14.4. ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про надра
ѕравочини, пов'¤зан≥ з користуванн¤м надрами, ¤к≥ вчинен≥ з порушенн¤м вимог, передбачених одексом ”крањни про надра, Ї нед≥йсними. ќсоби, винн≥ у вчиненн≥ таких правочин≥в, а також у:
-самов≥льному користуванн≥ надрами; порушенн≥ норм, правил ≥ вимог щодо проведенн¤ роб≥т з геолог≥чного вивченн¤ надр;
-виб≥рковому виробленн≥ багатих д≥л¤нок родовищ, що призводить до наднормативних втрат корисних копалин;
-наднормативних втратах ≥ пог≥ршенн≥ ¤кост≥ корисних копалин при њх видобуванн≥;
-пошкодженн≥ родовищ корисних копалин, ¤к≥ виключають повн≥стю або суттЇво обмежують можлив≥сть њх подальшоњ експлуатац≥њ;
-порушенн≥ встановленого пор¤дку забудови площ зал¤ганн¤ корисних копалин;
-невиконанн≥ правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна ≥ навколишнього природного середовища в≥д шк≥дливого впливу роб≥т, пов'¤заного з користуванн¤м надрами;
-знищенн≥ або пошкодженн≥ геолог≥чних об'Їкт≥в, що становл¤ть особливу наукову ≥ культурну ц≥нн≥сть, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських ≥ геодезичних знак≥в;
-незаконному знищенн≥ маркшейдерськоњ або геолог≥чноњ документац≥њ, а також дубл≥кат≥в проб корисних копалин, необх≥дних при подальшому геолог≥чному вивченн≥ надр ≥ розробц≥ родовищ;
-невиконанн≥ вимог щодо приведенн¤ г≥рничих виробок ≥ свердловин, ¤к≥ л≥кв≥довано або законсервовано, у стан, ¤кий гарантуЇ безпеку людей, а також вимог щодо збереженн¤ родовищ, г≥рничих виробок ≥ свердловин на час консервац≥њ, - несуть дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову ≥ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законодавством ”крањни (ст. 65 одексу ”крањни про надра).
ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про надра пол¤гаЇ у застосуванн≥ дисципл≥нарних ст¤гнень до прац≥вник≥в, ¤к≥ вчинили дисципл≥нарн≥ правопорушенн¤ (проступки). “акими правопорушенн¤ми, зокрема, у сфер≥ проведенн¤ г≥рничих роб≥т Ї:
-невиконанн¤ правил безпеки та правил техн≥чноњ експлуатац≥њ, Їдиних правил безпеки при п≥дривних роботах та ≥нших нормативно-правових акт≥в, що регулюють безпеку проведенн¤ г≥рничих роб≥т, прийн¤тих у встановленому законодавством пор¤дку;
-прийн¤тт¤ техн≥чних р≥шень, що не в≥дпов≥дають вимогам г≥рничого законодавства;
-проведенн¤ г≥рничих роб≥т без затвердженоњ в установленому пор¤дку техн≥чноњ документац≥њ (проект≥в, паспорт≥в тощо) або з порушенн¤м њх вимог;
- перекрученн¤ розрахунк≥в ≥ показник≥в безпеки г≥рничих роб≥т;
-невиконанн¤ законних вимог спец≥ально уповноважених державних орган≥в у сфер≥ проведенн¤ г≥рничих роб≥т;
-пошкодженн¤ вентил¤ц≥йних прилад≥в, засоб≥в протипожежного захисту та порушенн¤ режиму вентил¤ц≥њ;
-порушенн¤ встановлених правил вибухозахисту електроустаткуванн¤;
-невиконанн¤ заход≥в щодо запоб≥ганн¤ газодинам≥чним ¤вищам;
-пал≥нн¤ та користуванн¤ вогнем на г≥рничих п≥дприЇмствах, а також проведенн¤ вогневих ≥ п≥дривних роб≥т з порушенн¤м правил безпеки;
-проведенн¤ г≥рничих роб≥т на г≥рничих п≥дприЇмствах без виконанн¤ протиавар≥йних заход≥в;
- виведенн¤ з ладу апаратури газового, струмового та протиавар≥йного захисту, сигнал≥зац≥њ та зв'¤зку, а також самов≥льне проникненн¤ у п≥дземн≥ г≥рнич≥ виробки;
- ≥нш≥ передбачен≥ законами ”крањни правопорушенн¤ (ст. 49 √≥рничого закону ”крањни).
«астосуванн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень до прац≥вник≥в г≥рничих п≥дприЇмств регулюЇтьс¤ одексом закон≥в про працю ”крањни та √≥рничим законом ”крањни (ст. 51).
÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про надрокористуванн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в покладанн≥ на винувату ф≥зичну чи юридичну особу в установленому пор¤дку неспри¤тливих майнових насл≥дк≥в за вчинене конкретне правопорушенн¤ в межах, передбачених чинним законодавством, тобто обов'¤зку в≥дшкодувати запод≥¤ну шкоду (збитки). ÷ей вид в≥дпов≥дальност≥, ¤к правило, виражаЇтьс¤ в двох формах: в≥дшкодуванн≥ збитк≥в ≥ ст¤гненн≥ неустойки. ѕравовою п≥дставою цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ нормативних припис≥в про надрокористуванн¤ Ї ст. 67 одексу ”крањни про надра.
«г≥дно з≥ ст. 67 одексу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та громад¤ни зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати збитки, завдан≥ ними внасл≥док порушенн¤ законодавства про надра, в розм≥рах ≥ пор¤дку, встановлених законодавством ”крањни. ѕри цьому сл≥д розр≥зн¤ти в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них правопорушенн¤м, ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них без правопорушенн¤. Ќаприклад, коли надрокористувачу надаЇтьс¤ земельна д≥л¤нка, ¤ка правом≥рно вилучаЇтьс¤ у землекористувача, надрокористувач зобов'¤заний в≥дшкодувати колишньому землекористувачу збитки в межах, встановлених спец≥альним законодавством. ” цьому випадку немаЇ правопорушенн¤, однак па п≥дстав≥ нормативного припису надрокористувач зобов'¤заний в≥дшкодувати втрати с≥льськогосподарського та л≥согосподарського виробництва (ст. 207 «емельного кодексу ”крањни).
√≥рничодобувн≥ п≥дприЇмства, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з п≥двищеною небезпекою дл¤ навколишнього природного середовища, житт¤ ≥ здоров'¤ громад¤н, можуть бути зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати шкоду зг≥дно з≥ статт¤ми 1187, 1188 ÷ив≥льного кодексу ”крањни за в≥дсутност≥ безпосередньоњ вини в запод≥¤нн≥ шкоди. ћожлив≥ й ≥нш≥ випадки в≥дшкодуванн¤ надрокористувачами запод≥¤ноњ ними шкоди без на¤вност≥ њх вини.
÷ив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ переважно за умови на¤вност≥ вини в д≥¤нн¤х запод≥ювача шкоди. ÷е загальний принцип юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, ¤кий застосовуЇтьс¤ ≥ в раз≥ порушенн¤ вимог г≥рничого законодавства.
«агальн≥ п≥дстави в≥дпов≥дальност≥ за завдану майнову шкоду передбачен≥ ст. 1166 ÷ ”крањни.
ѕоширеним правопорушенн¤м у галуз≥ надрокористуванн¤ Ї невиконанн¤ багатьма надрокористувачами обов'¤зку щодо приведенн¤ земельних д≥л¤нок, порушених при користуванн≥ надрами, у стан, придатний дл¤ њх подальшого використанн¤.
Ќа¤вн≥сть значноњ частини нев≥дновлених земель, порушених при розробц≥ родовищ корисних копалин ≥ торфу, по¤снюЇтьс¤ тим, що землекористувач≥ та органи прокуратури майже не пред'¤вл¤ють позови про спонуканн¤ надрокористувач≥в до проведенн¤ роб≥т щодо рекультивац≥њ земель. якщо землекористувач≥ сам≥ виконали роботи щодо рекультивац≥њ земель, то вони мають право на ст¤гненн¤ з надрокористувач≥в ус≥х понесених ними витрат у межах проектноњ вартост≥ роб≥т.
„асто користувач≥ надр допускають псуванн¤ земель. ” цьому випадку вони зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати збитки з урахуванн¤м ус≥х вимушених витрат на в≥дновленн¤ родючост≥ земл≥, а також доход≥в, ¤к≥ могли б отримати землекористувач≥ за час приведенн¤ земель у стан, придатний дл¤ використанн¤ за призначенн¤м.
” процес≥ зд≥йсненн¤ надрокористуванн¤ збитки можуть бути запод≥¤н≥ тваринному св≥ту, водним ≥ л≥совим ресурсам, буд≥вл¤м ≥ спорудам, здоров'ю громад¤н та ≥н. ” таких випадках визначенн¤ запод≥¤ноњ шкоди зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з≥ спец≥альними нормативними актами, ¤к≥ регулюють пор¤док в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, або з урахуванн¤м вимог ст. 1166 ÷ ”крањни, ¤кщо пор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди не регулюЇтьс¤ спец≥альним законодавством.
јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про надра передбачена одексом ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ (зокрема, статт¤ми 47, 57, 58). «г≥дно з≥ ст. 47 пјѕ ”крањни посадов≥ особи ≥ громад¤ни несуть адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ права державноњ власност≥ на надра, що ви¤вл¤Їтьс¤ в самов≥льному користуванн≥ надрами, укладенн≥ угод, ¤к≥ в пр¤м≥й чи прихован≥й форм≥ порушують зазначене право.
—таттею 57 пјѕ ”крањни передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ вимог щодо охорони надр. —амов≥льна забудова площ зал¤ганн¤ корисних копалин, невиконанн¤ правил охорони надр ≥ вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, буд≥вель ≥ споруд в≥д шк≥дливого впливу роб≥т, пов'¤заних з користуванн¤м надрами, знищенн¤ або пошкодженн¤ спостережних режимних свердловин на п≥дземн≥ води, а також маркшейдерських ≥ геодезичних знак≥в т¤гнуть за собою накладенн¤ штрафу на громад¤н в≥д чотирьох до семи неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
¬иб≥ркова розробка багатих д≥л¤нок родовищ, ¤ка призводить до необгрунтованих втрат балансових запас≥в корисних копалин, наднормативн≥ витрати ≥ наднормативне розубожуванн¤ корисних копалин при видобуванн≥, псуванн¤ родовищ корисних копалин та ≥нш≥ порушенн¤ вимог рац≥онального використанн¤ њх запас≥в т¤гнуть за собою накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
¬трата маркшейдерськоњ документац≥њ, невиконанн¤ вимог щодо приведенн¤ г≥рничих виробок ≥ бурових свердловин, ¤к≥ л≥кв≥дуютьс¤ або консервуютьс¤, у стан, що забезпечуЇ безпеку населенн¤, а також вимог щодо збереженн¤ родовищ, г≥рничих виробок ≥ бурових свердловин на час консервац≥њ т¤гнуть за собою накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
—татт¤ 58 пјѕ ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил ≥ вимог проведенн¤ роб≥т з геолог≥чного вивченн¤ надр. ѕорушенн¤ правил ≥ вимог з геолог≥чного вивченн¤ надр, ¤ке може призвести чи призвело до недостов≥рноњ оц≥нки розв≥даних запас≥в корисних копалин, або умов дл¤ буд≥вництва та експлуатац≥њ п≥дприЇмств з видобуванн¤ корисних копалин, а також п≥дземних споруд, не пов'¤заних з видобуванн¤м корисних копалин, ≥ втрата геолог≥чноњ документац≥њ, дубл≥кат≥в проб корисних копалин ≥ керна, необх≥дних при подальшому геолог≥чному вивченн≥ надр ≥ розробц≥ родовищ, т¤гнуть за собою накладенн¤ штрафу на посадових ос≥б в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть передбачена за так≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ становл¤ть сусп≥льну небезпеку ≥ порушують законодавство про використанн¤ ≥ охорону надр. ÷ей вид в≥дпов≥дальност≥ застосовуЇтьс¤ знач-но р≥дше пор≥вн¤но з ≥ншими видами в≥дпов≥дальност≥, оск≥льки в крим≥нальному законодавств≥ встановлено б≥льш вузьке коло злочинних правопорушень у ц≥й сфер≥.
—татт¤ 240 ”крањни передбачаЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ встановлених правил охорони надр, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤, здоров'¤ людей чи довк≥лл¤, а також за незаконне видобуванн¤ корисних копалин, кр≥м загальнопоширених. ÷ей злочин караЇтьс¤ штрафом до п'¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в.
“≥ сам≥ д≥¤нн¤, вчинен≥ на територ≥¤х та об'Їктах природно-за-пов≥дного фонду або повторно, або ¤кщо вони спричинили загибель людей, њх масове захворюванн¤ або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки, караютьс¤ обмеженн¤м вол≥ на той самий строк, з конф≥скац≥Їю незаконно добутого ≥ знар¤дь видобуванн¤.
рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть встановлена за порушенн¤ правил безпеки п≥д час виконанн¤ роб≥т з п≥двищеною небезпекою на виробництв≥ або будь-¤кому п≥дприЇмств≥ особою, ¤ка зобов'¤зана њх дотримувати (статт≥ 272, 273 ”крањни). ƒо таких роб≥т законодавець в≥дн≥с також г≥рнич≥ роботи. √≥рнич≥ роботи - це комплекс роб≥т з проведенн¤, кр≥пленн¤ та п≥дтримки г≥рничих виробок ≥ вийманн¤ г≥рничих пор≥д в умовах порушенн¤ природноњ р≥вноваги, можливост≥ про¤ву небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в (ст. 1 √≥рничого закону ”крањни). якщо порушенн¤ правил безпеки г≥рничих роб≥т створило загрозу загибел≥ людей чи настанн¤ ≥нших т¤жких насл≥дк≥в або запод≥¤ло шкоду здоров'ю потерп≥лого, винна особа караЇтьс¤ штрафом до п'¤тдес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або виправними роботами на строк до двох рок≥в, або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в. якщо це правопорушенн¤ спричинило загибель людей або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки, винна особа караЇтьс¤ обмеженн¤м вол≥ на строк до п'¤ти рок≥в або позбавленн¤м вол≥ на строк до восьми рок≥в. ÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть стосуЇтьс¤ посадових ос≥б, в обов'¤зки ¤ких входить контроль за дотриманн¤м правил безпеки г≥рничих роб≥т ≥ правил безпеки на вибухонебезпечних п≥дприЇмствах або у вибухонебезпечних цехах, а також норм розробки надр з урахуванн¤м найб≥льш повного ≥ комплексного њх використанн¤ та економ≥чноњ доц≥льност≥.
¬становлена також крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про континентальний шельф ”крањни. «окрема, порушенн¤ законодавства про континентальний шельф ”крањни, що запод≥¤ло ≥стотну шкоду, а також невжитт¤ особою, що в≥дпов≥даЇ за експлуатац≥ю технолог≥чних установок або ≥нших джерел небезпеки в зон≥ безпеки, заход≥в дл¤ захисту живих орган≥зм≥в мор¤ в≥д д≥њ шк≥дливих в≥дход≥в або небезпечних випром≥нювань та енерг≥њ, ¤кщо це створило небезпеку њх загибел≥ або загрожувало життю чи здоров'ю людей, караютьс¤ штрафом в≥д ста до двохсот неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або обмеженн¤м вол≥ на строк до трьох рок≥в, або позбавленн¤м вол≥ на строк до двох рок≥в, з конф≥скац≥Їю вс≥х знар¤дь, ¤кими користувалас¤ винувата особа дл¤ вчиненн¤ злочину, або без такоњ.
ƒосл≥дженн¤, розв≥дуванн¤, розробка природних багатств та ≥нш≥ роботи на континентальному шельф≥ ”крањни, ¤к≥ провод¤тьс¤ ≥ноземц¤ми, ¤кщо це не передбачено договором м≥ж ”крањною ≥ за≥нтересованою ≥ноземною державою, згода на обов'¤зков≥сть ¤кого надана ¬ерховною –адою ”крањни або спец≥альним дозволом, виданим у встановленому законом пор¤дку, караютьс¤ штрафом в≥д п'¤тдес¤ти до ста неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н або арештом на строк до шести м≥с¤ц≥в, з конф≥скац≥Їю обладнанн¤ (ст. 244 ”крањни).