20.1. ѕон¤тт¤ та основн≥ складов≥ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни
«абезпеченн¤ сталого, еколог≥чно збалансованого розвитку ”крањни, п≥двищенн¤ њњ природно-ресурсного потенц≥алу, збереженн¤ ц≥нних природних територ≥й, б≥олог≥чних ресурс≥в, що на них знаход¤тьс¤, генетичного фонду тваринного та рослинного св≥ту вимагають дотриманн¤ оптимального балансу м≥ж територ≥¤ми, що ≥нтенсивно експлуатуютьс¤, ≥ такими, щодо ¤ких запроваджуютьс¤ спец≥альн≥ режими охорони та в≥дтворенн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ такого балансу в ”крањн≥ формуЇтьс¤ еколог≥чна мережа.
≈колог≥чна мережа (екомережа) ”крањни - це Їдина територ≥альна система, ¤ка створюЇтьс¤ з метою пол≥пшенн¤ умов дл¤ формуванн¤ та в≥дновленн¤ довк≥лл¤, п≥двищенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу територ≥њ ”крањни, збереженн¤ ландшафтного та б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, м≥сць оселенн¤ та зростанн¤ ц≥нних вид≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту, генетичного фонду, шл¤х≥в м≥грац≥њ тварин через поЇднанн¤ територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, а також ≥нших територ≥й, ¤к≥ мають особливу ц≥нн≥сть дл¤ охорони навколишнього природного середовища ≥ в≥дпов≥дно до закон≥в та м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥.
¬≥дносини, пов'¤зан≥ з формуванн¤м в ”крањн≥ екомереж≥, регулюютьс¤ законами ”крањни Ђѕро еколог≥чну мережу ”крањниї (2004), Ђѕро «агальнодержавну програму формуванн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни на 2000-2015 рокиї (2000), Ђѕро √енеральну схему плануванн¤ територ≥њ ”крањниї (2002), «емельним кодексом ”крањни, а також законами ”крањни про окрем≥ типи територ≥й та об'Їкт≥в, що п≥дл¤гають особлив≥й державн≥й охорон≥, ≥ншими нормативно-правовими актами, прийн¤тими в≥дпов≥дно до них.
ќб'Їкти екомереж≥ м≥жнародного значенн¤ створюютьс¤ в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в ”крањни, зокрема, онвенц≥њ про водно-болотн≥ уг≥дд¤, що мають м≥жнародне значенн¤, головним чином, ¤к середовища ≥снуванн¤ водоплавних птах≥в (1971), онвенц≥њ про охорону всесв≥тньоњ культурноњ та природноњ спадщини (1972), онвенц≥њ про охорону дикоњ флори ≥ фауни та природних середовищ њх ≥снуванн¤ в ™вроп≥ (1979), онвенц≥њ про збереженн¤ м≥груючих вид≥в диких тварин (1979), онвенц≥њ про захист „орного мор¤ в≥д забрудненн¤ (1992), онвенц≥њ про б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤ (1992), ¬сеЇвропейськоњ стратег≥њ збереженн¤ б≥олог≥чного та ландшафтного р≥зноман≥тт¤ (1995), онвенц≥њ про охорону та в≥дтворенн¤ транскордонних водоток≥в та м≥жнародних озер (1999).
ѕередбачаЇтьс¤ формуванн¤ екомереж≥ ”крањни шл¤хом створенн¤ Їдиноњ територ≥альноњ системи, ¤ка б складалась ≥з структурних елемент≥в чотирьох тип≥в: ключов≥, сполучн≥, буферн≥ та в≥дновлюван≥ територ≥њ.
лючовими територ≥¤ми у склад≥ екомереж≥ мають стати територ≥њ та об'Їкти, в≥днесен≥ законодавством ”крањни до категор≥њ природних територ≥й та об'Їкт≥в особливоњ державноњ охорони. ÷е насамперед територ≥њ та об'Їкти природно-запов≥дного фонду; водно-болотн≥ уг≥дд¤ м≥жнародного значенн¤; водоохоронн≥ зони; земл≥ л≥сового фонду; полезахисн≥ л≥сов≥ смуги та ≥нш≥ захисн≥ насадженн¤, ¤к≥ не в≥днесен≥ до земель л≥сового фонду; земл≥ оздоровчого призначенн¤ з њх природними ресурсами; земл≥ рекреац≥йного призначенн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ орган≥зац≥њ в≥дпочинку населенн¤, туризму та проведенн¤ спортивних заход≥в; земельн≥ д≥л¤нки, на ¤ких зростають природн≥ рослинн≥ угрупованн¤, занесен≥ до «еленоњ книги ”крањни; територ≥њ, ¤к≥ Ї м≥сц¤ми перебуванн¤ чи зростанн¤ вид≥в тваринного та рослинного св≥ту, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, та де¤к≥ ≥нш≥. —аме ц≥ територ≥њ забезпечують збереженн¤ найб≥льш ц≥нних ≥ типових дл¤ цього рег≥ону компонент≥в ландшафтного та б≥ор≥зноман≥тт¤. р≥м того, передбачаЇтьс¤ в≥днесенн¤ до складу ключових територ≥й екомереж≥ де¤ких категор≥й с≥льськогосподарських уг≥дь екстенсивного використанн¤ (пасовиша, с≥ножат≥, д≥л¤нки степовоњ рослинност≥, кам'¤н≥ розсипи, п≥ски, солончаки, що мають особливу природну ц≥нн≥сть).
—получн≥ територ≥њ (екокоридори) поЇднають м≥ж собою ключов≥ територ≥њ, забезпечать м≥грац≥ю тварин та обм≥н генетичного матер≥алу.
Ѕуферн≥ територ≥њ - це м≥сцевост≥ з природним або частково зм≥неним станом ландшафту, що оточують найб≥льш ц≥нн≥ д≥л¤нки екомереж≥ ≥ створюютьс¤ з метою забезпеченн¤ захисту ключових та сполучних територ≥й в≥д д≥њ зовн≥шн≥х негативних фактор≥в природного походженн¤ або спричинених д≥¤льн≥стю людини.
ƒо складу в≥дновлюваних територ≥й плануЇтьс¤ в≥днести територ≥њ, дл¤ ¤ких мають бути виконан≥ першочергов≥ заходи щодо в≥дтворенн¤ первинного природного стану ÷е передус≥м законсервован≥ земл≥, тобто так≥, що виведен≥ з господарського обороту (с≥льськогосподарського або промислового) на певний терм≥н дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо в≥дновленн¤ родючост≥ та еколог≥чно задов≥льного стану ірунт≥в, а також дл¤ встановленн¤ або поверненн¤ (в≥дновленн¤) втраченоњ еколог≥чноњ р≥вноваги у конкретному рег≥он≥. ƒо в≥дновлюваних територ≥й екомереж≥ ув≥йдуть територ≥њ, що становл¤ть порушен≥, деградован≥ ≥ малопродуктивн≥ земл≥, а також земл≥, що зазнали впливу негативних процес≥в та стих≥йних ¤вищ, зокрема, рад≥оактивно забруднен≥ земл≥, що не використовуютьс¤ та п≥дл¤гають охорон≥ ¤к природн≥ рег≥они з окремим статусом.
ѕроектуванн¤ екомереж≥ передбачаЇ: а) нанесенн¤ на планово-картограф≥чн≥ матер≥али територ≥й та об'Їкт≥в, включених до перел≥к≥в екомереж≥; б) визначенн¤ територ≥й, що мають особливу природоохоронну, еколог≥чну, наукову, естетичну, рекреац≥йну, ≥сторико-культурну ц≥нн≥сть, встановленн¤ передбачених законом обмежень на њх плануванн¤, забудову та ≥нше використанн¤; в) обірунтуванн¤ необх≥дност≥ включенн¤ територ≥й та об'Їкт≥в до перел≥к≥в екомереж≥, резервуванн¤ територ≥й дл¤ цих потреб, наданн¤ природоохоронного статусу, введенн¤ обмежень (обт¤жень) дл¤ в≥дновлюваних, буферних та сполучних територ≥й дл¤ забезпеченн¤ формуванн¤ екомереж≥ ¤к Їдиноњ просторовоњ системи; г) розробленн¤ рекомендац≥й щодо визначенн¤ режиму територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду та ≥нших територ≥й, що п≥дл¤тають особлив≥й охорон≥, в≥дновлюваних, буферних та сполучних територ≥й, ¤к≥ пропонуЇтьс¤ створити, а також щодо необх≥дност≥ вилученн¤ ≥ викупу земельних д≥л¤нок; і) узгодженн¤ рег≥ональних ≥ м≥сцевих схем формуванн¤ екомереж≥ ≥з «веденою схемою формуванн¤ екомереж≥ ”крањни, поЇднанн¤ њњ ≥з ¬сеЇвропейською схемою формуванн¤ екомереж≥ та ≥з затвердженою проектною документац≥Їю з урахуванн¤м державних, громадських ≥ приватних ≥нтерес≥в, визначенн¤ перспективних напр¤м≥в забезпеченн¤ збереженн¤ та невиснажливого використанн¤ ц≥нних ландшафт≥в та ≥нших природних комплекс≥в, об'Їкт≥в ≥ територ≥й.
ѕроектуванн¤ екомереж≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом розробленн¤ рег≥ональних схем формуванн¤ екомереж≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим та областей, а також м≥сцевих схем формуванн¤ екомереж≥ район≥в, населених пункт≥в та ≥нших територ≥й ”крањни. –ег≥ональн≥ та м≥сцев≥ схеми формуванн¤ екомереж≥ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дними радами п≥сл¤ њх погодженн¤ ≥з територ≥альними органами виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного середовища. ј «ведена схема формуванн¤ екомереж≥ ”крањни входить складовою частиною до √енеральноњ схеми плануванн¤ територ≥њ ”крањни ≥ затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни. ƒо «веденоњ схеми формуванн¤ екомереж≥ ”крањни, а також рег≥ональних та м≥сцевих схем формуванн¤ екомереж≥ пер≥одично, у м≥ру розширенн¤ можливостей дл¤ розвитку такоњ мереж≥, але не р≥дше одного разу на дес¤ть рок≥в, внос¤тьс¤ зм≥ни органами, до повноважень ¤ких в≥днесено затвердженн¤ зазначених схем. «ведена схема формуванн¤ екомереж≥ ”крањни, в≥дпов≥дн≥ рег≥ональн≥ та м≥сцев≥ схеми Ї основою дл¤ розробленн¤ ус≥х вид≥в проектноњ документац≥њ при зд≥йсненн≥ землеустрою, розробц≥ м≥стобуд≥вноњ документац≥њ, а також у процес≥ зд≥йсненн¤ господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥.
«акон ”крањни Ђѕро еколог≥чну мережу ”крањниї встановлюЇ важливу норму: включенн¤ територ≥й та об'Їкт≥в до перел≥ку територ≥й та об'Їкт≥в екомереж≥ не призводить до зм≥ни форми власност≥ ≥ категор≥њ земель на в≥дпов≥дн≥ природн≥ ресурси, њх власника чи користувача. ¬ключенн¤ територ≥й та об'Їкт≥в до перел≥к≥в територ≥й та об'Їкт≥в екомереж≥ не завдаЇ шкоди правам тих, на чињй територ≥њ вони розташован≥. ќдночасно власники ≥ користувач≥ територ≥й та об'Їкт≥в, включених до перел≥к≥в територ≥й та об'Їкт≥в екомереж≥, зобов'¤зан≥ забезпечувати њх використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. 3 ц≥Їю метою вони беруть на себе зобов'¤занн¤ щодо збережен н¤ природних ресурс≥в, њх еколог≥чно збалансованого та рац≥онального використанн¤.
¬ключенн¤ тих чи ≥нших територ≥й та об'Їкт≥в до складу екомереж≥ не призводить до автоматичноњ зм≥ни правового режиму њх охорони та збереженн¤. ѕри включенн≥ до перел≥ку об'Їкт≥в екомереж≥ територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду та ≥нших територ≥й, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥ за законодавством ”крањни, ц≥ територ≥њ та об'Їкти збер≥гають охоронний правовий режим, встановлений дл¤ в≥дпов≥дних категор≥й. якщо ж, виход¤чи з вимог «веденоњ схеми формуванн¤ екомереж≥ ”крањни, в≥дпов≥дних рег≥ональних чи м≥сцевих схем, виникаЇ необх≥дн≥сть зм≥ни режиму охорони та використанн¤ певного об'Їкта, то зм≥нюЇтьс¤ статус, тип або категор≥¤ в≥дпов≥дного об'Їкта екомереж≥. –ежим охорони та використанн¤ буферних зон, сполучних ≥ в≥дновлюваних територ≥й екомереж≥ визначаЇтьс¤ зг≥дно з в≥дпов≥дною схемою екомереж≥.
¬ключенн¤ територ≥й та об'Їкт≥в екомереж≥ до в≥дпов≥дних перел≥к≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шень орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до њх повноважень у пор¤дку, що встановлюЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
« метою координац≥њ д≥¤льност≥ центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади - виконавц≥в «агальнодержавноњ програми формуванн¤ нац≥ональноњ екомереж≥ ”крањни на 2000-2015 роки при аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни та при –ад≥ м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськ≥й та —евастопольськ≥й м≥ських державних адм≥н≥страц≥¤х утворюютьс¤ координац≥йн≥ ради з питань формуванн¤ екомереж≥, що Ї њх дорадчими органами. ƒо њх компетенц≥њ належить: а) анал≥з стану виконанн¤ основних положень «агальнодержавноњ програми формуванн¤ нац≥ональноњ екомереж≥ ”крањни на 2000-2015 роки; б) орган≥зац≥¤ розробленн¤ «веденоњ схеми формуванн¤ екомереж≥ ”крањни, в≥дпов≥дних рег≥ональних та м≥сцевих схем; в) орган≥зац≥¤ п≥дготовки один раз на п'¤ть рок≥в Ќац≥ональноњ допов≥д≥ про стан формуванн¤ нац≥ональноњ екомереж≥; г) спри¤нн¤ реал≥зац≥њ м≥жнародних програм ≥ проект≥в техн≥чноњ допомоги, залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, спр¤мованих на формуванн¤ нац≥ональноњ екомереж≥; √) забезпеченн¤ широкого ≥нформуванн¤ населенн¤ про стан та перспективи формуванн¤ екомереж≥; д) п≥дготовка пропозиц≥й щодо формуванн¤ основних засад державноњ пол≥тики ≥ механ≥зму њњ реал≥зац≥њ в галуз≥ збереженн¤ ландшафтного та б≥ор≥зноман≥тт¤; е) впровадженн¤ принцип≥в екосистемного п≥дходу в природоохоронн≥й д≥¤льност≥. ѕоложенн¤ про координац≥йн≥ ради з питань формуванн¤ екомереж≥ при аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни та при –ад≥ м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськ≥й та —евастопольськ≥й м≥ських державних адм≥н≥страц≥¤х та њх персональний склад затверджуютьс¤ в≥дпов≥дно аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми.
«акон ”крањни Ђѕро еколог≥чну мережу ”крањниї передбачаЇ зд≥йсненн¤ системи державного мон≥торингу екомереж≥ дл¤ оц≥нки њњ ц≥л≥сност≥, стану природних комплекс≥в та об'Їкт≥в, включених до перел≥к≥в екомереж≥, своЇчасного ви¤вленн¤ негативних зм≥н та прогнозуванн¤ њх можливого розвитку, розробленн¤ в≥дпов≥дних прогноз≥в та рекомендац≥й щодо формуванн¤, збереженн¤ та використанн¤ екомереж≥. ƒержавний мон≥торинг екомереж≥ входить до складу мон≥торингу навколишнього природного середовища ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
“еритор≥њ та об'Їкти екомереж≥ п≥дл¤гають ≥ державному обл≥ку. “акий обл≥к Ї складовою державного земельного кадастру, державних кадастр≥в ≥нших природних ресурс≥в, територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, державноњ статистичноњ зв≥тност≥ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, що визначаЇтьс¤ законом.
« метою врахуванн¤ ≥нтерес≥в громад¤н та њх об'Їднань у формуванн≥, збереженн≥ та використанн≥ екомереж≥ територ≥альн≥ органи спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного середовища ≥нформують населенн¤ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ та письмово в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про розробленн¤ схем екомереж≥. √ромад¤ни та њх об'Їднанн¤ залучаютьс¤ до обговоренн¤ проект≥в схем екомереж≥ та стану њх виконанн¤. ѕри цьому можуть проводитис¤ громадськ≥ слуханн¤ в≥дпов≥дних проект≥в.
ƒержавний контроль за формуванн¤м, збереженн¤м та використанн¤м екомереж≥ зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного середовища. ” пор¤дку, визначеному законом, може зд≥йснюватис¤ також громадський контроль за формуванн¤м, збереженн¤м та використанн¤м екомереж≥.
ѕередбачаЇтьс¤, що формуванн¤ нац≥ональноњ екомереж≥ ”крањни забезпечить њњ поЇднанн¤ з екомережами сум≥жних крањн, що вход¤ть до ¬сеЇвропейськоњ екомереж≥, спри¤тиме розвитку м≥жнародноњ сп≥впрац≥ у ц≥й сфер≥.
—учасний стан природних ландшафт≥в ”крањни, на жаль, лише частково в≥дпов≥даЇ критер≥¤м в≥днесенн¤ њх до ¬сеЇвропейськоњ еколог≥чноњ мереж≥. ” ц≥лому, за даними Ќац≥ональноњ допов≥д≥ ”крањни про гармон≥зац≥ю життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства у навколишньому природному середовищ≥, п≥дготовленоњ до 5-њ ¬сеЇвропейськоњ конференц≥њ м≥н≥стр≥в навколишнього середовища Ђƒовк≥лл¤ дл¤ ™вропиї ( ињв, 2003), природн≥ ландшафти ≥снують майже на 40 % територ≥њ ”крањни. ” найменш зм≥неному вигл¤д≥ вони збереглис¤ на земл¤х, зайн¤тих л≥сами, чагарниками, болотами, на в≥дкритих земл¤х, площа ¤ких становить 19,65 % територ≥њ крањни. ¬раховуючи, що лише 44 % л≥с≥в виконують захисн≥ та природоохоронн≥ функц≥њ, Ї п≥дстави вважати, що стан, близький до природного, мають ландшафти на площ≥ 12,73 % територ≥њ крањни. ќдночасно насл≥дки нерац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в у минулому, а саме екстенсивне природокористуванн¤, нехтуванн¤ еколог≥чним обгрунтуванн¤м у процес≥ розвитку агропромислового комплексу, зарегулюванн¤ стоку р≥чок, осушенн¤ бол≥т, стих≥йний розвиток колективного сад≥вництва та ≥нш≥ невпор¤дкован≥ д≥њ, призвели до знищенн¤ майже 70 % ц≥нних природних комплекс≥в ≥ ландшафт≥в ”крањни.