охорони довк≥лл¤, до формуванн¤ еколог≥чних план≥в ≥ програм, а також захист такого права у суд≥.
ѕраво на одержанн¤ еколог≥чноњ осв≥ти. ¬ир≥шенн¤ багатьох еколог≥чних проблем неможливе без розум≥нн¤ особливостей процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у сфер≥ взаЇмов≥дносин сусп≥льства ≥ природи. “ому в сучасних умовах одним ≥з напр¤м≥в державноњ сколог≥чноњ пол≥тики Ї посиленн¤ еколог≥чноњ, в тому числ≥ правовоњ, осв≥ти, культури ≥ на≠уки, ¤ке передбачаЇ розширенн¤ мереж≥ спец≥альних заклад≥в осв≥ти, спроможних орган≥зувати одне з еколог≥чних прав громад¤н. ÷е пра≠во Ї складовою конституц≥йного права на осв≥ту (ст. 53 онституц≥њ ”крањни) та закр≥плене у «акон≥ Ђѕро охорону навколишнього при≠родного середовищаї. ћехан≥зм реал≥зац≥њ цього права визначено у спец≥альних законах осв≥т¤нськоњ сфери: Ђѕро осв≥туї, Ђѕродошк≥льне вихованн¤ї, Ђѕро загальну середню осв≥туї, Ђѕро профес≥йно-техн≥чну осв≥туї, Ђѕро вищу осв≥туї та ≥нших.
ѕраво на еколог≥чну осв≥ту може бути реал≥зоване на формально≠му (в дошк≥льних виховних закладах, у школах, л≥це¤х, коледжах, ≥нститутах, ун≥верситетах, академ≥¤х тощо), неформальному (шл¤хом самоосв≥ти, через засоби масовоњ ≥нформац≥њ, б≥бл≥отеки, клуби, гуртки тошо) та контрактному р≥вн¤х.
ѕраво громад¤н на участь у розробц≥ та зд≥йсненн≥ заход≥в щодо охо≠рони навколишнього природного середовища. ÷е право реал≥зуЇтьс¤ у ба≠гатьох формах, визначених законодавством. “ак, в≥дпов≥дно до ст. 6 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, а також органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ п≥д час розробки державних еколог≥чних програм залучають громадськ≥сть до њх п≥дготовки шл¤хом оприлюдненн¤ проект≥в державних еколог≥чних програм дл¤ њх вивченн¤ громад¤нами, п≥дготовки громадськ≥стю зауважень та пропозиц≥й щодо запропонованих проект≥в, проведени¤ публ≥чних слухань стосовно еколог≥чних програм.
¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 6 серпн¤ 1998 р. Ђѕро ƒень довк≥лл¤ї громад¤ни можуть брати участь в озелененн≥ населених пункт≥в, очищенн≥ територ≥й в≥д см≥тт¤, проводити роботи з в≥дновленн¤, в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в у випадках авар≥й, ка≠тастроф, зд≥йснювати ≥нш≥ природоохоронн≥ заходи.
ѕраво на в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ порушенн¤м права на безпечне довк≥лл¤. ÷е активне право особи реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом зверненн¤ до суду з позовом до державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н про в≥дшкодуванн¤ шкоди не лише здоров'ю, а й майну внасл≥док негативного впливу на навколишнЇ природне середовище (ст. 9 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї). ≤нколи в л≥тератур≥ таке право називають процесуальним правом. ѕ≥дставою виникненн¤ цього права Ї склад еколог≥чного правопорушенн¤, тобто: протиправн≥сть д≥њ (безд≥¤льн≥сть); запод≥¤нн¤ шкоди такими д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) здоров'ю та/або майну громад¤н; причинний зв'¤зок м≥ж протиправними д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) та запод≥¤ною шкодою; суб'Їктивн≥ ознаки правопо≠рушенн¤ Ч вина у форм≥ умислу чи необережност≥. ƒл¤ ос≥б, ¤к≥ волод≥ють джерелами п≥двищеноњ еколог≥чноњ небезпеки, вина може й не встановлюватис¤, ¤кщо вони не доведуть, що шкода виникла внасл≥док стих≥йних природних ¤вищ чи навмисних д≥й потерп≥лих (ст. 69 «акону).
ѕро в≥дшкодуванн¤ шкоди здоров'ю громад¤н, запод≥¤ноњ негативним впливом на навколишнЇ природне середовище, в юридичному значенн≥ прийн¤то говорити з де¤кою м≥рою умовност≥. Ѕ≥льш≥сть закон≥в, ¤к≥ закр≥плюють таке право, м≥ст¤ть норми бланкетного ха≠рактеру. “ому з урахуванн¤м прогалин у ц≥й сфер≥ законодавства, особливостей еколог≥чноњ шкоди, що запод≥юЇтьс¤ здоров'ю людини (масштабност≥, латентност≥, нев≥дтворюваност≥, в≥ддаленост≥ про¤ву тощо), в л≥тератур≥ визначаЇтьс¤ доц≥льним прийн¤тт¤ спец≥ального закону про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ здоров'ю громад¤н неспри¤тливим впливом навколишнього природного середовища.
¬≥дпов≥дно до чинного законодавства шкода здоров'ю людини, ¤ка спричинена неспри¤тливим впливом навколишнього природно≠го середовища, може бути в≥дшкодована (компенсована) р≥зними способами, в тому числ≥:
Чоформленн¤м листа тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника у випадках захворюванн¤, спричиненого забрудненн¤м навколишньо≠го середовища, в тому числ≥ виробничого середовища;
Чоформленн¤м ≥нвал≥дност≥ з причин, пов'¤заних з впливом на здоров'¤ людини неспри¤тливого навколишнього природного сере≠довища;
Чнаданн¤м громад¤нам, ¤к≥ постраждали в≥д неспри¤тливого впливу забрудненого довк≥лл¤, заход≥в соц≥ально-економ≥чного захисту, п≥льг та компенсац≥й;
Чстрахуванн¤м ризику запод≥¤нн¤ шкоди здоров'ю або майну громад¤н в≥д забрудненн¤ навколишнього середовища;
Чв≥дшкодуванн¤м шкоди здоров'ю та майну громад¤н за р≥шенн¤м суду.
—уб'Їктами в≥дпов≥дальност≥ за запод≥¤нн¤ шкоди здоров'ю ≥ май≠ну громад¤н еколог≥чними порушенн¤ми можуть бути ¤к юридичн≥ особи ≥ громад¤ни-п≥дприЇмц≥, так ≥ державн≥ органи та њх посадов≥ особи за протиправн≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть, у тому числ≥ в результат≥ прийн¤тт¤ р≥шень, що не в≥дпов≥дають вимогам закону та порушують сколог≥чн≥ права громад¤н. “ак≥ положенн¤ випливають з≥ зм≥сту ст. 9 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, ¤кий закр≥пив нове право громад¤н Ч оскаржувати в судовому пор¤дку р≥шенн¤, д≥њ або безд≥¤льн≥сть орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадових ос≥б щодо порушенн¤ еколог≥чних прав гро≠мад¤н у пор¤дку, передбаченому законом.
Ўкода, запод≥¤на протиправною д≥Їю чи безд≥¤льн≥стю орган≥в держави та њх посадових ос≥б, у тому числ≥ внасл≥док прийн¤тт¤ р≥шенн¤, що не в≥дпов≥даЇ вимогам закону, в≥дшкодовуЇтьс¤ за рахунок державного або м≥сцевого бюджет≥в.