16.4. «агальн≥ засади правового регулюванн¤ веденн¤ мисливського господарства та полюванн¤
ћисливство - один з основних вид≥в спец≥ального використанн¤ тваринного св≥ту, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом добуванн¤ диких зв≥р≥в ≥ птах≥в, що перебувають у стан≥ природноњ вол≥ або утримуютьс¤ в нап≥вв≥льних умовах у межах мисливських уг≥дь ≥ ¤к≥ можуть бути об'Їктами полюванн¤. ѕри цьому забезпечуЇтьс¤ мета щодо задоволенн¤ матер≥альних, рекреац≥йних та ≥нших потреб сусп≥льства ≥ громад¤н.
ѕравове регулюванн¤ в≥дносин щодо зд≥йсненн¤ мисливства забезпечуЇтьс¤ законами ”крањни Ђѕро тваринний св≥тї та Ђѕро мисливське господарство та зд≥йсненн¤ полюванн¤ї, в≥дпов≥дними постановами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нормативними актами ћ≥нприроди ”крањни, ƒержкомл≥сгоспу ”крањни тощо.
«акон ”крањни Ђѕро мисливське господарство та зд≥йсненн¤ полюванн¤ї визначаЇ мисливських тварин, ¤к≥ перебувають у стан≥ природноњ вол≥ або утримуютьс¤ у нап≥вв≥льних умовах, природним ресурсом загальнодержавного значенн¤.
«а «аконом мисливство зд≥йснюЇтьс¤ юридичними та ф≥зичними особами (користувачами), ¤к≥ ведуть мисливське господарство. ѕ≥д останн≥м розум≥ють галузь народного господарства, сферу сусп≥льного виробництва, основними завданн¤ми ¤кого Ї охорона, використанн¤ та в≥дтворенн¤ мисливських тварин, наданн¤ послуг мисливц¤м щодо зд≥йсненн¤ полюванн¤, розвиток мисливського спорту ≥ мисливського собак≥вництва.
ћисливське господарство ведетьс¤ в межах мисливських уг≥дь, ¤кими Ї д≥л¤нки суш≥ ≥ водного простору (л≥си, пол¤, луки, болота, озера тощо), на ¤ких перебувають мисливськ≥ тварини ≥ ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ веденн¤ мисливського господарства, в тому числ≥ дл¤ добуванн¤ (в≥длову, в≥дстр≥лу) тварин. Ќе належать до мисливських уг≥дь територ≥њ, на ¤ких хоч ≥ перебувають мисливськ≥ види тварин, проте њх функц≥ональне призначенн¤ не сум≥сне ≥з веденн¤м мисливства. ƒо таких територ≥й належать:
- територ≥њ населених пункт≥в (с≥л, селищ, м≥ст) ≥ зони навколо них. «аборон¤Їтьс¤ полюванн¤ на в≥дстан≥ ближче 200 метр≥в в≥д
буд≥вель населеного пункту та окремо розташованих буд≥вель, де можливе перебуванн¤ людей;
-територ≥њ та об'Їкти природно-запов≥дного фонду ”крањни (природн≥ та б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ ≥ рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, запов≥дн≥ урочища, загальнозоолог≥чн≥ та орн≥толог≥чн≥ заказники тощо, на ¤ких мисливськ≥ тварини можуть добуватис¤ лише в пор¤дку, визначеному законодавством та в≥дпов≥дно до правового режиму цих територ≥й);
«акон також встановлюЇ, що користувачами мисливських уг≥дь можуть бути спец≥ал≥зован≥ мисливськ≥ господарства, ≥нш≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ (в тому числ≥ громадськ≥), в ¤ких створен≥ спец≥ал≥зован≥ п≥дрозд≥ли дл¤ веденн¤ мисливського господарства з наданн¤м в њх користуванн¤ мисливських уг≥дь.
”мови веденн¤ мисливського господарства визначаютьс¤ у договор≥, ¤кий укладаЇтьс¤ м≥ж м≥сцевими органами спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ мисливського господарства та полюванн¤ ≥ користувачами мисливських уг≥дь. ‘орма типового договору про умови веденн¤ мисливського господарства затверджена наказом центрального органу виконавчоњ влади з питань л≥сового господарства ”крањни в≥д 12 грудн¤ 1996 року. ” договор≥ вказуютьс¤ меж≥ закр≥плених уг≥дь, строки користуванн¤ ними, плата за користуванн¤ мисливськими уг≥дд¤ми, перел≥к обов'¤зкових заход≥в, спр¤мованих на рац≥ональне використанн¤ ≥ охорону мисливського фонду тварин, права ≥ обов'¤зки стор≥н, њх в≥дпов≥дальн≥сть.
ћисливськ≥ уг≥дд¤ дл¤ веденн¤ мисливського господарства надаютьс¤ у користуванн¤ ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими радами за поданн¤м м≥сцевого органу спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ мисливського господарства та полюванн¤, погодженим з –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласними, ињвською та —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми, м≥сцевими органами спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних д≥л¤нок.
ћисливськ≥ уг≥дд¤ надаютьс¤ у користуванн¤ на терм≥н не менше ¤к 15 рок≥в. ористувач≥ мисливських уг≥дь мають переважне право на
продовженн¤ терм≥ну користуванн¤. —уц≥льна площа мисливських уг≥дь, що надаютьс¤ у користуванн¤, маЇ, ¤к правило, становити не менше 3 тис. гектар≥в, але не б≥льше н≥ж 35 % в≥д загальноњ площ≥ мисливських уг≥дь јвтономноњ –еспубл≥ки рим, област≥. ѕереважне право на користуванн¤ мисливськими уг≥дд¤ми мають: власники та пост≥йн≥ користувач≥ земельних д≥л¤нок; користувач≥ мисливських уг≥дь, ¤к≥ продовжують строк користуванн¤ цими уг≥дд¤ми.
«агальна площа мисливських уг≥дь ”крањни становить близько 50 млн гектар≥в. 3 них 78 % закр≥плених уг≥дь знаходитьс¤ у користуванн≥ ”крањнського товариства мисливц≥в та рибалок, 13,9 % - ƒержкомл≥сгосну ”крањни, 2,3 % - “овариства в≥йськових мисливц≥в та рибалок, 5,8 % - ≥нших користувач≥в1.
Ќа закр≥плених мисливських уг≥дд¤х користувач≥ зобов'¤зан≥ проводити њх упор¤дкуванн¤2, а також комплекс заход≥в дл¤ охорони, в≥дтворенн¤ к≥лькост≥ диких зв≥р≥в ≥ птах≥в. Ќа них покладено в≥дпов≥дальн≥сть за правильне використанн¤ державного мисливського фонду, реЇстрац≥ю мисливц≥в, що беруть участь у полюванн≥, обл≥к добутоњ дичини.
ќдн≥Їю з основних форм користуванн¤ державним мисливським фондом Ї полюванн¤ - сукупн≥сть д≥й людини, спр¤мованих на вистежуванн¤, пересл≥дуванн¤ з метою добуванн¤ ≥ власне добуванн¤ (в≥дстр≥л, в≥длов) мисливських тварин, що знаход¤тьс¤ в стан≥ природноњ вол≥ або утримуютьс¤ в нап≥вв≥льних умовах у межах мисливських уг≥дь.
ƒо полюванн¤ прир≥внюЇтьс¤: перебуванн¤ ос≥б у межах мисливських уг≥дь, у тому числ≥ на польових ≥ л≥сових дорогах (кр≥м дор≥г загального користуванн¤), з будь-¤кою стр≥лецькою зброЇю (у тому числ≥ арбалетом, луком) або з капканами та ≥ншими знар¤дд¤ми добуванн¤ диких зв≥р≥в ≥ птах≥в, або з собаками мисливських пор≥д чи ловчими зв≥рами ≥ птахами, або з продукц≥Їю полюванн¤; перебуванн¤ ос≥б на дорогах загального користуванн¤ з продукц≥Їю полюванн¤ або з будь-¤кою з≥браною розчохленою стр≥лецькою зброЇю (в тому числ≥ з арбалетом, луком).
ѕраво на полюванн¤ зг≥дно з законодавством надаЇтьс¤ громад¤нам ”крањни, ¤к≥ дос¤гли 18-р≥чного в≥ку, одержали в установленому пор¤дку дозв≥л на добуванн¤ мисливських тварин та ≥нш≥ документи, що засв≥дчують право на полюванн¤. ƒо таких документ≥в належать:
-посв≥дченн¤ мисливц¤ та щор≥чна контрольна картка обл≥ку добутоњ дичини ≥ порушень правил полюванн¤ з в≥дм≥ткою про сплату державного мита, ¤к≥ видаютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ мисливського господарства;
-дозв≥л на добуванн¤ мисливських тварин (л≥ценз≥¤, в≥дстр≥льна картка тощо);
-дозв≥л орган≥в внутр≥шн≥х справ на користуванн¤ вогнепальною мисливською зброЇю;
-паспорт на собак мисливських пор≥д, ≥нших ловчих зв≥р≥в ≥
птах≥в з в≥дм≥ткою про допуск до полюванн¤ у поточному роц≥ у раз≥ њх
використанн¤ п≥д час полюванн¤.
“ак≥ сам≥ документи при зд≥йсненн≥ полюванн¤ повинн≥ мати власники або користувач≥ земельних д≥л¤нок, в≥днесених до мисливських уг≥дь.
ѕраво на полюванн¤ зумовлюЇтьс¤ членством в одному ≥з товариств чи орган≥зац≥й, а також видом мисливства: промислового добуванн¤ зв≥р≥в та птах≥в; любительського; спортивного полюванн¤; добуванн¤ диких зв≥р≥в ≥ птах≥в у науково-досл≥дних ц≥л¤х. “ому, кр≥м зазначених документ≥в, члени громадських мисливських орган≥зац≥й повинн≥ мати членськ≥ квитки мисливц≥в.
≤ноземц≥ можуть зд≥йснювати полюванн¤ на територ≥њ ”крањни. ѕор¤док ≥ умови орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ ними полюванн¤, розм≥ри плати за нього визначаютьс¤ в≥дпов≥дними договорами, що укладаютьс¤ м≥ж ≥ноземц¤ми та користувачами мисливських уг≥дь на п≥дстав≥ правил, встановлених ƒержкомл≥сгоспом ”крањни.
ќб'Їктом полюванн¤ Ї державний мисливський фонд, тобто мисливськ≥ тварини, що перебувають у стан≥ природноњ вол≥, а також утримуютьс¤ в нап≥вв≥льних умовах або у невол≥ в межах уг≥дь державних мисливських господарств.
ѕолюванн¤ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до визначених «аконом ”крањни Ђѕро мисливське господарство та полюванн¤ї способ≥в
(ст. 15) та в установлен≥ строки(ст. 19). “ак, полюванн¤ може зд≥йснюватись ≥ндив≥дуально, колективно, колективно з нагоничами (облавне полюванн¤), з використанн¤м мисливськоњ вогнепальноњ зброњ, собак мисливських пор≥д, ≥нших ловчих зв≥р≥в ≥ птах≥в, с≥ток ≥ пасток дл¤ в≥длову тварин живцем, вишок, пахучих неотруйних приманок. ѕолюванн¤ може зд≥йснюватись у так≥ строки: на пернатих, ¤к правило, - з серпн¤ по грудень; на хутрових зв≥р≥в - з 15 жовтн¤ по лютий включно; на самц≥в козул≥ - з 1 травн¤ по грудень включно; на диких кабан≥в, ланей, олен≥в, лос≥в - з вересн¤ по с≥чень та ≥нше.
ѕолюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до л≥м≥т≥в використанн¤ мисливських тварин та норм в≥дстр≥лу зв≥р≥в ≥ птах≥в, ¤к≥ затверджуютьс¤ на кожен мисливський сезон ћ≥нприроди ”крањни за поданн¤м ƒержкомл≥сгоспу ”крањни на п≥дстав≥ пропозиц≥й користувач≥в мисливських уг≥дь, погоджених з м≥сцевими органами ћ≥нприроди ”крањни та ƒержкомл≥сгоспу ”крањни.
” раз≥ необх≥дност≥ в межах мисливських уг≥дь можуть проводитис¤: в≥дстр≥л ≥ в≥длов диких та шк≥дливих тварин; селекц≥йний в≥дстр≥л мисливських тварин; виб≥рковий д≥агностичний в≥дстр≥л мисливських тварин дл¤ ветеринарно-сан≥тарноњ експертизи. «аборон¤Їтьс¤ незаконне полюванн¤ (браконьЇрство), тобто полюванн¤ без належного на те дозволу; полюванн¤ у
заборонений час; полюванн¤ у заборонених дл¤ цього м≥сц¤х; полюванн¤ ≥з застосуванн¤м або використанн¤м заборонених знар¤дь та забороненими способами.
ѕродукц≥¤ полюванн¤ - перната дичина, зайц≥-русаки, крол≥ дик≥, Їнотовидн≥ собаки, лисиц≥, вовки ≥ ведмед≥, добут≥ мисливц¤ми-любител¤ми та мисливц¤ми-спортсменами, а також м'¤со њст≥вних хутрових зв≥р≥в залишаютьс¤ мисливц¤м ≥ можуть бути самост≥йно ними реал≥зован≥ з дозволу орган≥в державноњ ветеринарноњ медицини. Ўк≥ри, м'¤со, роги та ≥кла копитних, добутих у процес≥ полюванн¤, а також в≥дловлен≥ жив≥ тварини здаютьс¤ користувачев≥ мисливських уг≥дь. ѕ≥дл¤гають обов'¤зков≥й здач≥ користувачев≥ мисливських уг≥дь з≥бран≥ скинут≥ роги лан≥, олен¤, косул≥, лос¤, загибл≥ твари ни або њх частини. ’утрова сировина, ≥нша продукц≥¤, добута мисливц¤ми за укладеними договорами, обов'¤зково здаЇтьс¤ користувачев≥ мисливських уг≥дь за передбаченою договором ц≥ною.
Ќезаконно добута продукц≥¤ полюванн¤ п≥дл¤гаЇ вилученню з конф≥скац≥Їю ≥ передачею њњ в≥дпов≥дним органам за спец≥альними актами. ѕорушники законодавства в галуз≥ веденн¤ мисливського господарства та полюванн¤ прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥, визначеноњ законодавством. ” сучасних умовах зд≥йснюютьс¤ нев≥дкладн≥ заходи щодо пол≥пшенн¤ збереженн¤, в≥дтворенн¤ та рац≥онального використанн¤ мисливських тварин, посиленн¤ боротьби з браконьЇрством, вдосконаленн¤ державного контролю у ц≥й сфер≥, ≥нш≥ нев≥дкладн≥ заходи з цих питань.