18.2. ѕравове регулюванн¤ охорони та використанн¤ л≥с≥в. ѕон¤тт¤ права л≥сокористуванн¤ та
його види
ѕраво л≥сокористуванн¤ Ї важливим ≥нститутом л≥сового права, нормами ¤кого регулюютьс¤ умови ≥ пор¤док багатоц≥льового рац≥онального використанн¤, в≥дтворенн¤ ≥ охорони л≥с≥в, веденн¤ л≥сового господарства, права ≥ обов'¤зки л≥сокористувач≥в.
≤нститут права л≥сокористуванн¤ Ї пох≥дним в≥д права власност≥ на л≥си ≥ тому м≥стить: а) право користуванн¤ л≥сом ¤к повноваженн¤ власника л≥су, або право, надане власником в≥дпов≥дно до законодавства спец≥ал≥зованим п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м та громад¤нам; б) право використанн¤ л≥сових ресурс≥в, надане ф≥зичним ≥ юридичним особам в установленому законодавством пор¤дку.
—уб'Їктами права л≥сокористуванн¤ можуть бути державн≥, комунальн≥, колективн≥, громадськ≥, приватн≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, в тому числ≥ рел≥г≥йн≥, громад¤ни ”крањни та њх об'Їднанн¤, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи та громад¤ни.
” л≥сах зд≥йснюютьс¤ так≥ види користувань:
за п≥дставами виникненн¤ права використанн¤ л≥сових ресурс≥в: загальне та спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в;
за правовою формою реал≥зац≥њ: первинне використанн¤ л≥с≥в;
за ц≥льовим призначенн¤м л≥су: використанн¤ л≥с≥в дл¤ потреб л≥сового господарства; використанн¤ л≥с≥в дл¤ потреб мисливського господарства; використанн¤ л≥с≥в у науково-досл≥дних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних, рекреац≥йних, оздоровчих, спортивних та ≥нших ц≥л¤х;
за строками використанн¤: пост≥йне та тимчасове.
ѕраво загального використанн¤ л≥сових ресурс≥в зд≥йснюють громад¤ни в л≥сах державноњ та комунальноњ власност≥, а також за згодою власника в л≥сах приватноњ власност≥, ¤к≥ мають право в≥льно перебувати в л≥сах, безоплатно, без видач≥ спец≥ального дозволу збирати дл¤ власного споживанн¤ дикоросл≥ трав'¤н≥ рослини, кв≥ти, ¤годи, гор≥хи, гриби тощо, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавчими актами.
ћаксимальн≥ норми безоплатного збору дикорослих трав'¤них рослин, кв≥т≥в, ¤г≥д, гор≥х≥в, гриб≥в тощо встановлюютьс¤ органами виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альних орган≥в ƒержкомл≥сгоспу ”крањни, погоджених з органом виконавчоњ влади з питань охорони навколишнього природного середовища јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альних орган≥в ћ≥нприроди ”крањни.
ѕри зд≥йсненн≥ права загального використанн¤ л≥сових ресурс≥в громад¤ни зобов'¤зан≥ виконувати вимоги пожежноњ безпеки у л≥сах, користуватис¤ зазначеними л≥совими ресурсами способами ≥ в обс¤гах, що не завдають шкоди в≥дтворенню цих ресурс≥в, не пог≥ршують сан≥тарного стану л≥с≥в.
—пец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ в межах л≥сових д≥л¤нок, вид≥лених дл¤ ц≥Їњ мети без наданн¤ земельних д≥л¤нок.
¬ основу класиф≥кац≥њ вид≥в спец≥ального використанн¤ л≥с≥в покладено роль л≥с≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ ¤к природний ресурс. ¬она, зокрема, пол¤гаЇ у значенн≥ л≥су ¤к джерела деревини, живиц≥, ≥нших л≥сових ресурс≥в, а також у специф≥чних ¤кост¤х л≥су: л≥кувально-оздоровчих, рекреац≥йних, естетичних. ќтже, види спец≥ального права л≥сокористуванн¤ за ц≥льовим призначенн¤м можна под≥лити на:
- використанн¤ корисних властивостей л≥с≥в - користуванн¤
л≥сом дл¤ культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних, туристичних, осв≥тньо-виховних ц≥лей, проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т.
ќсобливим видом права л≥сокористуванн¤ Ї веденн¤ л≥сового господарства.
«а правовою формою реал≥зац≥њ правом л≥сокористуванн¤ може бути над≥лене лише первинне л≥сокористуванн¤. “аким правом над≥лен≥ спец≥ал≥зован≥ державн≥ та комунальн≥ л≥согосподарськ≥ п≥дприЇмства, ≥нш≥ державн≥ та комунальн≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, у ¤ких створено спец≥ал≥зован≥ л≥согосподарськ≥ п≥дрозд≥ли. “аких суб'Їкт≥в законодавство визначаЇ ¤к пост≥йних л≥сокористувач≥в (ст. 17 Ћ≥сового кодексу ”крањни). ѕраву л≥сокористуванн¤ цих суб'Їкт≥в передуЇ право пост≥йного користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду, ¤ке посв≥дчуЇтьс¤ державним актом на право пост≥йного користуванн¤ земельною д≥л¤нкою. —воЇ право л≥сокористуванн¤ вони зобов'¤зан≥ оформл¤ти на загальних п≥дставах (ст. 69 одексу).
ѕост≥йн≥ л≥сокористувач≥ не вправ≥ передавати д≥л¤нки л≥су у вторинне користуванн¤. Ќаданн¤ в установленому пор¤дку д≥л¤нок дл¤ с≥нокосу чи випасу худоби, службових земельних над≥л≥в не можна розгл¤дати ¤к наданн¤ права вторинного л≥сокористуванн¤, оск≥льки в цьому випадку йдетьс¤ про вторинне право землекористуванн¤, про реал≥зац≥ю п≥дприЇмством-землекористувачем (л≥сокористувачем) своЇњ правомочност≥ внутр≥шньогосподарського управл≥нн¤ землею.
¬≥дпов≥дно до законодавства л≥сокористувач≥, ¤ким л≥си державноњ, комунальноњ або приватноњ власност≥ дл¤ в≥дпов≥дних ц≥лей можуть надаватись у тимчасове користуванн¤ (короткострокове - до одного року, довгострокове - в≥д одного до п'¤тдес¤ти рок≥в), визначаютьс¤ ¤к тимчасов≥.
ѕраво довгострокового тимчасового користуванн¤ л≥сами оформл¤Їтьс¤ договором на п≥дстав≥ р≥шенн¤ в≥дпов≥дних орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, прийн¤того в межах њх повноважень за погодженн¤м з пост≥йними користувачами л≥сами та органами ƒержкомл≥сгоспу ”крањни, а також шл¤хом укладенн¤ м≥ж власником л≥с≥в та тимчасовим л≥сокористувачем договору, ¤кий п≥дл¤гаЇ реЇстрац≥њ в органах виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства. ѕраво короткострокового тимчасового користуванн¤ л≥сами оформл¤Їтьс¤ спец≥альним дозволом, що видаЇтьс¤ власником л≥с≥в, пост≥йним користувачем.
ѕраво спец≥ального л≥сокористуванн¤ маЇ строковий характер (¤к правило, один р≥к), п≥сл¤ його зак≥нченн¤ необх≥дне повторне оформленн¤.
”с≥ види л≥сових користувань (кр≥м загальних) мають догов≥рну форму: зд≥йсненн¤ л≥сових користувань допускаЇтьс¤ лише за на¤вност≥ спец≥ального дозволу - л≥сорубного квитка, ордера, л≥сового квитка. “ак≥ дозволи видаютьс¤: органом виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альними органами ƒержкомл≥сгоспу ”крањни - на загот≥влю деревини в пор¤дку рубок головного користуванн¤; власниками л≥с≥в або пост≥йними л≥сокористувачами - на вс≥ ≥нш≥ види спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в.
«а зм≥стом право л≥сокористуванн¤ - це сукупн≥сть повноважень л≥сокористувач≥в, або сукупн≥сть њх прав та обов'¤зк≥в, визначених законодавством та умовами договор≥в ≥ дозвол≥в. ¬они вправ≥ зд≥йснювати лише т≥ л≥сов≥ користуванн¤, ¤к≥ њм дозволен≥, й використовувати лише т≥ ресурси, на ¤к≥ видано спец≥альний дозв≥л.
” глав≥ 2 Ћ ”крањни визначаютьс¤ загальн≥ права та обов'¤зки пост≥йних ≥ тимчасових л≥сокористувач≥в. «окрема, пост≥йн≥ л≥сокористувач≥ мають право: самост≥йно господарювати в л≥сах; виключне право на загот≥влю деревини; власност≥ на заготовлену ними продукц≥ю та доходи в≥д њњ реал≥зац≥њ; на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у випадках, передбачених законодавством; зд≥йснювати в≥дпов≥дно до законодавства буд≥вництво дор≥г, спорудженн¤ жилих будинк≥в, виробничих та ≥нших буд≥вель ≥ споруд, необх≥дних дл¤ веденн¤ л≥сового господарства.
“имчасов≥ л≥сокористувач≥ на умовах довгострокового користуванн¤ мають право: зд≥йснювати господарську д≥¤льн≥сть у л≥сах з дотриманн¤м умов договору; за погодженн¤м ≥з власниками л≥с≥в, пост≥йними л≥сокористувачами в установленому пор¤дку зводити тимчасов≥ буд≥вл≥ ≥ споруди, необх≥дн≥ дл¤ веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥; отримувати продукц≥ю ≥ доходи в≥д њњ реал≥зац≥њ. “имчасов≥ л≥сокористувач≥ на умовах короткострокового користуванн¤ мають право: зд≥йснювати використанн¤ л≥сових ресурс≥в з додержанн¤м вимог спец≥ального дозволу; за погодженн¤м ≥з власниками л≥с≥в, пост≥йними л≥сокористувачами в установленому пор¤дку зводити тимчасов≥ буд≥вл≥ ≥ споруди, необх≥дн≥ дл¤ збер≥ганн¤ ≥ первинноњ обробки заготовленоњ продукц≥њ; власност≥ на заготовлену ними в результат≥ використанн¤ л≥сових ресурс≥в продукц≥ю та доходи в≥д њњ реал≥зац≥њ; на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у випадках, передбачених законодавством.
” свою чергу пост≥йн≥ л≥сокористувач≥ зобов'¤зан≥: забезпечувати охорону, захист, в≥дтворенн¤, п≥двищенн¤ продуктивност≥ л≥сових насаджень, посиленн¤ њх корисних властивостей, п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в, вживати ≥нших заход≥в в≥дпов≥дно до законодавства на основ≥ принцип≥в сталого розвитку; дотримуватис¤ правил ≥ норм використанн¤ л≥сових ресурс≥в; вести л≥сове господарство на основ≥ матер≥ал≥в л≥совпор¤дкуванн¤, зд≥йснювати використанн¤ л≥сових ресурс≥в способами, ¤к≥ забезпечують збереженн¤ оздоровчих ≥ захисних властивостей л≥с≥в, а також створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ њх охорони, захисту та в≥дтворенн¤; вести первинний обл≥к л≥с≥в; дотримуватис¤ встановленого законодавством режиму використанн¤ земель; забезпечувати охорону типових та ун≥кальних природних комплекс≥в ≥ об'Їкт≥в, р≥дк≥сних ≥ таких, що перебувають п≥д загрозою зникненн¤, вид≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту, рослинних угруповань, спри¤ти формуванню еколог≥чноњ мереж≥ в≥дпов≥дно до природоохоронного законодавства; своЇчасно вносити плату за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в; забезпечувати безперешкодний доступ до об'Їкт≥в електромереж, ≥нших ≥нженерних споруд, ¤к≥ проход¤ть через л≥сову д≥л¤нку, дл¤ њх обслуговуванн¤.
“имчасов≥ л≥сокористувач≥ зобов'¤зан≥: приступати до використанн¤ л≥с≥в у строки, встановлен≥ договором; виконувати встановлен≥ обмеженн¤ (обт¤женн¤) в обс¤з≥, передбаченому законом та договором; дотримуватис¤ встановленого законодавством режиму використанн¤ земель; зд≥йснювати використанн¤ л≥сових ресурс≥в за встановленими правилами ≥ нормами; вести роботи способами, ¤к≥ забезпечують збереженн¤ оздоровчих ≥ захисних властивостей л≥с≥в, а також створюють спри¤тлив≥ умови дл¤ охорони, захисту ≥ в≥дтворенн¤ типових та ун≥кальних природних комплекс≥в ≥ об'Їкт≥в, р≥дк≥сних ≥ таких, що перебувають п≥д загрозою зникненн¤, вид≥в тваринного ≥ рослинного св≥ту, спри¤ти формуванню еколог≥чноњ мереж≥; своЇчасно вносити плату за використанн¤ л≥сових ресурс≥в; не порушувати прав ≥нших л≥сокористувач≥в.
«аконом можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ права та обов'¤зки пост≥йних та тимчасових л≥сокористувач≥в.
ѕрава та обов'¤зки л≥сокористувач≥в виникають на п≥дстав≥ юридичних склад≥в, зокрема: поданн¤ клопотанн¤ про наданн¤ у пост≥йне або тимчасове користуванн¤ д≥л¤нки л≥су дл¤ в≥дпов≥дних ц≥лей, до ¤кого додаютьс¤ статутн≥ документи (статут чи положенн¤), зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку, погоджений проект в≥дведенн¤ зазначеноњ д≥л¤нки, ≥нш≥ документи. Ќа п≥дстав≥ такого клопотанн¤ в установленому земельним законодавством пор¤дку видаЇтьс¤ державний акт на право пост≥йного користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, що п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, або ж укладаютьс¤ договори оренди земл≥.
ѕраво спец≥ального користуванн¤ пост≥йних л≥сокористувач≥в виникаЇ з моменту одержанн¤ дозволу - л≥сорубного квитка, ордера або л≥сового квитка, ¤кий видаЇтьс¤ державними органами л≥сового господарства п≥сл¤ затвердженн¤ л≥м≥т≥в використанн¤ л≥сових ресурс≥в, вид≥ленн¤ л≥сос≥чного фонду в натур≥ (постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10 серпн¤ 1992 р. (≥з зм≥нами в≥д 20 кв≥тн¤ 1994 р.) Ђѕро затвердженн¤ ѕоложенн¤ про пор¤док видач≥ дозвол≥в на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в та ѕоложенн¤ про пор¤док установленн¤ л≥м≥т≥в використанн¤ ресурс≥в загальнодержавного значенн¤ї).
ѕраво пост≥йного л≥сокористуванн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥: припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою у випадках ≥ пор¤дку, встановлених законом; використанн¤ л≥сових ресурс≥в способами, ¤к≥ завдають шкоди навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереженн¤ оздоровчих, захисних та ≥нших корисних властивостей л≥с≥в, негативно впливають на њх стан ≥ в≥дтворенн¤; використанн¤ л≥совоњ д≥л¤нки не за ц≥льовим призначенн¤м. ѕри цьому дозв≥л на спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в анулюЇтьс¤ органами, ¤к≥ його видали.
ѕ≥дстави дл¤ припиненн¤ права тимчасового користуванн¤ л≥сами визначен≥ ст. 78 Ћ ”крањни.
—пец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в, кр≥м розм≥щенн¤ пас≥к, Ї платним. ѕлата зд≥йснюЇтьс¤ за встановленими аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни таксами на деревину л≥сових пор≥д, що в≥дпускаютьс¤ на пн≥, ≥ на живицю, або у вигл¤д≥ орендноњ плати. –озм≥р плати за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду встановлюЇтьс¤ виход¤чи з л≥м≥т≥в њх використанн¤ на л≥сову продукц≥ю та послуги з урахуванн¤м ¤кост≥ ≥ доступност≥ (“акси на деревину л≥сових пор≥д, що в≥дпускаютьс¤ на пн≥, ≥ на живицю, затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 1997 р., з≥ зм≥нами в≥д 21 лютого 2007 р., ѕор¤док справл¤нн¤ збору за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду, затверджений постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 6 липн¤ 1998 р., з≥ зм≥нами в≥д 26 жовтн¤ 2001 р.; ≤нструкц≥¤ про механ≥зм справл¤нн¤ збору за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду, затверджена сп≥льним наказом ƒержкомл≥сгоспу, ћ≥нф≥ну, ћ≥неконом≥ки, ћ≥некобезпеки та ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 15 жовтн¤ 1999 р., з наступними зм≥нами). –озм≥р орендноњ плати визначаЇтьс¤ за угодою стор≥н у договор≥ оренди.
–озпод≥л збор≥в за використанн¤ л≥сових ресурс≥в на земл¤х державноњ та комунальноњ власност≥ визначаЇтьс¤ законом.
ѕрава власник≥в л≥с≥в або л≥сокористувач≥в можуть бути обмежен≥ на користь ≥нших за≥нтересованих ос≥б на п≥дстав≥ закону, договору, запов≥ту або за р≥шенн¤м суду, зокрема шл¤хом встановленн¤ л≥сового серв≥туту (ст. 22 Ћ ”крањни).
«агот≥вл¤ деревини. ÷е основне л≥сове користуванн¤ щодо задоволенн¤ потреб сусп≥льства у л≥сових ресурсах. ѕор¤док загот≥вл≥ деревини регулюЇтьс¤ статт¤ми 70-71 Ћ ”крањни, ѕравилами рубок головного користуванн¤ в л≥сах ”крањни, затвердженими постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 липн¤ 1995 р., ѕор¤дком спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в та ѕор¤дком видач≥ спец≥альних дозвол≥в на використанн¤ л≥сових ресурс≥в, затвердженими постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 травн¤ 2007 року.
«агот≥вл¤ деревини у пор¤дку спец≥ального використанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час проведенн¤ рубок головного користуванн¤, що провод¤тьс¤ в стиглих ≥ перест≥йних деревостанах з дотриманн¤м принцип≥в безперервного, невиснажливого ≥ рац≥онального використанн¤ л≥сових ресурс≥в, збереженн¤ умов в≥дтворенн¤ високопродуктивних деревостан≥в, њх еколог≥чних та ≥нших корисних властивостей.
ƒл¤ загот≥вл≥ деревини п≥д час рубок головного використанн¤ в першу чергу призначаютьс¤ пошкоджен≥, т≥, що усихають, ≥нш≥ деревостани, що потребують терм≥новоњ рубки за своњм станом, ≥ деревостани, ¤к≥ вийшли з п≥дсочуванн¤.
«алежно в≥д категор≥њ л≥с≥в, л≥сорослинних умов, б≥олог≥чних особливостей деревних пор≥д, типу л≥су, складу ≥ в≥ковоњ структури деревостан≥в, на¤вност≥ та стану п≥дросту господарсько ц≥нних пор≥д, ступен¤ ст≥йкост≥ ірунт≥в проти ероз≥њ, стр≥мкост≥ схил≥в та ≥нших особливостей застосовуютьс¤ так≥ системи рубок: виб≥рков≥ - рубки, п≥д час ¤ких пер≥одично вирубуЇтьс¤ частина дерев, що Ї перест≥йними ≥ стиглими, а л≥сова д≥л¤нка залишаЇтьс¤ пост≥йно вкритою л≥совою рослинн≥стю; поступов≥ - рубки, п≥д час ¤ких передбачаЇтьс¤ видаленн¤ деревостану за к≥лька прийом≥в; суц≥льн≥ - рубки, п≥д час ¤ких весь деревостан вирубуЇтьс¤ повн≥стю, за вин¤тком нас≥нник≥в, життЇздатного п≥дросту ≥ молодн¤ку, ц≥нних ≥ р≥дк≥сних вид≥в дерев та чагарник≥в, що п≥дл¤гають збереженню в≥дпов≥дно до цього ѕор¤дку; комб≥нован≥ - несуц≥льн≥ рубки, п≥д час ¤ких поЇднуютьс¤ елементи р≥зних систем поступових ≥ виб≥ркових рубок.
ƒеревина заготовл¤Їтьс¤ також п≥д час зд≥йсненн¤ л≥согосподарських заход≥в, не пов'¤заних з використанн¤м л≥сових ресурс≥в (пол≥пшенн¤ ¤к≥сного складу л≥с≥в) та п≥д час проведенн¤ ≥нших заход≥в (розчищенн¤ л≥сових д≥л¤нок, вкритих л≥совою рослинн≥стю, у зв'¤зку з буд≥вництвом г≥дровузл≥в, трубопровод≥в, шл¤х≥в тощо) (ѕравила пол≥пшенн¤ ¤к≥сного складу л≥с≥в, затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 травн¤ 2007 р.).
¬ особливо захисних д≥л¤нках л≥су може бути повн≥стю або частково заборонено застосуванн¤ окремих вид≥в ≥ способ≥в рубок. «окрема, не дозвол¤Їтьс¤ вирубуванн¤ та пошкодженн¤: ц≥нних ≥ р≥дк≥сних дерев ≥ чагарник≥в, занесених до „ервоноњ книги ”крањни; нас≥нник≥в ≥ плюсових дерев. ” вин¤ткових випадках вирубуванн¤ таких об'Їкт≥в л≥су може бути зд≥йснене з дозволу спец≥ально уповноважених орган≥в державноњ виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
Ќа загот≥влю деревини п≥д час проведенн¤ рубок головного користуванн¤ органом виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альними органами ƒержкомл≥сгоспу, видаЇтьс¤ спец≥альний дозв≥л - л≥сорубний квиток, на п≥дстав≥ л≥м≥ту загот≥вл≥ деревини, ¤кий визначаЇтьс¤ затвердженою в установленому пор¤дку розрахунковою л≥сос≥кою. –озрахункова л≥сос≥ка - науково обірунтована оптимальна щор≥чна норма рубки достиглих деревостан≥в, ¤ка обчислюЇтьс¤ на тривалий пер≥од дл¤ кожного п≥дприЇмства, що веде л≥сове господарство, розд≥льно по групах л≥с≥в, господарствах у кожн≥й област≥, рег≥он≥. «агот≥вл¤ деревини у розм≥рах, що перевищують розрахункову л≥сос≥ку, заборон¤Їтьс¤.
—уб'Їктами права загот≥вл≥ деревини Ї власники л≥с≥в ≥ пост≥йн≥ л≥сокористувач≥, ¤ким у встановленому пор¤дку надано це право та на ¤ких покладаЇтьс¤ комплекс зобов'¤зань, передбачених статт¤ми 14, 19-21 Ћ ”крањни та п. 2 ѕор¤дку спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в, зокрема: проводити роботи способами, що не спричин¤ють ероз≥њ ірунту, негативного впливу на стан водойм та ≥нших природних об'Їкт≥в; дотримуватис¤ правил протипожежноњ безпеки в м≥сц¤х проведенн¤ роб≥т, зд≥йснювати протипожежн≥ заходи, а у випадках виникненн¤ л≥сових пожеж - њх гас≥нн¤; не допускати захаращенн¤ л≥сових д≥л¤нок, сум≥жних з л≥сос≥ками та територ≥¤ми, ¤к≥ розчищаютьс¤ дл¤ буд≥вництва та ≥нших потреб; забезпечувати збереженн¤ п≥дросту ≥ не призначених дл¤ рубки дерев; забезпечувати збереженн¤ та не допускати пошкодженн¤ межових, квартальних, д≥л¤нкових стовп≥в, осушувальних мереж, мел≥оративних та ≥нших споруд, розташованих на д≥л¤нках, в≥дведених дл¤ користуванн¤; незалежно в≥д виду рубки проводити очищенн¤ л≥сос≥к в≥д порубкових решток способами ≥ в строки, визначен≥ ƒержкомл≥сгоспом за погодженн¤м з ћ≥нприроди; не залишати недоруби (не вирубан≥ своЇчасно призначен≥ дл¤ рубки окрем≥ дерева або групи дерев на розпочатих рубкою л≥сос≥ках) та заготовлену деревину на м≥сц¤х рубок п≥сл¤ зак≥нченн¤ строк≥в њњ загот≥вл≥ ≥ вивезенн¤ тощо.
«агот≥вл¤ другор¤дних л≥сових матер≥ал≥в. ¬≥дпов≥дно до ст. 72 Ћ ”крањни, ѕравил загот≥вл≥ живиц≥ в л≥сах ”крањни, затверджених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 8 лютого 1996 р., ѕор¤дку загот≥вл≥ другор¤дних л≥сових матер≥ал≥в, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 кв≥тн¤ 1996 р., ѕор¤дку спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в у л≥сах без запод≥¤нн¤ њм шкоди може зд≥йснюватис¤ загот≥вл¤ живиц≥, пн≥в, лубу та кори, деревноњ зелен≥, деревних сок≥в.
«агот≥вл¤ живиц≥ (смоли хвойних дерев), ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ одержанн¤ медичних препарат≥в, а також у техн≥чних ц≥л¤х, зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом п≥дсочуванн¤ у стиглих хвойних деревостанах, ¤к≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строк≥в п≥дсочуванн¤ вирубуютьс¤, а також у пристигаючих деревостанах, ¤к≥ до часу зак≥нченн¤ п≥дсочуванн¤ п≥дл¤гатимуть вирубуванню. Ћ≥сов≥ д≥л¤нки дл¤ загот≥вл≥ живиц≥ визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до матер≥ал≥в л≥совпор¤дкуванн¤ та план≥в рубок головного користуванн¤. –оботи, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м загот≥вл≥ живиц≥, мають бути завершен≥ не п≥зн≥ше 1 листопада року зак≥нченн¤ п≥дсочуванн¤. ” раз≥ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану деревостан≥в загот≥вл¤ живиц≥ припин¤Їтьс¤ достроково.
ѕн≥ дерев заготовл¤ютьс¤ дл¤ отриманн¤ осмолу та дров. «аборон¤Їтьс¤ загот≥вл¤ пн≥в у смуз≥ завширшки 50 метр≥в уздовж водоток≥в.
Ћуб заготовл¤Їтьс¤ в пер≥од ≥нтенсивного руху сок≥в (кв≥тень-травень) шл¤хом зн≥манн¤ кори з дерев, призначених дл¤ рубки у поточному роц≥.
ора деревних пор≥д (дуба, крушини, калини, ¤лини тощо) заготовл¤Їтьс¤ з метою отриманн¤ л≥карськоњ сировини, а також техн≥чноњ сировини дл¤ виробництва дьогтю. ора дл¤ виробництва дьогтю заготовл¤Їтьс¤ з дерев берези, призначених дл¤ рубки в найближч≥ два роки, або ≥з зрубаних ≥ в≥тровальних дерев прот¤гом року.
ƒо деревноњ зелен≥ належать др≥бн≥ пагони ≥ г≥лки дерев, п≥дл≥ску, п≥дросту та ц≥л≥ дерева, що заготовл¤ютьс¤ з метою приготуванн¤ корму дл¤ тварин, а також задоволенн¤ техн≥чних, ритуальних та ≥нших по-реб. ÷≥л≥ дерева заготовл¤ютьс¤ (викопуютьс¤) дл¤ сад≥нн¤ на земл¤х ≥нших категор≥й. «агот≥влю деревноњ зелен≥ зд≥йснюють на спец≥ально визначених л≥сових д≥л¤нках або сум≥щають з проведенн¤м рубок.
«агот≥вл¤ деревних сок≥в зд≥йснюЇтьс¤: з придатних дл¤ п≥дсочуванн¤ дерев на спец≥ально створених деревостанах; на д≥л¤нках л≥су, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ за 10 рок≥в до проведенн¤ рубок головного користуванн¤ або ≥нших рубок (коли деревостан призначено до рубки); з пн≥в дерев, зрубаних напередодн≥ соковид≥ленн¤.
” раз≥ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану деревостан≥в загот≥вл¤ соку припин¤Їтьс¤ достроково.
ќбс¤ги щор≥чноњ загот≥вл≥ другор¤дних л≥сових матер≥ал≥в визначаютьс¤ дл¤ кожного власника л≥с≥в або пост≥йного л≥сокористувача п≥д час л≥совпор¤дкуванн¤ або спец≥альних обстежень.
«г≥дно з ѕор¤дком видач≥ спец≥альних дозвол≥в на використанн¤ л≥сових ресурс≥в, затвердженим постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни в≥д 23 травн¤ 2007 р., загот≥вл¤ другор¤дних л≥сових матер≥ал≥в проводитьс¤ на п≥дстав≥ спец≥ального дозволу - л≥сового квитка ≥ т≥льки у межах в≥дведених д≥л¤нок л≥су. “ерм≥ни проведенн¤ загот≥вельних роб≥т визначаютьс¤ пост≥йними л≥сокористувачами ≥ зазначаютьс¤ у л≥совому квитку. як правило, пн≥ заготовл¤ютьс¤ прот¤гом року, луб - лише в пер≥од ≥нтенсивного руху сок≥в (кв≥тень - травень), кора - у весн¤ний пер≥од ≥з дерев ≥ чагарник≥в, призначених дл¤ рубки в поточному роц≥.
ѕ≥сл¤ завершенн¤ роб≥т територ≥¤, де заготовл¤лис¤ пн≥, маЇ бути приведена до стану, придатного дл¤ л≥согосподарського використанн¤. «аборон¤Їтьс¤ загот≥вл¤ пн≥в у п'¤тидес¤тиметров≥й смуз≥ пост≥йних водоток≥в. «агот≥вл¤ деревноњ зелен≥ провадитьс¤ на спец≥ально визначених д≥л¤нках або сум≥щаЇтьс¤ з проведенн¤м ≥нших вид≥в рубок. ≤з дерев, що ростуть, зелень заготовл¤ють т≥льки п≥д час обр≥зуванн¤ г≥лок при формуванн≥ крони.
ѕоб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн¤ (ст. 73 Ћ ”крањни). ¬≥дпов≥дно до ѕор¤дку спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в, ѕор¤дку зд≥йсненн¤ поб≥чних л≥сових користувань у л≥сах ”крањни, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 кв≥тн¤ 1996 р., поб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн¤ можна под≥лити на дв≥ групи. ƒо першоњ в≥днесен≥ поб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн¤, об'Їктом ¤ких Ї л≥с: загот≥вл¤ (збиранн¤) дикорослих плод≥в, гор≥х≥в, гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин; загот≥вл¤ деревних сок≥в; збиранн¤ л≥совоњ п≥дстилки. ƒо другоњ - не т≥льки л≥с, а й земл≥ л≥сового фонду, не покрит≥ л≥сом: дл¤ розм≥щенн¤ пас≥к, загот≥вл≥ с≥на ≥ випасанн¤ худоби, загот≥вл≥ очерету.
ƒл¤ с≥нокос≥нн¤ можуть використовуватис¤ незал≥сен≥ зруби, гал¤вини та ≥нш≥ не вкрит≥ л≥совою рослинн≥стю л≥сов≥ д≥л¤нки, на ¤ких не оч≥куЇтьс¤ природне в≥дновленн¤ л≥с≥в. ¬ окремих випадках, коли це не завдаЇ шкоди л≥сов≥й рослинност≥, дл¤ загот≥вл≥ с≥на використовуютьс¤ зр≥джен≥ деревостани, м≥жр¤дд¤ л≥сових культур та плантац≥й. ” раз≥ на¤вност≥ у травостоњ вид≥в рослин, в≥днесених до „ервоноњ книги ”крањни, пер≥од загот≥вл≥ с≥на визначаЇтьс¤ за погодженн¤м з органами ћ≥нприроди.
¬ипасанн¤ худоби, кр≥м к≥з, дозвол¤Їтьс¤ на вкритих ≥ не вкритих л≥совою рослинн≥стю д≥л¤нках, ¤кщо це не завдаЇ шкоди л≥су ” л≥сах природоохоронного, наукового, ≥сторико-культурного призначенн¤ випасанн¤ худоби може зд≥йснюватис¤ лише за умови, що це не суперечить њх ц≥льовому призначенню.
ƒ≥л¤нки дл¤ розм≥щенн¤ вулик≥в ≥ пас≥к з метою рац≥онального використанн¤ медонос≥в л≥су ≥ лучного р≥знотрав'¤ вид≥л¤ютьс¤ переважно на узл≥сс¤х, гал¤винах та ≥нших не вкритих л≥совою рослинн≥стю д≥л¤нках. ћ≥сц¤ розм≥щенн¤ вулик≥в ≥ пас≥к визначають власники л≥с≥в або пост≥йн≥ л≥сокористувач≥ з урахуванн¤м умов веденн¤ л≥сово го господарства та використанн¤ ≥нших вид≥в л≥сових ресурс≥в. –озм≥щенн¤ пас≥к у м≥сц¤х масового в≥дпочинку людей заборон¤Їтьс¤.
«агот≥вл¤ дикорослих плод≥в, гор≥х≥в, гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин зд≥йснюЇтьс¤ способами, що виключають виснаженн¤ њх ресурс≥в.
«агот≥вл¤ л≥сових продукт≥в дл¤ отриманн¤ харчовоњ та л≥карськоњ сировини в л≥сах, де заходи боротьби ≥з шк≥дниками та хворобами зд≥йснювалис¤ з використанн¤м х≥м≥чних засоб≥в, л≥сах, розташованих у смугах в≥дведенн¤ автомоб≥льних дор≥г або в зонах впливу х≥м≥чного та промислового виробництва, зд≥йснюЇтьс¤ з дотриманн¤м в≥дпов≥дних сан≥тарних норм ≥ правил.
«биранн¤ л≥совоњ п≥дстилки допускаЇтьс¤ в окремих випадках в експлуатац≥йних л≥сах на д≥л¤нках, що визначаютьс¤ власниками л≥с≥в або пост≥йними л≥сокористувачами. «биранн¤ л≥совоњ п≥дстилки заборон¤Їтьс¤ на л≥сових д≥л¤нках, розташованих у б≥дних л≥сорослинних умовах, на д≥л¤нках з ероз≥йними процесами та в м≥сц¤х масового розмноженн¤ гриб≥в.
«агот≥вл¤ очерету зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м збереженн¤ спри¤тливих умов дл¤ житт¤ диких тварин ≥ птах≥в, ≥нших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
ќбс¤ги щор≥чного зд≥йсненн¤ поб≥чних л≥сових користувань визначаютьс¤ дл¤ кожного власника л≥с≥в або пост≥йного л≥сокористувача п≥д час л≥совпор¤дкуванн¤ або спец≥альних обстежень.
«б≥р громад¤нами у л≥сах дикорослих трав'¤нистих рослин, кв≥т≥в, гриб≥в, ¤г≥д, гор≥х≥в, ≥нших плод≥в дл¤ власного споживанн¤ належить до загального використанн¤ л≥сових ресурс≥в ≥ провадитьс¤ безкоштовно.
«д≥йсненн¤ поб≥чних л≥сових користувань (включаючи спец≥ально створен≥ дл¤ цього насадженн¤) дл¤ потреб виробничоњ та комерц≥йноњ д≥¤льност≥ належить до спец≥ального використанн¤ та провадитьс¤ за плату на п≥дстав≥ спец≥ального дозволу - л≥сового квитка ≥ т≥льки у межах в≥дведених д≥л¤нок л≥су. «биранн¤ рослин (њх частин) ≥ гриб≥в, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, заборон¤Їтьс¤.
ѕоб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн¤ мають тимчасовий характер. “ак, загот≥вл¤ рослинноњ сировини на т≥й сам≥й територ≥њ проводитьс¤ пер≥одично, зокрема: суцв≥ть, плод≥в, ≥нших надземних орган≥в однор≥чних рослин - один раз на два роки; надземних частин багатор≥чних рослин (стебла, лист¤, бруньки) - один раз на п'¤ть рок≥в; п≥дземних частин вс≥х рослин (кор≥нн¤, кореневища, бульби, цибулини) - один раз у дес¤ть рок≥в. ѕри загот≥вл≥ деревних сок≥в сезон п≥дсочки починаЇтьс¤ з настанн¤м вегетац≥йного пер≥оду.
ѕер≥од розм≥щенн¤ вулик≥в ≥ пас≥к визначаЇтьс¤ залежно в≥д календарних терм≥н≥в цв≥т≥нн¤ медонос≥в. “ерм≥н с≥нокос≥нн¤ та випасанн¤ худоби зазначаЇтьс¤ у л≥совому квитку. «биранн¤ л≥совоњ п≥дстилки допускаЇтьс¤ в окремих випадках у л≥сах другоњ групи, причому на т≥й сам≥й площ≥ не част≥ше, н≥ж один раз прот¤гом 5 рок≥в. “ерм≥н збиранн¤ п≥дстилки та загот≥вл≥ очерету також визначаЇтьс¤ у л≥совому квитку. «д≥йсненн¤ поб≥чних л≥сових користувань маЇ провадитись без запод≥¤нн¤ шкоди л≥су. “ак, заборон¤Їтьс¤: загот≥вл¤ сок≥в шл¤хом заруб≥в ≥ запил≥в на деревах; розм≥щенн¤ пас≥к у м≥сц¤х масового в≥дпочинку людей; випасанн¤ худоби у державних захисних ≥ полезахисних смугах, протиероз≥йних л≥сах, особливо ц≥нних л≥сових масивах, на площах л≥сових культур природних молодн¤к≥в, у насадженн¤х з на¤вн≥стю життЇздатного п≥дросту до дос¤гненн¤ ними висоти, коли вершини не пошкоджуютьс¤ тваринами, на зрубах та ≥нших не вкритих л≥совою рослинн≥стю земл¤х, призначених дл¤ природного в≥дновленн¤ л≥су тощо; збиранн¤ л≥совоњ п≥дстилки на л≥сових д≥л¤нках, розташованих у б≥дних л≥сорослинних умовах, на д≥л¤нках, де ірунти п≥ддаютьс¤ ероз≥њ, та в м≥сц¤х масового розмноженн¤ гриб≥в.
«агот≥вл¤ с≥на ≥ випас худоби ¤к види поб≥чних л≥сових користувань мають своњ особливост≥. ѕри зд≥йсненн≥ с≥нокосу ≥ випасу худоби на вкритих л≥сом земл¤х маЇ м≥сце право л≥сокористуванн¤ ≥ право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою л≥сового фонду, ¤ке п≥дпор¤дковане праву л≥сокористуванн¤. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ загот≥вл≥ очерету, ¤ка провадитьс¤ на земельних д≥л¤нках л≥сового фонду з урахуванн¤м збереженн¤ спри¤тливих умов дл¤ житт¤ диких тварин ≥ птах≥в, ≥нших вимог охорони навколишнього природного середовища.
ѕост≥йн≥ л≥сокористувач≥ п≥д час зд≥йсненн¤ поб≥чних л≥сових користувань зобов'¤зан≥ забезпечувати невиснажлив≥сть ресурс≥в харчових, л≥карських ≥ техн≥чних рослин з урахуванн¤м збереженн¤ ц≥л≥сност≥ екосистем: зд≥йснювати агрох≥м≥чн≥ заходи спри¤нн¤ природному утворенню рослин та п≥двищенню њх продуктивност≥; п≥дтримувати л≥сов≥ д≥л¤нки, де зд≥йснюютьс¤ поб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн¤, у належному сан≥тарному стан≥; забезпечувати охорону насаджень в≥д хижацького використанн¤ ≥ знищенн¤; обмежувати чи припин¤ти пост≥йн≥ л≥сов≥ користуванн¤ у раз≥ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану насаджень ≥ в ≥нших випадках.
Ћ≥сокористувач≥ зобов'¤зан≥ додержуватись також вимог, зг≥дно з ¤кими добуванн¤ сок≥в на придатних дл¤ п≥дсочки деревах зд≥йс нюЇтьс¤ у спец≥ально створених дл¤ ц≥Їњ мети насадженн¤х або у д≥л¤нках л≥су, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ за 10 рок≥в до рубки головного користуванн¤ чи ≥нших вид≥в роботи (у раз≥ призначенн¤ насадженн¤ до рубки), або з пн≥в дерев, зрубаних напередодн≥ соковид≥ленн¤. ƒл¤ добуванн¤ соку на деревах свердл¤ть на висот≥ 30-50 см в≥д поверхн≥ земл≥ канали в≥дпов≥дного д≥аметру та в≥дпов≥дноњ глибини. Ќа деревах д≥аметром 20-24 см робитьс¤ один канал, д≥аметром 28-32 см - два, д≥аметром 36 см ≥ б≥льше - три канали, п≥сл¤ зак≥нченн¤ сезону канали замазують садовим вапном, в≥конною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. ” раз≥ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану насаджень загот≥вл¤ соку припин¤Їтьс¤ достроково на п≥дстав≥ висновку л≥сопатолога.
ƒл¤ розм≥щенн¤ вулик≥в ≥ пас≥к вид≥л¤ютьс¤ земельн≥ д≥л¤нки л≥сового фонду переважно на узл≥сс¤х, гал¤винах та ≥нших не вкритих л≥совою рослинн≥стю земл¤х. Ќа них дозвол¤Їтьс¤ спорудженн¤ тимчасових (не кап≥тальних) буд≥вель без права вирубуванн¤ дерев ≥ чагарник≥в, розчищенн¤ та розорюванн¤ земельних д≥л¤нок л≥сового фонду.
—≥нок≥с дозвол¤Їтьс¤ на незал≥сених вирубках, гал¤винах та ≥нших укритих л≥совою рослинн≥стю земл¤х, на ¤ких не оч≥куЇтьс¤ природне л≥сов≥дновленн¤. ¬ окремих випадках дл¤ загот≥вл≥ с≥на можуть використовуватис¤ м≥жр¤дд¤ л≥сових культур, плантац≥й, зр≥джен≥ л≥сонасадженн¤. ” раз≥ на¤вност≥ у травостоњ вид≥в рослин, в≥днесених до „ервоноњ книги ”крањни, терм≥н загот≥вл≥ с≥на визначаЇтьс¤ за погодженн¤м з органами охорони навколишнього природного середовища.
¬ипас худоби, за вин¤тком к≥з, дозвол¤Їтьс¤ на вкритих ≥ не вкритих л≥совою рослинн≥стю земл¤х л≥сового фонду, ¤кщо це не завдаЇ њм шкоди. ј випас худоби на територ≥¤х об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду може зд≥йснюватис¤ лише за умови, що воно не суперечить њх ц≥льовому призначенню.
«а р≥шенн¤м м≥сцевих орган≥в державноњ виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах њх компетенц≥њ можуть передбачатись також обмеженн¤ випасу худоби в л≥сах. ¬ласники худоби зобов'¤зан≥ за вказ≥вкою пост≥йних л≥сокористувач≥в зводити огорож≥ навколо прогон≥в дл¤ худоби та пасовищ, розташованих поблизу л≥сових культур, розсадник≥в та ≥нших д≥л¤нок л≥су.
«а даними Ќац≥ональноњ допов≥д≥ про стан навколишнього природного середовища в ”крањн≥ за 1993 р≥к, до 1986 р. в ”крањн≥ щороку заготовл¤лос¤ близько 20 тис. т дикорослих плод≥в та ¤г≥д, понад 5 тис. т л≥карськоњ сировини. ”насл≥док авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— доступн≥ харчов≥ ресурси л≥су р≥зко зменшились. ÷е призвело до значного зменшенн¤ середньор≥чних обс¤г≥в загот≥вель еколог≥чно чистоњ л≥совоњ продукц≥њ. ¬одночас триваЇ нищ≥вне збиранн¤ рослин у районах великих м≥ст, у тому числ≥ вид≥в рослин, занесених до „ервоноњ книги.
¬елике значенн¤ л≥су пол¤гаЇ у його можливост≥ вид≥л¤ти ф≥тонциди - б≥олог≥чно активн≥ речовини, ¤к≥ здатн≥ убивати та припин¤ти р≥ст ≥ розвиток м≥кроорган≥зм≥в, що призвод¤ть до зниженн¤ к≥лькост≥ м≥крофлори у пов≥тр≥. ÷¤ його можлив≥сть безперечно Ї метою використанн¤ корисних властивостей л≥с≥в дл¤ культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних, туристичних, осв≥тньо-виховних та ≥нших ц≥лей. 3 метою вивченн¤ законом≥рностей розвитку л≥сових екосистем зд≥йснюЇтьс¤ право науково-досл≥дного л≥сокористуванн¤.
ѕравове регулюванн¤ використанн¤ корисних властивостей л≥с≥в дл¤ культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних, туристичних, осв≥тньо-виховних ц≥лей та проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т забезпечуЇтьс¤ вимогами ст. 74 Ћ ”крањни, ѕор¤дком спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в. “аке користуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м вимог щодо збереженн¤ л≥сового середовища та природних ландшафт≥в, з дотриманн¤м правил арх≥тектурного плануванн¤ прим≥ських зон ≥ сан≥тарних вимог.
¬икористанн¤ корисних властивостей л≥с≥в може бути тимчасово зупинене у раз≥ високоњ пожежноњ небезпеки, незадов≥льного стану л≥с≥в внасл≥док ущ≥льненн¤ ірунту њх в≥дв≥дувачами, виникненн¤ вогнищ шк≥дник≥в ≥ хвороб л≥су та ≥нших фактор≥в, що призвод¤ть до ослабленн¤ природних функц≥й л≥с≥в. ” раз≥ пог≥ршенн¤ стану насаджень л≥сокористувачами з'¤совуютьс¤ причини пог≥ршенн¤, вживаютьс¤ заходи до зн¤тт¤ або зниженн¤ р≥вн¤ рекреац≥йного навантаженн¤, а також до усуненн¤ причин такого пог≥ршенн¤ та регулюванн¤ ≥нтенсивност≥ в≥дв≥дуванн¤.
¬ид≥ленн¤ л≥сових д≥л¤нок дл¤ культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних, туристичних ≥ осв≥тньо-виховних ц≥лей зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м схем районного плануванн¤, генеральних план≥в розвитку населених пункт≥в, програм розвитку л≥сового господарства јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, а також матер≥ал≥в л≥совпор¤дкуванн¤. ” раз≥ в≥дсутност≥ зазначених схем, план≥в ≥ програм або ≥нших матер≥ал≥в пропозиц≥њ щодо вид≥ленн¤ л≥сових д≥л¤нок дл¤ культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних, туристичних ≥ осв≥тньо-виховних ц≥лей можуть вносити органи ƒержкомл≥сгоспу, власники л≥с≥в або пост≥йн≥ л≥сокористувач≥, за≥нтересован≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ громад¤ни.
ѕраво користуванн¤ л≥сом у культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних ≥ туристичних ц≥л¤х оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до норм ¤к л≥сового, так ≥ земельного законодавства, що виражаЇтьс¤ у двох правових формах його реал≥зац≥њ, шл¤хом регламентац≥њ пор¤дку розм≥щенн¤ в л≥сах ≥ на земл¤х л≥сового фонду туристських табор≥в, баз в≥дпочинку тощо, а також через зд≥йсненн¤ загального використанн¤ л≥сових ресурс≥в.
ќб'Їкти права користуванн¤ л≥сом у цих ц≥л¤х - л≥сов≥ д≥л¤нки ¤к об'Їкти рекреац≥йного призначенн¤ - л≥н≥йн≥ рекреац≥йн≥ об'Їкти (навчально-туристськ≥ та еколог≥чн≥ стежки, маркован≥ траси), будинки в≥дпочинку, панс≥онати, об'Їкти ф≥зичноњ культури ≥ спорту, туристичн≥ бази, кемп≥нги, ¤хт-клуби, стац≥онарн≥ ≥ наметов≥ туристично-оздоровч≥ табори, будинки рибалок ≥ мисливц≥в, дит¤ч≥ туристичн≥ станц≥њ, дит¤ч≥ та спортивн≥ табори, ≥нш≥ аналог≥чн≥ об'Їкти, а також земельн≥ д≥л¤нки, надан≥ дл¤ дачного буд≥вництва ≥ спорудженн¤ ≥нших об'Їкт≥в стац≥онарноњ рекреац≥њ (додаток 2 до ѕор¤дку под≥лу л≥с≥в на категор≥њ та вид≥ленн¤ особливо захисних л≥сових д≥л¤нок, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 травн¤ 2007 р.). —уб'Їкти - п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤к≥ залучаютьс¤ в≥дпов≥дними радами та пост≥йними л≥сокористувачами дл¤ орган≥зац≥њ зон в≥дпочинку в л≥сах, роб≥т щодо њх благоустрою, а також громад¤ни.
як правило, дл¤ орган≥зац≥њ в≥дпочинку населенн¤ використовуютьс¤ л≥си: у межах м≥ст, селищ та ≥нших населених пункт≥в; у межах округ≥в сан≥тарноњ охорони л≥кувально-оздоровчих територ≥й ≥ курорт≥в; у межах по¤с≥в зон сан≥тарноњ охорони водних об'Їкт≥в; у л≥сах зелених зон навколо населених пункт≥в. ѕлоща таких л≥сових д≥л¤нок визначаЇтьс¤ за нормативами зг≥дно з додатком 1 до ѕор¤дку под≥лу л≥с≥в на категор≥њ та вид≥ленн¤ особливо захисних л≥сових д≥л¤нок; поза межами л≥с≥в зелених зон, що вид≥л¤ютьс¤ за нормативами зг≥дно з додатком 2 до зазначеного ѕор¤дку.
ќсновними способами охорони л≥сових ресурс≥в у процес≥ њх використанн¤ в культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, туристичних спортивних ц≥л¤х Ї проведенн¤ ц≥лоњ низки р≥зних л≥согосподарських заход≥в: б≥ох≥м≥чних, мел≥оративних, план≥ровочних заход≥в; рекреац≥йних заход≥в по благоустрою земель (обладнанн¤ м≥сць дл¤ багатт¤, м≥сць збору см≥тт¤, л≥сових мебл≥в тощо); проведенн¤ рубок догл¤ду, сан≥тарних ≥ ландшафтних рубок, насадженн¤ молодих дерев та ≥нше.
¬икористанн¤ л≥с≥в у культурно-оздоровчих, рекреац≥йних, спортивних та туристичних ц≥л¤х громад¤нами на засадах права загального л≥сокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ безплатно. ¬икористанн¤ л≥с≥в дл¤ зазначених ц≥лей юридичними особами зд≥йснюЇтьс¤ за плату в межах умов договор≥в з власниками л≥с≥в та пост≥йними л≥сокористувачами на використанн¤ л≥сових ресурс≥в у межах наданих земельних д≥л¤нок л≥сового фонду.
« метою вивченн¤ законом≥рностей розвитку л≥сових екосистем зд≥йснюЇтьс¤ право науково-досл≥дного л≥сокористуванн¤. √оловною метою такого права Ї ви¤вленн¤, вивченн¤, збереженн¤ ≥ використанн¤ генетичного фонду рослин у л≥сах нашоњ держави. «агальновизнаним Ї факт необх≥дност≥ широкого застосуванн¤ у практику л≥сорозведенн¤ дос¤гнень генетики ≥ селекц≥њ деревних пор≥д, особливо у пер≥од забрудненн¤ значноњ територ≥њ ”крањни рад≥оактивними та ≥ншими шк≥дливими речовинами, в тому числ≥ л≥сових масив≥в.
ќсоблив≥стю регулюванн¤ цього виду права л≥сокористуванн¤ щодо принципу багатоц≥льового використанн¤ л≥с≥в Ї його пр≥оритетн≥сть в≥дносно ≥нших вид≥в права користуванн¤ л≥сом. ƒл¤ проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т у л≥сах п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м можуть надаватис¤ спец≥альн≥ д≥л¤нки, на ¤ких можуть бути обмежен≥ або повн≥стю заборонен≥ л≥сов≥ користуванн¤ ≥нших л≥сокористувач≥в, у тому числ≥ громад¤н, ¤кщо це не сум≥сно з ц≥л¤ми проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т. –≥шенн¤ про обмеженн¤ чи заборону таких вид≥в права користуванн¤ приймають м≥сцев≥ ради за погодженн¤м з пост≥йними л≥сокористувачами.
Ћ≥си, що надаютьс¤ у межах земель л≥сового фонду дл¤ ц≥Їњ мети, належать до категор≥њ закр≥плених л≥с≥в. ќб'Їктом цього виду права л≥сокористуванн¤ Ї л≥сова площа з насадженн¤ми, ¤к≥ мають еталонн≥, ел≥тн≥, ун≥кальн≥ та ≥нш≥ властивост≥.
—уб'Їктами права користуванн¤ л≥сом у зазначених ц≥л¤х Ї л≥согосподарськ≥ науково-досл≥дн≥ установи ≥ орган≥зац≥њ, запов≥дники, л≥сов≥ нас≥ннЇво-виробнич≥ станц≥њ, спец≥ал≥зован≥ нас≥ннЇв≥ л≥сгоспи, селекц≥йно-розсадников≥ комплекси та ≥н. ѕраво л≥сокористуванн¤ дл¤ ц≥Їњ мети зд≥йснюЇтьс¤ в межах земельних д≥л¤нок л≥сового фонду, що надаютьс¤ у тимчасове користуванн¤ м≥сцевими радами за погодженн¤м з органами л≥сового господарства.
¬икористанн¤ корисних властивостей л≥с≥в може бути тимчасово зупинене у раз≥ високоњ пожежноњ небезпеки, незадов≥льного стану л≥с≥в внасл≥док ущ≥льненн¤ ірунту њх в≥дв≥дувачами, виникненн¤ вогнищ шк≥дник≥в ≥ хвороб л≥су та ≥нших фактор≥в, що призвод¤ть до ослабленн¤ природних функц≥й л≥с≥в.
¬икористанн¤ л≥сових ресурс≥в ≥ проведенн¤ л≥согосподарських заход≥в мають зд≥йснюватис¤ з урахуванн¤м збереженн¤ спри¤тливих умов дл¤ житт¤ диких тварин (ст. 76 Ћ ”крањни).
ѕравова охорона ≥ захист л≥с≥в. ѕравова охорона л≥с≥в спр¤мована на њх ефективне використанн¤, в≥дтворенн¤, охорону та захист. « метою забезпеченн¤ охорони ≥ захисту л≥с≥в у структур≥ спец≥ально уповноважених державних орган≥в л≥сового господарства та пост≥йних л≥сокористувач≥в створюютьс¤ державна л≥сова охорона та л≥сова охорона ≥нших пост≥йних користувач≥в ≥ власник≥в л≥с≥в (ст. 89 Ћ ”крањни).
ƒержавна л≥сова охорона маЇ статус правоохоронного органу, основними завданн¤ми ¤кого Ї: зд≥йсненн¤ державного контролю за додержанн¤ л≥сового законодавства; забезпеченн¤ охорони л≥с≥в в≥д пожеж, незаконних рубок, захист в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб, пошкодженн¤ внасл≥док антропогенного та ≥ншого шк≥дливого впливу (ст. 90 одексу). ѕосадов≥ особи державноњ л≥совоњ охорони уповноважен≥: давати обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи про усуненн¤ порушень л≥сового законодавства; доставл¤ти ос≥б, що його порушують, в органи внутр≥шн≥х справ, м≥сцев≥ органи влади, вилучати в них незаконно добуту продукц≥ю л≥сових користувань, ≥нструменти, обладнанн¤, транспортн≥ та ≥нш≥ засоби, що були знар¤дд¤м правопорушенн¤ тощо (ст. 91 одексу).
ќхорона л≥с≥в в≥д пожеж зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ «акону ”крањни Ђѕро пожежну безпекуї (1993), ѕравил пожежноњ безпеки в л≥сах ”крањни, затверджених наказом ƒержкомл≥сгоспу ”крањни в≥д 27 грудн¤ 2004 р., ѕоложенн¤ про л≥сов≥ пожежн≥ станц≥њ, затвердженого наказом ƒержкомл≥сгоспу ”крањни в≥д 28 грудн¤ 2005 року.
«ахист л≥с≥в в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ст. 86 Ћ ”крањни, —ан≥тарних правил в л≥сах ”крањни, затверджених постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 липн¤ 1995 р., ¤к≥ спр¤мован≥ на проф≥лактику та збереженн¤ ст≥йкост≥ насаджень, запоб≥ганн¤ розвитков≥ патолог≥чних процес≥в у л≥сах, зменшенн¤ шкоди, що завдаЇтьс¤ шк≥дниками, хворобами, ст≥йкими природними ¤вищами та техногенними впливами.
ќхорона та захист л≥с≥в у межах територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, розм≥щених на земл¤х оборони, на земельних д≥л¤нках зон в≥дчуженн¤ та безумовного (обов'¤зкового) в≥дселенн¤, що зазнали рад≥оактивного забрудненн¤, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ закон≥в ”крањни Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї, Ђѕро використанн¤ земель оборониї, Ђѕро правовий режим територ≥њ, що зазнала рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиї.