15.1. јтмосферне пов≥тр¤ ¤к об'Їкт правовоњ охорони та використанн¤
јтмосферне пов≥тр¤ - один з основних життЇво важливих елемент≥в навколишнього природного середовища, ¤кий Ї необх≥дною ф≥зичною ≥ б≥олог≥чною умовою ≥снуванн¤ людини та джерелом житт¤ на «емл≥. ¬≥д його ¤кост≥ залежить здоров'¤ людини. јтмосферне пов≥тр¤ також маЇ важливе економ≥чне значенн¤. ¬оно використовуЇтьс¤ ¤к сировина дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, енергетичний ресурс, середовище зв'¤зку ≥ руху л≥тальних апарат≥в, дл¤ скиданн¤ в≥дход≥в виробництва тощо. Ќауково-техн≥чний прогрес розширив масштаби використанн¤ ресурс≥в та властивостей атмосферного пов≥тр¤. ¬одночас р≥зко зб≥льшивс¤ ≥ негативний антропогенний вплив на атмосферне пов≥тр¤. ћасштаби його забрудненн¤ в≥дходами виробництва набули загрозливого характеру не т≥льки дл¤ здоров'¤ людини, а й дл¤ озонового шару, погоди та кл≥мату нашоњ планети.
јтмосферне пов≥тр¤ ¤к об'Їкт правовоњ охорони та використанн¤ за своњми ф≥зичними характеристиками ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших природних ресурс≥в. ÷¤ специф≥ка обумовлюЇ особливост≥ правовоњ охорони атмосферного пов≥тр¤.
ѕо-перше, визначаючи атмосферне пов≥тр¤ ¤к природний ресурс, атмосфероохоронне законодавство на в≥дм≥ну в≥д ≥нших природних ресурс≥в не встановлюЇ права власност≥ на нього, хоча чинна онституц≥¤ ”крањни в≥дносить атмосферне пов≥тр¤ до об'Їкт≥в права власност≥ ”крањнського народу. јле атмосферне пов≥тр¤ не може бути об'Їктом права власност≥, оск≥льки на п≥дстав≥ ф≥зичного стану ≥ специф≥чних властивостей атмосферне пов≥тр¤ перебуваЇ в пост≥йному рус≥, перем≥шуванн≥, ¤к≥ не п≥ддаютьс¤ контролю з боку людини ≥ тому неможливо практично зд≥йснювати повноваженн¤ волод≥нн¤ ≥ розпор¤дженн¤ цим природним ресурсом. ќтже, не ≥снуЇ ≥ проблеми охорони права власност≥ на цей природний об'Їкт.
” м≥жнародному прав≥ атмосферне пов≥тр¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к м≥жнародний ун≥версальний ≥ розпод≥льний природний ресурс. ”н≥версальним в≥н Ї тому, що значн≥ його маси пост≥йно перебувають над д≥л¤нками «емл≥, ¤к≥ не п≥дпадають п≥д юрисдикц≥ю окремих держав. ≤нша частина пов≥тр¤, навпаки, п≥дпадаЇ п≥д юрисдикц≥ю окремих держав ≥ може розгл¤датись ¤к природний ресурс, що п≥дл¤гаЇ розпод≥лу, використовуЇтьс¤ людиною ≥ розм≥щуЇтьс¤ на територ≥њ двох або дек≥лькох держав. «важаючи на свою ун≥версальн≥сть ≥ Їдн≥сть у глобальному масштаб≥, атмосферне пов≥тр¤ не належить до нац≥ональних природних ресурс≥в, хоч ≥ використовуЇтьс¤ вс≥ма державами.
ѕо-друге, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших природних ресурс≥в атмосферне пов≥тр¤ ¤к частина навколишнього середовища в к≥льк≥сному вим≥р≥ не враховуЇтьс¤, водночас нормативно закр≥плено державний обл≥к шк≥дливих вплив≥в на атмосферне пов≥тр¤. јтмосферне пов≥тр¤ ¤к природний ресурс об'Їктивно м≥стить рац≥ональну сум≥ш газ≥в, що створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ життЇд≥¤льност≥ людей, тварин ≥ рослин. ¬одночас на стан атмосферного пов≥тр¤ впливають два головн≥ фактори: внесенн¤ в атмосферу забруднюючих речовин через р≥зноман≥тн≥ джерела ≥ шк≥дливий ф≥зичний вплив на нього. ƒо останнього належать випром≥нюванн¤, звуков≥ коливанн¤, шум тощо. ÷≥ та ≥нш≥ фактори порушують оптимальний стан пов≥тр¤, що негативно впливаЇ на здоров'¤ людей, на стан ≥ розвиток тварин ≥ рослин. ќсь чому «акон ”крањни Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї передбачаЇ державний обл≥к шк≥дливих вплив≥в на атмосферне пов≥тр¤ ≥ таким чином законодавчо закр≥плюЇ принцип правового регулюванн¤ впливу людини на атмосферу. —утн≥сть цього принципу зводитьс¤ насамперед до стандартизац≥њ ≥ нормуванн¤ в галуз≥ охорони атмосферного пов≥тр¤.
ѕо-третЇ, нормативно встановлена дозв≥льна система викид≥в забруднюючих речовин в атмосферу, що породжуЇ в≥дпов≥дн≥ правов≥ насл≥дки. “ак, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферу стац≥онарними джерелами можуть зд≥йснюватис¤ т≥льки за дозволами, ¤к≥ видаютьс¤ спец≥ально уповноваженими на те органами.
ѕо-четверте, в атмосфероохоронному законодавств≥ переважають охоронн≥ норми. ƒол¤ норм, ¤кими регулюютьс¤ в≥дносини з використанн¤ атмосферного пов≥тр¤ дл¤ виробничих та ≥нших потреб, в≥дносно невелика. ÷е обумовлено першочерговою потребою забезпечити належний стан атмосферного пов≥тр¤.