¬≥дпов≥дно до ст. 63 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї до рекреац≥йних зон належать д≥л¤нки суш≥ та водного простору, призначен≥ дл¤ орган≥зованого масового в≥дпочинку населенн¤ ≥ туризму. ѕрийн¤тий 10 рок≥в по тому «емельний кодекс ”крањни у ст. 50 додав ≥ще один елемент функц≥онального призначенн¤ рекреац≥йних зон, а саме: Ђдл¤ проведенн¤ спортивних заход≥вї, при цьому справедливо, на наш погл¤д, вилучивши ≥з визначенн¤ слово Ђмасовогої, поширивши формальн≥ меж≥ призначенн¤ Ђрекреац≥йних територ≥йї ≥ на ≥ндив≥дуальний в≥дпочинок населенн¤.
ќтже, рекреац≥йн≥ зони - це територ≥њ (акватор≥њ), призначен≥ дл¤ орган≥зац≥њ в≥дпочинку населенн¤,
туризму та проведенн¤ спортивних заход≥в.
ѕон¤тт¤ туризму розкриваЇтьс¤ в «акон≥ ”крањни Ђѕро туризмї (2003) - це тимчасовий вињзд людини з м≥сц¤ пост≥йного проживанн¤ в оздоровчих, п≥знавальних або профес≥йно-д≥лових чи ≥нших ц≥л¤х без зд≥йсненн¤ оплачуваноњ д≥¤льност≥ в м≥сц≥ перебуванн¤. —порт визначаЇтьс¤ в «акон≥ ”крањни Ђѕро ф≥зичну культуру ≥ спортї (1993) ¤к орган≥чна частина ф≥зичноњ культури, особлива сфера ви¤вленн¤ та ун≥ф≥кованого пор≥вн¤нн¤ дос¤гнень людей у певних видах ф≥зичних вправ, техн≥чноњ, ≥нтелектуальноњ та ≥ншоњ п≥дготовки шл¤хом змагальноњ д≥¤льност≥. «аконодавство ”крањни не м≥стить визначенн¤ пон¤тт¤ Ђв≥дпочинокї, оск≥льки воно Ї загальновживаним, однак д≥¤льн≥сть щодо орган≥зац≥њ в≥дпочинку регламентована в ќсновах законодавства ”крањни про культуру (1992).
√осподарський кодекс ”крањни в≥дносить туристично-рекреац≥йн≥ зони до одного з можливих функц≥ональних тип≥в спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон, пор¤д з в≥льними митними зонами ≥ портами, експортними, транзитними зонами, митними складами, технолог≥чними парками, технопол≥сами тощо (ст. 403).
ƒо рекреац≥йних зон, ¤к правило, в≥днос¤ть д≥л¤нки, зайн¤т≥ територ≥¤ми будинк≥в в≥дпочинку, панс≥онат≥в, об'Їкт≥в ф≥зичноњ культури та спорту, кемп≥нг≥в, ¤хт-клуб≥в, туристичних баз, стац≥онарних ≥ наметових туристично-оздоровчих табор≥в, будинк≥в рибалок ≥ мисливц≥в, дит¤чих туристичних станц≥й, парк≥в, зелених зон навколо м≥ст та ≥нших населених пункт≥в ≥ зелених насаджень м≥ст, навчально-туристичних та еколог≥чних стежок, маркованих трас, дит¤чих ≥ спортивних табор≥в, ≥нших аналог≥чних об'Їкт≥в, а також земельн≥ д≥л¤нки, надан≥ дл¤ дачного буд≥вництва ≥ спорудженн¤ ≥нших об'Їкт≥в стац≥онарноњ рекреац≥њ.
™диного дл¤ територ≥њ ”крањни режиму використанн¤ рекреац≥йних зон не встановлено. «а цих умов њх режим визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ј– або м≥сцевими радами в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та ј– . «агальними ознаками цього режиму Ї: заборона в межах зон господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, що негативно впливаЇ на навколишнЇ природне середовище; заборона зм≥ни природного ландшафту та проведенн¤ ≥нших д≥й, що суперечать використанню цих зон за призначенн¤м.
ƒе¤к≥ специф≥чн≥ вимоги щодо режиму використанн¤ туристичних ресурс≥в у процес≥ зд≥йсненн¤ туристичноњ д≥¤льност≥ передбачаЇ «акон ”крањни Ђѕро туризмї. ¬они стосуютьс¤ класиф≥кац≥њ та оц≥нки туристичних ресурс≥в ”крањни та њх охорони, обл≥ку гранично допустимих навантажень на об'Їкти культурноњ спадщини та довк≥лл¤, заход≥в щодо њх в≥дновленн¤.
”н≥кальн≥ туристичн≥ ресурси можуть перебувати на особливому режим≥ охорони, що обмежуЇ доступ до них. ќбмеженн¤ доступу до туристичних ресурс≥в визначаЇтьс¤ њх реальною пропускною спроможн≥стю, р≥внем припустимого антропогенного навантаженн¤, сезонними та ≥ншими умовами.
«емельний кодекс ”крањни вид≥л¤Ї окрему категор≥ю земель рекреац≥йного призначенн¤ (глава 9).
–екреац≥йн≥ зони можуть мати свого в≥докремленого землекористувача чи входити до складу ≥нших категор≥й землекористувань: земель м≥ст (парки), прим≥ських земель (зелен≥ зони навколо м≥ст), земель л≥сового фонду (л≥си населених пункт≥в) та природно-запов≥дного фонду. «емл≥ окремих категор≥й природно-запов≥дного фонду мають Ђподв≥йну пропискуї: вони Ї одночасно земл¤ми природоохоронного та рекреац≥йного призначенн¤. ÷е стосуЇтьс¤:
Хб≥осферних запов≥дник≥в, до зон антропогенних ландшафт≥в ¤ких пор¤д з територ≥¤ми традиц≥йного землекористуванн¤, л≥сокористуванн¤, водокористуванн¤, м≥сць поселенн¤ включаютьс¤ ≥ рекреац≥йн≥ зони;
Хнац≥ональних природних парк≥в, у межах ¤ких вид≥л¤ютьс¤ зона регульованоњ рекреац≥њ, де орган≥зуЇтьс¤ короткостроковий в≥дпочинок та оздоровленн¤ населенн¤, дозвол¤Їтьс¤ влаштуванн¤ туристських маршрут≥в ≥ еколог≥чних стежок; однак заборон¤ютьс¤ рубки л≥су головного користуванн¤, промислове рибальство й мисливство, ≥нша д≥¤льн≥сть, ¤ка може негативно вплинути на стан природних комплекс≥в та об'Їкт≥в запов≥дноњ зони), ≥ зона стац≥онарноњ рекреац≥њ (призначена дл¤ розм≥щенн¤ готел≥в, мотел≥в, кемп≥нг≥в, ≥нших об'Їкт≥в обслуговуванн¤ в≥дв≥дувач≥в парку);
Хрег≥ональних ландшафтних парк≥в, що поЇднують статус природоохоронних ≥ рекреац≥йних установ, ≥ одним з
основних завдань ¤ких Ї створенн¤ умов дл¤ туризму, в≥дпочинку та ≥нших вид≥в рекреац≥йноњ д≥¤льност≥ в природних умовах з додержанн¤м режиму охорони запов≥дних природних комплекс≥в ≥ об'Їкт≥в;
Хдендролог≥чних парк≥в, що створюютьс¤ з метою збереженн¤ ≥ вивченн¤ у спец≥ально створених умовах р≥зноман≥тних вид≥в дерев ≥ чагарник≥в та њх композиц≥й дл¤ њх використанн¤, у тому числ≥ в рекреац≥йних ц≥л¤х;
Хзоолог≥чних парк≥в, у межах ¤ких вид≥л¤Їтьс¤ рекреац≥йна зона, призначена дл¤ орган≥зац≥њ в≥дпочинку та обслуговуванн¤ в≥дв≥дувач≥в парку;
Хпарк≥в - пам'¤ток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн¤, ¤к≥ Ї ≥ природоохоронними, ≥ рекреац≥йними установами.
ƒ≥л¤нки земель рекреац≥йного призначенн¤ можуть вид≥л¤тись у склад≥ земель л≥сового фонду. ористуванн¤ такими д≥л¤нками регулюЇтьс¤ Ћ≥совим кодексом ”крањни. ¬оно може зд≥йснюватись на засадах ¤к загального, так ≥ спец≥ального природокористуванн¤. «г≥дно з≥ ст. 75 одексу користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду в рекреац≥йних ≥ туристичних ц≥л¤х зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м вимог щодо збереженн¤ л≥сового середовища ≥ природних ландшафт≥в та з додержанн¤м правил арх≥тектурного плануванн¤ прим≥ських зон ≥ сан≥тарних вимог.
” л≥сах, що використовуютьс¤ в рекреац≥йних ц≥л¤х, л≥сокористувач≥ повинн≥ зд≥йснювати роботи щодо њх благоустрою. ѕор¤док користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду в рекреац≥йних ≥ туристичних ц≥л¤х встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕереважно рекреац≥йне призначенн¤ мають л≥си населених пункт≥в. ѕравовим режимом останн≥х заборон¤ютьс¤ рубки головного користуванн¤, загот≥вл¤ живиц≥, деревних сок≥в, л≥совоњ п≥дстилки, а також випасанн¤ худоби. «аконодавством може бути передбачена заборона й ≥нших вид≥в використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду, ¤кщо вони несум≥сн≥ 3 орган≥зац≥Їю в≥дпочинку населенн¤.
«а межами м≥ст та ≥нших населених пункт≥в земл≥, зайн¤т≥ л≥сопарками та ≥ншими зеленими насадженн¤ми, що виконують захисн≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ функц≥њ ≥ Ї м≥сцем в≥дпочинку населенн¤, включаютьс¤ до зелених зон, тобто до складу земель рекреац≥йного призначенн¤.
¬≥дпов≥дно до ст. 3 «акону ”крањни Ђѕро туризмї п≥д час м≥стобуд≥вного плануванн¤, проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ об'Їкт≥в м≥стобудуванн¤ на територ≥¤х рекреац≥йних зон в≥дпов≥дн≥ органи виконавчоњ влади, власники об'Їкт≥в м≥стобудуванн¤ повинн≥ передбачати максимальну ≥нтеграц≥ю споруджуваних об'Їкт≥в до м≥сцевого соц≥ально-економ≥чного, природного та ≥сторико-культурного середовища.
ƒл¤ проектуванн¤, буд≥вництва та реконструкц≥њ рекреац≥йно-оздоровчих заклад≥в (будинк≥в в≥дпочинку, панс≥онат≥в, комплекс≥в цих заклад≥в, туристичних баз, туристичних притулк≥в, баз в≥дпочинку та ≥н.) незалежно в≥д форм власност≥ та в≥домчоњ належност≥ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни затверджен≥ ƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила розм≥щенн¤, улаштуванн¤ та експлуатац≥њ оздоровчих заклад≥в (1996). ћеж≥ зон в≥дпочинку (рекреац≥йних зон), функц≥ональне зонуванн¤ та планувальна орган≥зац≥¤ њх територ≥й мають в≥дпов≥дати чинним м≥стобуд≥вним ≥ г≥г≥Їн≥чним нормативам та вимогам до плануванн¤ та забудови зон в≥дпочинку ƒЅЌ 360-92 Ђћ≥стобудуванн¤. ѕлануванн¤ ≥ забудова м≥ських ≥ с≥льських поселеньї (розд≥л 5), а також —ан≥тарних правил ≥ норм Ђѕлануванн¤ та забудова населених м≥сцьї (розд≥л 6).
Ќа територ≥њ зон в≥дпочинку заборон¤Їтьс¤ буд≥вництво нових, розширенн¤ та реконструкц≥¤ д≥ючих виробничих та ≥нших об'Їкт≥в, не пов'¤заних з безпосередн≥м обслуговуванн¤м в≥дпочиваючих та населенн¤, ¤ке пост≥йно проживаЇ в ц≥й м≥сцевост≥. Ќа¤вн≥ в межах зон рекреац≥њ промислов≥ об'Їкти, ¤к≥ Ї джерелами шк≥дливого впливу на навколишнЇ природне середовище ≥ перешкоджають розвитку цих зон, п≥дл¤гають виносу за меж≥ зон в≥дпочинку або зм≥н≥ њх виробничого проф≥лю.
” рекреац≥йних зонах мають створюватис¤ комплекси курортно-рекреац≥йних заклад≥в, ¤к≥ формуютьс¤ близькими за проф≥лем установами, об'Їднаними на основ≥ сп≥льного арх≥тектурно-просторового р≥шенн¤ та централ≥зац≥њ медичного, культурно-побутового, господарського, ≥нженерного та енергетичного обслуговуванн¤.
¬иб≥р земельноњ д≥л¤нки дл¤ розташуванн¤ заклад≥в рекреац≥њ п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому погодженню з органами, установами та закладами санеп≥демслужби.
ћетоди очистки, умови та м≥сц¤ скиданн¤ ст≥чних вод встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог генеральних план≥в зон в≥дпочинку з урахуванн¤м вимог —ан≥тарних правил ≥ норм охорони поверхневих вод в≥д забрудненн¤ (—анѕ≥Ќ є 4630-88), а також —ан≥тарних правил охорони прибережних вод мор≥в в≥д забрудненн¤ в м≥сц¤х водокористуванн¤ населенн¤ (—анѕ≥Ќ є 4631-88), плануванн¤ та забудови населених м≥сць.
ѕогодженн¤ вибору земельноњ д≥л¤нки п≥д буд≥вництво заклад≥в в≥дпочинку ≥ туризму та в≥дпов≥дноњ проектноњ документац≥њ покладаЇтьс¤ на органи санеп≥дслужби ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤. ” раз≥ виникненн¤ спору м≥ж органами санеп≥дслужби та п≥дприЇмствами чи орган≥зац≥¤ми, зац≥кавленими у вид≥ленн≥ земельноњ д≥л¤нки, питанн¤ розгл¤даЇтьс¤ вищими органами санеп≥дслужби або може бути предметом розгл¤ду в суд≥.
ƒержавне управл≥нн¤ рекреац≥йно-туристичною галуззю. ƒержавне управл≥нн¤ в≥дпов≥дною галуззю в ”крањн≥ зд≥йснюЇ ƒержавна туристична адм≥н≥страц≥¤ ”крањни (ƒержтурадм≥н≥страц≥¤ ”крањни). ¬она забезпечуЇ плануванн¤, програмуванн¤ розвитку туристичноњ ≥нфраструктури та рац≥онального використанн¤ туристичних ресурс≥в, зд≥йснюЇ наукове, ≥нформац≥йно-рекламне забезпеченн¤ туристично-рекреац≥йноњ д≥¤льност≥, веде ƒержавний реЇстр суб'Їкт≥в туристичноњ д≥¤льност≥, контролюЇ в межах своЇњ компетенц≥њ додержанн¤ вимог законодавства про туризм та зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ туристично-рекреац≥йною д≥¤льн≥стю.
ќсоби, винн≥ в порушенн≥ правового режиму рекреац≥йних зон, можуть прит¤гатис¤ до адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ та дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з законом. Ќа винних у вчиненн≥ таких правопорушень може бути покладено обов'¤зок в≥дшкодувати запод≥¤ну шкоду.
—пециф≥чних склад≥в правопорушень, ¤к≥ передбачали б юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ протиправних д≥¤нь саме в рекреац≥йних зонах або були спр¤мован≥ на порушенн¤ њх режиму, законодавство ”крањни не передбачаЇ. ƒо цих в≥дносин можуть застосовуватись загальн≥ норми юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤.