ѕон¤тт¤ та правовий режим. ќдним ≥з тип≥в територ≥й, що п≥дл¤гають в ”крањн≥ особлив≥й державн≥й охорон≥, Ї курортн≥ та л≥кувально-оздоровч≥ територ≥њ. ÷≥ територ≥њ вперше було в≥днесено до системи таких, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥, «аконом ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї. ќднак детального регулюванн¤ в≥дпов≥дних в≥дносин цей «акон не м≥стив. ѕитанн¤м курортних ≥ л≥кувально-оздоровчих зон присв¤чена Їдина статт¤ 62 цього «акону зг≥дно з ¤кою курортними ≥ л≥кувально-оздоровчими зонами визнаютьс¤ територ≥њ, ¤к≥ мають виражен≥ природн≥ л≥кувальн≥ фактори: м≥неральн≥ джерела, кл≥матичн≥ та ≥нш≥ умови, спри¤тлив≥ дл¤ л≥куванн¤ ≥ оздоровленн¤ людей. « метою охорони природних ¤костей та л≥кувальних фактор≥в курортних зон, запоб≥ганн¤ њх псуванню, забрудненню ≥ виснаженню встановлюютьс¤ округи њх сан≥тарноњ охорони. —татт¤ також встановила заборону в межах курортних ≥ л≥кувально-оздоровчих зон д≥¤льност≥, що суперечить њх ц≥льовому призначенню або може негативно впливати на л≥кувальн≥ ¤кост≥ ≥ сан≥тарний стан територ≥њ, що п≥дл¤гаЇ особлив≥й охорон≥.
Ѕ≥льш детально питанн¤ правового статусу, охоронного режиму, орган≥зац≥њ функц≥онального зонуванн¤ њх територ≥й, управл≥нн¤ ними, ви¤вленн¤ та обл≥ку природних л≥кувальних ресурс≥в, забезпеченн¤ њх рац≥онального видобутку, використанн¤ ≥ охорони, а також ≥нш≥ аспекти регулюванн¤ в≥дносин стосовно цих об'Їкт≥в були згодом визначен≥ «аконом ”крањни Ђѕро курортиї (2000)>.
—татт¤ 1 цього «акону визначаЇ основн≥ пон¤тт¤, даючи, зокрема, ор≥Їнтири щодо сп≥льних рис ≥ розмежувальних ознак базових категор≥й Ђкурортї ≥ Ђл≥кувально-оздоровча м≥сцев≥стьї: 1) обидва типи природних територ≥й вид≥л¤ютьс¤ за ознакою на¤вност≥ на них природних л≥кувальних ресурс≥в (м≥неральних та термальних вод, л≥кувальних гр¤зей, озокериту, ропи лиман≥в, морськоњ води, природно-кл≥матичних умов), спри¤тливих дл¤ л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань; 2) земл≥ курорт≥в, так само, ¤к ≥ земл≥ л≥кувально-оздоровчих м≥сцевостей, належать до земель оздоровчого призначенн¤, режим використанн¤ ¤ких визначаЇтьс¤ главою 8 «емельного кодексу ”крањни (статт≥ 47-49); 3) розр≥зн¤ютьс¤ ц≥ 2 типи територ≥й за ступенем њх освоЇност≥, на¤вн≥стю в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури (транспорт, зв'¤зок, комунальне господарство) дл¤ використанн¤ природних л≥кувальних ресурс≥в у курорт≥в та њх в≥дсутн≥стю (недостатн≥стю дл¤ визнанн¤ курортом) - в л≥кувально-оздоровч≥й м≥сцевост≥.
–озвиток ≥нфраструктури курорт≥в передбачено розпор¤дженн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 кв≥тн¤ 2003 р. Ђѕро схваленн¤ онцепц≥њ розвитку санаторно-курортноњ галуз≥ї. ¬≥н потребуЇ розв'¤занн¤ територ≥альних, соц≥ально-економ≥чних, еколог≥чних проблем ≥ завдань, ¤к≥ пов'¤зан≥ з розпод≥лом ≥ визначенн¤м пр≥оритетних напр¤м≥в використанн¤ природних л≥кувальних ресурс≥в ≥ пошуками шл¤х≥в збалансуванн¤ м≥жгалузевих ≥нтерес≥в, вир≥шенн¤м питань розм≥щенн¤ курортного, житлового, соц≥ального, ≥нженерно-транспортного, комунального та ≥нших вид≥в буд≥вництва, в≥дтворенн¤ культурно-≥сторичноњ спадщини, охорони та збагаченн¤ природного середовища курорт≥в.
Ћ≥кувально-оздоровча м≥сцев≥сть - це природна територ≥¤, ¤ка п≥дл¤гаЇ особлив≥й охорон≥ ¤к така, що маЇ природн≥ л≥кувальн≥ ресурси (м≥неральн≥ та термальн≥ води, л≥кувальн≥ гр¤з≥, озокерит, ропу лиман≥в та озер, кл≥матичн≥ та ≥нш≥ природн≥ умови), спри¤тлив≥ дл¤ л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань.
урорт - це освоЇна природна територ≥¤ на земл¤х оздоровчого призначенн¤, ¤ка п≥дл¤гаЇ особлив≥й охорон≥ ¤к така, що маЇ природн≥ л≥ку вальн≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ њх експлуатац≥њ буд≥вл≥ та споруди з об'Їктами ≥нфраструктури ≥ використовуЇтьс¤ з метою л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ, проф≥лактики захворювань, а також дл¤ рекреац≥њ.
«а характером природних л≥кувальних ресурс≥в курорти ”крањни под≥л¤ютьс¤ на курорти державного та м≥сцевого значенн¤ (ст. 4 «акону).
ƒо курорт≥в державного значенн¤ належать природн≥ територ≥њ, що мають особливо ц≥нн≥ та ун≥кальн≥ природн≥ л≥кувальн≥ ресурси (тобто ресурси, ¤к≥ р≥дко трапл¤ютьс¤ на територ≥њ ”крањни, мають обмежене поширенн¤ або невелик≥ запаси у родовищах та Ї особливо спри¤тливими ≥ ефективними) ≥ використовуютьс¤ з метою л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань.
ƒо курорт≥в м≥сцевого значенн¤ належать природн≥ територ≥њ, що мають загальнопоширен≥ природн≥ л≥кувальн≥ ресурси (тобто ресурси, ¤к≥ трапл¤ютьс¤ в р≥зних рег≥онах ”крањни, мають значн≥ запаси, придатн≥ дл¤ використанн¤) ≥ використовуютьс¤ з метою л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань.
ѕри цьому ви¤вленн¤ природних л≥кувальних ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом проведенн¤ комплексних медико-б≥олог≥чних, кл≥матолог≥чних, геолого-г≥дролог≥чних, курортолог≥чних та ≥нших досл≥дницьких роб≥т.
¬≥дпов≥дно до ст. 62 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї оголошенн¤ природних територ≥й курортними ≥ л≥кувально-оздоровчими зонами зд≥йснюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни та ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим, а њх природоохоронний режим визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни та ”р¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки рим в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. —татт¤ 11 «акону ”крањни Ђѕро курортиї дещо розширюЇ коло орган≥в, уповноважених приймати р≥шенн¤ щодо оголошенн¤ певних м≥сцевостей курортними. ѕри цьому розр≥зн¤Їтьс¤ пор¤док оголошенн¤ територ≥й курортами державного ≥ м≥сцевого значенн¤. –≥шенн¤ про оголошенн¤ природних територ≥й курортними територ≥¤ми державного значенн¤ приймаЇ ¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. –≥шенн¤ про оголошенн¤ природних територ≥й курортними територ≥¤ми м≥сцевого значенн¤ приймають ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласн≥, ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ ради за поданн¤м в≥дпов≥дно –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й.
«акон встановлюЇ також процедуру, що передуЇ прийн¤ттю р≥шенн¤ про оголошенн¤ певних територ≥й курортними.
ѕ≥дготовку та поданн¤ в≥дпов≥дних клопотань можуть зд≥йснювати центральн≥ та м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ або ≥нш≥ за≥нтересован≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та громад¤ни. лопотанн¤ про оголошенн¤ природних територ≥й курортними подаютьс¤: щодо природних територ≥й державного значенн¤ - до спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з питань д≥¤льност≥ курорт≥в з урахуванн¤м пропозиц≥й ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських рад; щодо природних територ≥й м≥сцевого значенн¤ - до в≥дпов≥дних м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади з питань д≥¤льност≥ курорт≥в.
” раз≥ схваленн¤ клопотанн¤ спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з питань д≥¤льност≥ курорт≥в або його м≥сцевий орган погоджуЇ це клопотанн¤ з власниками чи користувачами земельних д≥л¤нок.
Ќа п≥дстав≥ результат≥в погодженн¤ клопотань в≥дпов≥дно спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з питань д≥¤льност≥ курорт≥в, його м≥сцев≥ органи забезпечують розробленн¤ проект≥в оголошенн¤ природних територ≥й курортними. ÷≥ проекти в≥дпов≥дно до ст. 10 «акону ”крањни Ђѕро курортиї п≥дл¤гають державн≥й еколог≥чн≥й та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥й експертизам, ¤к≥ провод¤тьс¤ зг≥дно ≥з законами ”крањни Ђѕро державну еколог≥чну експертизуї ≥ Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї.
ѕрограми розвитку курорт≥в розробл¤ютьс¤ на основ≥ даних кадастр≥в природних л≥кувальних ресурс≥в, об'Їктивних показник≥в ефективност≥ л≥куванн¤, медичноњ реаб≥л≥тац≥њ та проф≥лактики захворювань, результат≥в спец≥альних наукових досл≥джень ≥ проектних роб≥т, ф≥нансово-економ≥чних показник≥в д≥¤льност≥ курорт≥в.
–озробка родовищ п≥дземних л≥кувальних м≥неральних вод, л≥кувальних гр¤зей та ≥нших корисних копалин, що належать до природних л≥кувальних ресурс≥в, зд≥йснюЇтьс¤ за спец≥альним дозволом (л≥ценз≥Їю) на користуванн¤ надрами. ћ≥неральн≥ води, л≥кувальн≥ гр¤з≥, що належать до природних л≥кувальних ресурс≥в, видобуваютьс¤ в обс¤гах, л≥м≥т ¤ких затверджуЇтьс¤ ƒержавною ком≥с≥Їю ”крањни по запасах корисних копалин. як≥сть природних л≥кувальних ресурс≥в регламентуЇтьс¤ спец≥альним медичним (бальнеолог≥чним) висновком, ¤кий визначаЇ кондиц≥йний склад корисних ≥ шк≥дливих дл¤ лю дини компонент≥в. ћедичний (бальнеолог≥чний) висновок надаЇтьс¤ центральним органом виконавчоњ влади з охорони здоров'¤ - ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни.
ћедико-сан≥тарне забезпеченн¤ санаторно-курортноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро ќснови законодавства ”крањни про охорону здоров'¤ї (1992).
3 метою збереженн¤ природних властивостей на¤вних л≥кувальних ресурс≥в, запоб≥ганн¤ њх забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню в межах курорту встановлюЇтьс¤ округ сан≥тарноњ (г≥рничо-сан≥тарноњ) охорони, зовн≥шн≥й контур ¤кого зб≥гаЇтьс¤ з межею курорту (ст. 62 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, статт≥ 27, 28 «акону ”крањни Ђѕро курортиї, ч. 2 ст. 48 « ”крањни).
Ќа територ≥њ округу сан≥тарноњ охорони заборон¤ютьс¤ будь-¤к≥ роботи, що призвод¤ть до забрудненн¤ ірунту, пов≥тр¤, води, завдають шкоди л≥су, ≥ншим зеленим насадженн¤м, спри¤ють розвитку ероз≥йних процес≥в ≥ негативно впливають на природн≥ л≥кувальн≥ ресурси, сан≥тарний та еколог≥чний стан природних територ≥й курорт≥в.
ƒл¤ курорт≥в, ¤к≥ використовують родовища корисних копалин, що належать до природних л≥кувальних ресурс≥в (п≥дземн≥ м≥неральн≥ води, л≥кувальн≥ гр¤з≥ тощо), встановлюютьс¤ округи г≥рничо-сан≥тарноњ охорони.
” раз≥ використанн¤ пов'¤заних м≥ж собою родовищ м≥неральних вод, сум≥жних пл¤ж≥в та ≥нших природних л≥кувальних ресурс≥в дек≥лькома курортами дл¤ них може встановлюватись Їдиний округ сан≥тарноњ охорони.
ќкруг сан≥тарноњ охорони под≥л¤Їтьс¤ на три зони - суворого режиму, обмежень та спостережень.
ѕерша зона (зона суворого режиму) охоплюЇ м≥сц¤ виходу на поверхню м≥неральних вод, територ≥њ, на ¤ких розташован≥ родовища л≥кувальних гр¤зей, м≥неральн≥ озера, лимани, вода ¤ких використовуЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤, пл¤ж≥, а також прибережну смугу мор¤ ≥ прилеглу до пл¤ж≥в територ≥ю шириною не менш ¤к 100 метр≥в.
ѕравовий режим ц≥Їњ зони Ї найб≥льш суворим з точки зору заборон та обмежень господарськоњ д≥¤льност≥. Ќа територ≥њ ц≥Їњ зони заборон¤Їтьс¤: користуванн¤ надрами, не пов'¤зане з використанн¤м природних л≥кувальних ресурс≥в, розорюванн¤ земель, провадженн¤ будь-¤коњ господарськоњ д≥¤льност≥, а також ≥нш≥ д≥њ, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геолог≥чних процес≥в, на природн≥ л≥кувальн≥ фактори курорту та його еколог≥чний баланс; прокладенн¤ кабел≥в, у тому числ≥ п≥дземних кабел≥в високоњ напруги, трубопровод≥в, ≥нших комун≥кац≥й; спорудженн¤ будь-¤ких буд≥вель та ≥нших об'Їкт≥в, не пов'¤заних з експлуатац≥йним режимом та охороною природних ≥ л≥кувальних фактор≥в курорту; скиданн¤ дренажно-скидних та ст≥чних вод; влаштуванн¤ сто¤нок автомоб≥л≥в, пункт≥в њх обслуговуванн¤ (ремонт, митт¤ тощо); влаштуванн¤ вигреб≥в (накопичувач≥в) ст≥чних вод, пол≥гон≥в р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в, пол≥в ф≥льтрац≥њ та ≥нших споруд дл¤ прийманн¤ та знешкодженн¤ ст≥чних вод ≥ р≥дких в≥дход≥в, а також кладовищ ≥ скотомогильник≥в; проњзд автотранспорту, не пов'¤заний з обслуговуванн¤м ц≥Їњ територ≥њ, використанн¤м родовищ л≥кувальних ресурс≥в або природоохоронною д≥¤льн≥стю; пост≥йне ≥ тимчасове проживанн¤ громад¤н (кр≥м ос≥б, ¤к≥ безпосередньо забезпечують використанн¤ л≥кувальних фактор≥в).
Ќа територ≥њ першоњ зони (зони суворого режиму) дозвол¤Їтьс¤ провадити д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з використанн¤м природних л≥кувальних фактор≥в, на п≥дстав≥ науково обірунтованих висновк≥в ≥ результат≥в державноњ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ та еколог≥чноњ експертиз виконувати берегоукр≥плювальн≥, протизсувн≥, протиобвальн≥, протикарстов≥ та протиероз≥йн≥ роботи, будувати хвилер≥зи, буни та ≥нш≥ г≥дротехн≥чн≥ споруди, а також влаштовувати причали.
ƒруга зона (зона обмежень) охоплюЇ: територ≥ю, з ¤коњ в≥дбуваЇтьс¤ ст≥к поверхневих ≥ ірунтових вод до м≥сц¤ виходу на поверхню м≥неральних вод або до родовища л≥кувальних гр¤зей, до м≥неральних озер та лиман≥в, м≥сць неглибокоњ циркул¤ц≥њ м≥неральних та пр≥сних вод, ¤к≥ формують м≥неральн≥ джерела; природн≥ та штучн≥ сховища м≥неральних вод ≥ л≥кувальних гр¤зей; територ≥ю, на ¤к≥й розташован≥ санаторно-курортн≥ заклади та заклади в≥дпочинку ≥ ¤ка призначена дл¤ буд≥вництва таких заклад≥в; парки, л≥си та ≥нш≥ зелен≥ насадженн¤, використанн¤ ¤ких без дотриманн¤ вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених дл¤ округу сан≥тарноњ охорони курорту, може призвести до пог≥ршенн¤ природних ≥ л≥кувальних фактор≥в курорту.
ѕравовий режим ц≥Їњ зони менш жорсткий пор≥вн¤но з режимом першоњ зони. “ут заборон¤Їтьс¤: буд≥вництво об'Їкт≥в ≥ споруд, не пов'¤заних з безпосередн≥м задоволенн¤м потреб м≥сцевого населенн¤ та громад¤н, ¤к≥ прибувають на курорт; проведенн¤ г≥рничих та ≥нших вид≥в роб≥т, не пов'¤заних з безпосередн≥м упор¤дкуванн¤м територ≥њ; спорудженн¤ поглинаючих колод¤з≥в, створенн¤ пол≥в п≥дземноњ ф≥льтрац≥њ; забрудненн¤ поверхневих водойм п≥д час зд≥йсненн¤ будь-¤ких вид≥в роб≥т; влаштуванн¤ звалищ, гноЇсховищ, кладовищ, скотомогильник≥в, а також накопичувач≥в р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в виробництва, ≥нших в≥дход≥в, що призвод¤ть до забрудненн¤ водойм, ірунту, ірунтових вод, пов≥тр¤; розм≥щенн¤ склад≥в пестицид≥в ≥ м≥неральних добрив; зд≥йсненн¤ промисловоњ вирубки зелених насаджень, а також будь-¤ке ≥нше використанн¤ земельних д≥л¤нок ≥ водойм, що може призвести до пог≥ршенн¤ њх природних ≥ л≥кувальних фактор≥в; скиданн¤ у водн≥ об'Їкти см≥тт¤, ст≥чних, п≥дсланевих ≥ баластних вод, вит≥канн¤ таких вод та ≥нших речовин з транспортних (плавучих) засоб≥в ≥ трубопровод≥в.
”с≥ багатоквартирн≥ будинки в межах другоњ зони (зони обмежень) повинн≥ мати водопров≥д та канал≥зац≥ю. “уалети у приватних будинках в обов'¤зковому пор¤дку мають бути обладнан≥ водонепроникними вигребами. “еритор≥њ тваринницьких ферм асфальтуютьс¤ ≥ по периметру огороджуютьс¤ та обладнуютьс¤ водов≥дв≥дними канавами з водонепроникними в≥дст≥йниками дл¤ поверхневих вод. ѕри в'њзд≥ на територ≥ю ферм споруджуютьс¤ кап≥тальн≥ санпропускники з дез≥нфекц≥йними бар'Їрами. ” раз≥ масового поширенн¤ небезпечних та карантинних шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин у парках, л≥сах та ≥нших зелених насадженн¤х за погодженн¤м з державною сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чною службою дозвол¤Їтьс¤ використанн¤ нетоксичних дл¤ людини ≥ таких, що швидко розкладаютьс¤ в навколишньому природному середовищ≥, пестицид≥в.
“рет¤ зона (зона спостережень) охоплюЇ всю сферу формуванн¤ ≥ споживанн¤ г≥дром≥неральних ресурс≥в, л≥сов≥ насадженн¤ навколо курорту, а також територ≥њ, господарське використанн¤ ¤ких без дотриманн¤ встановлених дл¤ округу сан≥тарноњ охорони курорту правил може неспри¤тливо впливати на г≥дрогеолог≥чний режим родовищ м≥неральних вод ≥ л≥кувальних гр¤зей, ландшафтно-кл≥матичн≥ умови курорту, на його природн≥ та л≥кувальн≥ фактори.
Ќа територ≥њ третьоњ зони заборон¤Їтьс¤: буд≥вництво п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, д≥¤льн≥сть ¤ких може негативно впливати на ландшафтно-кл≥матичн≥ умови, стан пов≥тр¤, ірунту та вод курорту; спуск на рельЇф неочищених промислових та побутових ст≥чних вод, проведенн¤ вирубок зелених насаджень (кр≥м сан≥тарних рубок).
“рет¤ зона (зона спостережень) Ї водночас межею округу сан≥тарноњ охорони курорту, ≥ на њњ територ≥њ дозвол¤Їтьс¤ проведенн¤ роб≥т, ¤к≥ не впливатимуть негативно на л≥кувальн≥ та природн≥ фактори курорту, не пог≥ршуватимуть його ландшафтно-кл≥матичних, еколог≥чних ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов.
ћеж≥ округ≥в ≥ зон сан≥тарноњ (г≥рничо-сан≥тарноњ) охорони курорт≥в державного значенн¤ затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни одночасно з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про оголошенн¤ природних територ≥й курортними територ≥¤ми державного значенн¤.
ћеж≥ округ≥в ≥ зон сан≥тарноњ (г≥рничо-сан≥тарноњ) охорони курорт≥в м≥сцевого значенн¤ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дно ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими радами одночасно з прийн¤тт¤м р≥шенн¤ про оголошенн¤ природних територ≥й курортними територ≥¤ми м≥сцевого значенн¤.
–ежими округ≥в ≥ зон сан≥тарноњ (г≥рничо-сан≥тарноњ) охорони курорт≥в державного значенн¤ затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а курорт≥в м≥сцевого значенн¤ - –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми в≥дпов≥дно до статей 31, 32 ≥ 33 «акону ”крањни Ђѕро курортиї.
«емл≥ округ≥в сан≥тарноњ охорони курорт≥в не вилучаютьс¤ з≥ складу земель основного суб'Їкта права землекористуванн¤, однак земельна правоздатн≥сть останнього суттЇво обмежуЇтьс¤ ≥нтересами охорони еколого-правового ≥ сан≥тарного режиму цих земель.
ќсобливост≥ зон сан≥тарноњ охорони водних об'Їкт≥в л≥кувально-оздоровчого призначенн¤ встановлен≥ ¬одним кодексом ”крањни. «г≥дно з≥ ст. 93 одексу з метою охорони таких об'Їкт≥в у районах, що використовуютьс¤ дл¤ л≥кувальних ≥ оздоровчих потреб, встановлюютьс¤ зони сан≥тарноњ охорони, що под≥л¤ютьс¤ на по¤си особливого режиму. ћеж≥ зон сан≥тарноњ охорони водних об'Їкт≥в визначаютьс¤ м≥сцевими радами на њх територ≥њ за погодженн¤м з державними органами сан≥тарного нагл¤ду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геолог≥њ.
якщо до категор≥њ л≥кувальних в≥днесен≥ водн≥ об'Їкти, то њх охорона зг≥дно з≥ ст. 104 ¬ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому дл¤ сан≥тарноњ охорони курорт≥в. «окрема, на земл¤х навколо таких об'Їкт≥в встановлюютьс¤ округи сан≥тарноњ охорони курорт≥в. –ежим в≥дпов≥дних округ≥в регулюЇтьс¤ законодавством про охорону здоров'¤.
—муги земель л≥сового фонду, що належать до першого та другого по¤с≥в зон сан≥тарноњ охорони л≥кувально-оздоровчих територ≥й, в≥днесен≥ Ћ≥совим кодексом ”крањни за категор≥Їю захисност≥ до першоњ групи, а саме до сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та оздоровчих л≥с≥в. «г≥дно з≥ ст. 53 Ћ ”крањни у л≥сах першоњ та другоњ зон округ≥в сан≥тарноњ охорони курорт≥в ≥ л≥кувально-оздоровчих зон обмежуютьс¤ рубки л≥су. ѕри цьому дозвол¤ютьс¤ т≥льки рубки догл¤ду, сан≥тарн≥ рубки, рубки, пов'¤зан≥ з реконструкц≥Їю малоц≥нних молодн¤к≥в ≥ пох≥дних деревостан≥в, прокладанн¤м прос≥к, створенн¤м протипожежних розрив≥в, л≥сов≥дновн≥ рубки - в деревостанах, що втрачають захисн≥, водоохоронн≥ та ≥нш≥ природн≥ властивост≥, а також де¤к≥ ≥нш≥ рубки (розчищенн¤ земельних д≥л¤нок л≥сового фонду, вкритих л≥совою рослинн≥стю, у зв'¤зку з буд≥вництвом у встановленому пор¤дку г≥дровузл≥в, трубопровод≥в, шл¤х≥в тощо).
«важаючи на особливу ц≥нн≥сть земель курортних територ≥й, законодавством встановлен≥ дл¤ них п≥двищен≥ ставки земельного податку
“ак, в≥дпов≥дно до ст. 7 «акону ”крањни Ђѕро плату за землюї у населених пунктах, в≥днесених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до курортних, до ставок земельного податку, встановлених ч. 2 ц≥Їњ статт≥, застосовуютьс¤ коеф≥ц≥Їнти: на ѕ≥вденному узбережж≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим - 3,0; на ѕ≥вденно-сх≥дному узбережж≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим - 2,5; на «ах≥дному узбережж≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим - 2,2; на „орноморському узбережж≥ ћиколањвськоњ, ќдеськоњ та ’ерсонськоњ областей - 2,0; у г≥рських та передг≥рних районах «акарпатськоњ, Ћьв≥вськоњ, ≤вано-‘ранк≥вськоњ та „ерн≥вецькоњ областей - 2,3, кр≥м населених пункт≥в, ¤к≥ «аконом ”крањни Ђѕро статус г≥рських населених пункт≥в ”крањниї в≥днесен≥ до категор≥њ г≥рських; на узбережж≥ јзовського мор¤ та в ≥нших курортних м≥сцевост¤х - 1,5.
ѕерел≥к населених пункт≥в, в≥днесених до курортних, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1996 р. (з наступними зм≥нами).
ƒбаючи про найб≥льш спри¤тливий дл¤ живих орган≥зм≥в стан навколишнього природного середовища курорт≥в та л≥кувально-оздоровчих територ≥й, законодавство дозвол¤Ї встановлювати дл¤ в≥дпов≥дних зон б≥льш сувор≥ нормативи гранично допустимих концентрац≥й забруднюючих речовин, еколог≥чноњ безпеки водокористуванн¤ та ≥нших шк≥дливих вплив≥в на навколишнЇ природне середовище (ч. 5 ст. 33 «акону Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, ч. 2 ст. 36 ¬ ”крањни).
«г≥дно з≥ ст. 12 «акону ”крањни Ђѕро зону надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њї (2000) на територ≥¤х в≥дпов≥дних зон з метою зд≥йсненн¤ заход≥в дл¤ нормал≥зац≥њ еколог≥чного стану може встановлюватис¤
тимчасова заборона на функц≥онуванн¤ санаторно-курортних заклад≥в. ¬≥дпов≥дна заборона визначаЇтьс¤ р≥шенн¤ми про встановленн¤ правового режиму зони надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ ≥ маЇ на мет≥ спри¤нн¤ ¤кнайшвидшому поновленню природного стану курортних територ≥й шл¤хом л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ, недопущенн¤ його впливу на людей, що проход¤ть л≥куванн¤, медичну реаб≥л≥тац≥ю чи проф≥лактику.
ƒержавне управл≥нн¤ курортною справою. —пец≥ально уповноваженим органом у сфер≥ орган≥зац≥њ курортноњ справи в ”крањн≥ Ї ƒержавна туристична адм≥н≥страц≥¤ ”крањни (ƒержтурадм≥н≥страц≥¤). ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про нењ, затвердженого ”казом ѕрезидента ”крањни Ђѕитанн¤ ƒержавноњ туристичноњ адм≥н≥страц≥њ ”крањниї в≥д 11 кв≥тн¤ 2002 р., ƒержтурадм≥н≥страц≥¤ Ї центральним органом виконавчоњ влади, д≥¤льн≥сть ¤кого спр¤мовуЇтьс¤ ≥ координуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ƒержтурадм≥н≥страц≥¤ бере участь у формуванн≥ державноњ пол≥тики у курортн≥й галуз≥, забезпечуЇ њњ реал≥зац≥ю, зд≥йснюЇ управл≥нн¤, а також м≥жгалузеву координац≥ю та функц≥ональне регулюванн¤ з питань, в≥днесених до њњ в≥данн¤. ¬она зд≥йснюЇ функц≥њ щодо: формуванн¤ та реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у в≥дпов≥дн≥й сфер≥; програмуванн¤ розвитку курорт≥в, участ≥ у розробленн≥ проект≥в ƒержавного бюджету ”крањни, ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни, ѕрограми д≥¤льност≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни; прогнозуванн¤ розвитку курорт≥в в ”крањн≥, орган≥зац≥њ наукових, маркетингових та ≥нших анал≥тичних досл≥джень, пов'¤заних з розвитком курорт≥в; реал≥зац≥њ кадровоњ пол≥тики в галуз≥, зд≥йсненн¤ п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в; зд≥йсненн¤ у випадках, передбачених законодавством, л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥; участ≥ у стандартизац≥њ, техн≥чному регулюванн≥ та сертиф≥кац≥њ в курортн≥й сфер≥; розробки ф≥нансових та економ≥чних норматив≥в, системи ф≥нансуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥; збиранн¤ та обробки статистичних даних; участ≥ в м≥жнародн≥й догов≥рн≥й робот≥ у в≥дпов≥дн≥й сфер≥; зд≥йсненн¤ ≥нформац≥йноњ, рекламноњ та видавничоњ д≥¤льност≥ з питань курортноњ справи; орган≥зац≥њ та координац≥њ роботи за≥нтересованих суб'Їкт≥в, пов'¤заноњ з≥ створенн¤м матер≥ально-техн≥чноњ бази дл¤ д≥¤льност≥ курортних (кр≥м санаторно-курортних) заклад≥в незалежно в≥д форми власност≥, пов'¤зану з використанн¤м л≥кувальних ресурс≥в, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, ¤к≥ обслуговують
курорти; управл≥нн¤ об'Їктами державноњ власност≥, що належать до курортноњ сфери; розгл¤ду клопотань про оголошенн¤ природних територ≥й курортними, розробленн¤ проект≥в р≥шень з цих питань та поданн¤ в установленому пор¤дку аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥дпов≥дних пропозиц≥й; забезпеченн¤ створенн¤ та веденн¤ ƒержавного кадастру природних територ≥й курорт≥в ”крањни, створенн¤ ƒержавного кадастру природних л≥кувальних ресурс≥в ”крањни.
ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правового режиму курортних та л≥кувально-оздоровчих територ≥й. «г≥дно з≥ ст. 43 «акону ”крањни Ђѕро курортиї особи, винн≥ в порушенн≥ вимог законодавства про курорти, несуть цив≥льно-правову, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть у встановленому законом пор¤дку.
«акон не м≥стить перел≥ку правопорушень, що Ї юридичною п≥дставою прит¤гненн¤ винних до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, не передбачен≥ склади в≥дпов≥дних правопорушень (злочин≥в) також н≥ одексом ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, н≥ рим≥нальним кодексом ”крањни. ÷е, однак, не означаЇ, що вчиненн¤ правопорушень (злочин≥в) у сфер≥ курортноњ справи, зокрема порушенн¤ правового режиму курортних та л≥кувально-оздоровчих територ≥й, не т¤гнуть за собою юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬чиненн¤ в≥дпов≥дних правопорушень (злочин≥в) Ї п≥дставою дл¤ застосуванн¤ норм юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ загального характеру. «окрема, за порушенн¤ сан≥тарного режиму округу (зони) сан≥тарноњ охорони курорту винн≥ особи несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 42 пјѕ ”крањни Ђѕорушенн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ сан≥тарно-протиеп≥дем≥чних правил ≥ нормї. ¬≥дпов≥дальн≥сть у цьому випадку настаЇ у вигл¤д≥ накладенн¤ на громад¤н адм≥н≥стративного штрафу в≥д одного до дванадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - в≥д шести до двадц¤ти п'¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
¬икористанн¤ не за ц≥льовим призначенн¤м земель оздоровчого призначенн¤, недотриманн¤ природоохоронного режиму на них, розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництво, введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в, ¤к≥ негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатац≥¤, знищенн¤ або пошкодженн¤ протиероз≥йних г≥дротехн≥чних споруд, захисних л≥сонасаджень на цих земл¤х може пот¤гти за собою прит¤гненн¤ винних ос≥б до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 53 пјѕ ”крањни Ђѕорушенн¤ правил використанн¤ земельї у вигл¤д≥ накладенн¤ штрафу на громад¤н в≥д трьох до двадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - в≥д дес¤ти до двадц¤ти п'¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
—амов≥льна забудова площ зал¤ганн¤ м≥неральних чи термальних вод, невиконанн¤ при цьому правил охорони надр ≥ вимог щодо охорони довк≥лл¤, буд≥вель ≥ споруд в≥д шк≥дливого впливу роб≥т, пов'¤заних з користуванн¤м надрами, знищенн¤ або пошкодженн¤ спостережних режимних свердловин на п≥дземн≥ води, а також маркшейдерських ≥ геодезичних знак≥в - т¤гнуть за собою адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за ст. 57 Ђѕорушенн¤ вимог щодо охорони надрї у вигл¤д≥ накладенн¤ штрафу на громад¤н в≥д чотирьох до шести неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
«д≥йсненн¤ заход≥в щодо охорони водних джерел на територ≥њ курорт≥в Ї одним ≥з пр≥оритет≥в курортного буд≥вництва в ”крањн≥. «абезпечуючи неухильне виконанн¤ норм, правил та ≥нших вимог у в≥дпов≥дн≥й сфер≥, законодавство ”крањни передбачаЇ й в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ цих норм. “ак, адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил охорони водних ресурс≥в (забрудненн¤ та засм≥ченн¤ вод, порушенн¤ водоохоронного режиму на водозборах, ¤ке спричин¤Ї њх забрудненн¤, водну ероз≥ю ірунт≥в та ≥нш≥ шк≥длив≥ ¤вища) на територ≥њ курорт≥в та л≥кувально-оздоровчих територ≥¤х настаЇ за ч. 1 ст. 59 пјѕ ”крањни; так≥ д≥њ т¤гнуть за собою накладенн¤ штрафу на громад¤н у розм≥р≥ в≥д трьох до семи неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - в≥д п'¤ти до восьми неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
¬веденн¤ в експлуатац≥ю п≥дприЇмств, комунальних та ≥нших об'Їкт≥в без споруд ≥ пристроњв, що запоб≥гають забрудненню ≥ засм≥ченню вод або њх шк≥дливому д≥¤нню, за частиною 2 т≥Їњ ж статт≥ т¤гне за собою накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д п'¤ти до восьми неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
Ќа¤вн≥сть у д≥¤нн¤х щодо порушенн¤ правил охорони вод квал≥ф≥куючих (обт¤жуючих) ознак у певних випадках даЇ п≥дстави дл¤ прит¤гненн¤ винних до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 242 ”крањни Ђѕорушенн¤ правил охорони водї. “акими обставинами, зокрема, може бути настанн¤ небезпечних насл≥дк≥в у форм≥ спричиненн¤ в результат≥ порушенн¤ водоохоронних правил забрудненн¤ поверхневих чи п≥дземних вод ≥ водоносних горизонт≥в, джерел питних, л≥кувальних вод або зм≥на њхн≥х природних властивостей, або виснаженн¤ водних джерел, створенн¤ небезпеки дл¤ житт¤, здоров'¤ людей чи дл¤ довк≥лл¤. ѕокаранн¤ за в≥дпов≥дн≥ злочини настаЇ у вигл¤д≥ штрафу в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або позбавленн¤ права об≥ймати певн≥ посади чи займатис¤ певною д≥¤льн≥стю на строк до п'¤ти рок≥в, або обмеженн¤ вол≥ на той самий строк. «а частиною 2 ц≥Їњ ж статт≥, ¤кщо в≥дпов≥дн≥ д≥¤нн¤ спричинили загибель або захворюванн¤ людей, масову загибель об'Їкт≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки, в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ у вигл¤д≥ обмеженн¤ вол≥ на строк до п'¤ти рок≥в або позбавленн¤ вол≥ на той самий строк.
„имало м≥неральних джерел на територ≥¤х курорт≥в сьогодн≥ використовуютьс¤ без попередн≥х роб≥т щодо геолог≥чного вивченн¤ надр або ж з порушенн¤м правил проведенн¤ в≥дпов≥дних роб≥т. ÷е даЇ п≥дстави дл¤ застосуванн¤ до винних адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 58 пјѕ ”крањни Ђѕорушенн¤ правил ≥ вимог проведенн¤ роб≥т по геолог≥чному вивченню надрї: ¤кщо таке д≥¤нн¤ може призвести чи призвело до недостов≥рноњ оц≥нки розв≥даних запас≥в м≥неральних вод або умов дл¤ буд≥вництва та експлуатац≥њ п≥дприЇмств по њх видобуванню - у вигл¤д≥ накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
ќдним ≥з важливих природних л≥кувальних ресурс≥в Ї морськ≥ води. њх охорона в≥д забрудненн¤, засм≥ченн¤ та вичерпанн¤ Ї одним з основних завдань забезпеченн¤ курортноњ справи в ”крањн≥. ¬≥дпов≥дно законодавством встановлено ¤к адм≥н≥стративну, так ≥ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ норм ≥ правил щодо захисту морських вод в≥д забрудненн¤. —татт¤ 59≥ пјѕ ”крањни Ђѕорушенн¤ вимог щодо охорони територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод в≥д забрудненн¤ ≥ засм≥ченн¤ї встановлюЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ штрафу на посадових ос≥б в≥д тридц¤ти п'¤ти до с≥мдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н за забрудненн¤ мор¤ внасл≥док скид≥в ≥з суден, зд≥йснених без дозволу спец≥ально уповноважених на те державних орган≥в або з порушенн¤м встановлених правил. ѕроведенн¤ ж навантажувальних та розвантажувальних роб≥т, що можуть призвести до забрудненн¤ територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод, без дозволу орган≥в державного контролю в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, ¤кщо одержанн¤ такого дозволу передбачено законодавством ”крањни, т¤гне за собою накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д двадц¤ти до сорока неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н (ч. 2 ст. 59≥ пјѕ ”крањни).
” певних випадках особи, винн≥ у забрудненн≥ мор¤, можуть прит¤гатись ≥ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 243 ”крањни.
ќбставинами, що дають змогу застосовувати не адм≥н≥стративну, а крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дн≥ д≥¤нн¤, Ї створенн¤ в результат≥ забрудненн¤ небезпеки дл¤ житт¤ чи здоров'¤ людей або живих ресурс≥в мор¤, створенн¤ перешкоди законним видам використанн¤ мор¤, або ¤кщо порушенн¤ пол¤гаЇ в незаконному скиданн≥ чи похованн≥ в межах внутр≥шн≥х морських чи територ≥альних вод ”крањни або у в≥дкритому мор≥ матер≥ал≥в, речовин ≥ в≥дход≥в, шк≥дливих дл¤ житт¤ чи здоров'¤ людей (ч. 1) чи ¤кщо в≥дпов≥дн≥ д≥¤нн¤ спричинили загибель або захворюванн¤ людей, масову загибель об'Їкт≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки (ч. 2).
ќтже, факт вчиненн¤ правопорушенн¤ на курортних чи л≥кувально-оздоровчих територ≥¤х Ї квал≥ф≥куючою ознакою при застосуванн≥ адм≥н≥стративних чи крим≥нальних санкц≥й. ¬одночас сл≥д зазначити, що ≥снуЇ потреба у встановленн≥ спец≥альноњ, принаймн≥ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ режиму курорт≥в та ≥нших л≥ку-вально-оздоровчих територ≥й.
ƒо ос≥б, винних у вчиненн≥ порушень законодавства про курорти, одночасно з прит¤гненн¤м њх до адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ чи дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ або ж незалежно в≥д такого прит¤гненн¤ можуть бути застосован≥ заходи майновоњ в≥дпов≥дальност≥. ќск≥льки спец≥альних такс чи методик дл¤ територ≥й оздоровчого типу законодавство ”крањни не передбачаЇ, шкода, що запод≥юЇтьс¤ такими правопорушенн¤ми, обчислюЇтьс¤ на загальних п≥дставах, передбачених ÷ив≥льним кодексом ”крањни. ѕри цьому в≥дшкодуванню п≥дл¤гаЇ шкода, запод≥¤на майну, природним об'Їктам та здоров'ю громад¤н (на п≥дстав≥ ст. 22 ÷ ), а також моральна шкода (на п≥дстав≥ ст. 23 ÷ ”крањни).ф