13.2. ѕравове регулюванн¤ охорони та використанн¤ вод
ѕраво водокористуванн¤. ≤нститут права водокористуванн¤ утворюЇ сукупн≥сть правових норм, що регулюють водн≥ в≥дносини 3 метою забезпеченн¤ збереженн¤, науково обірунтованого, рац≥онального використанн¤ вод дл¤ потреб населенн¤ ≥ галузей економ≥ки, охорону водних об'Їкт≥в та запоб≥ганн¤ шк≥дливим д≥¤м вод.
«азначен≥ правов≥ норми м≥ст¤тьс¤ у ¬одному кодекс≥ ”крањни, що Ї головним кодиф≥кац≥йним актом у сфер≥ використанн¤ ≥ охорони вод, а також у ≥нших актах законодавства, прийн¤тих в≥дпов≥дно до ¬ ”крањни. ¬≥дносини у сфер≥ використанн¤ вод регулюютьс¤ також «аконом Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї та актами законодавства, що регулюють природноресурн≥, цив≥льн≥, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥, адм≥н≥стративн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з водокористуванн¤м.
—уб'Їктами користуванн¤ водними об'Їктами Ї: органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, що зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ ”крањнського народу права власност≥ на водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ громад¤ни ”крањни, а також ≥ноземн≥ юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи та особи без громад¤нства, ¤к≥ зд≥йснюють заб≥р води з водних об'Їкт≥в, скидають в них зворотн≥ води або користуютьс¤ водними об'Їктами.
—уб'Їкти права водокористуванн¤ можуть бути первинними ≥ вторинними водокористувачами.
ѕервинн≥ водокористувач≥ Ч це т≥, що мають власн≥ водозаб≥рн≥ споруди ≥ в≥дпов≥дне обладнанн¤ дл¤ забору води.
¬торинн≥ водокористувач≥ (абоненти) Ч це т≥, що не мають власних водозаб≥рних споруд ≥ отримують воду з водозаб≥рних споруд первинних водокористувач≥в та скидають ст≥чн≥ води в њх системи на умовах, що встановлюютьс¤ м≥ж ними, та за погодженн¤м з органом, ¤кий видав дозв≥л первинному водокористувачу. ¬торинн≥ водокористувач≥ можуть зд≥йснювати скиданн¤ ст≥чних вод у водн≥ об'Їкти також на п≥дстав≥ дозвол≥в на спец≥альне водокористуванн¤.
ќб'Їктами права водокористуванн¤ Ї ус≥ води (водн≥ об'Їкти) на територ≥њ ”крањни: а) поверхнев≥ води; природн≥ водойми (озера); водотоки (р≥чки, струмки); штучн≥ водойми (водосховища, ставки) ≥ канали; ≥нш≥ водн≥ об'Їкти; в) внутр≥шн≥ морськ≥ води та територ≥альне море. ”с≥ вони становл¤ть Їдиний водний фонд крањни.
«алежно в≥д територ≥ального р≥вн¤ регулюванн¤ водних в≥дносин водним об'Їктам надаЇтьс¤ статус загальнодержавного чи м≥сцевого значенн¤.
Чп≥дземн≥ води, ¤к≥ Ї джерелом централ≥зованого водопостачанн¤;
Чповерхнев≥ води (озера, водосховища, р≥чки, канали), що знаход¤тьс¤ ≥ використовуютьс¤ в межах одн≥Їњ област≥, а також њх притоки вс≥х пор¤дк≥в;
Чводн≥ об'Їкти в межах територ≥й природно-запов≥дного фонду загальнодержавного значенн¤, а також в≥днесен≥ до категор≥њ л≥кувальних.
ƒо водних об'Їкт≥в м≥сцевого значенн¤ належать:
Чповерхнев≥ води, що знаход¤тьс¤ ≥ використовуютьс¤ в межах одн≥Їњ област≥ ≥ ¤к≥ не в≥днесен≥ до водних об'Їкт≥в загальнодержавного значенн¤;
Чп≥дземн≥ води, ¤к≥ не можуть бути джерелом централ≥зованого водопостачанн¤.
ѕор¤док наданн¤ водних об'Їкт≥в у користуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з водним законодавством, ¤ке вид≥л¤Ї загальне та спец≥альне водокористуванн¤.
«агальне водокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ громад¤нами дл¤ задоволенн¤ њх потреб (купанн¤, плаванн¤ на човнах, любительське ≥ спортивне рибальство, водоп≥й тварин, заб≥р води з водних об'Їкт≥в без застосуванн¤ споруд або техн≥чних пристроњв та з криниць) безкоштовно, без наданн¤ в≥дпов≥дних дозвол≥в.
—пец≥альне водокористуванн¤ Ч це заб≥р води з водних об'Їкт≥в ≥з застосуванн¤м споруд або техн≥чних пристроњв та скиданн¤ в них зворотних вод. «алежно в≥д мети використанн¤ водних об'Їкт≥в вид≥л¤ють: спец≥альне водокористуванн¤ дл¤ задоволенн¤ питних ≥ господарсько-побутових потреб населенн¤; спец≥альне водокористуванн¤ та користуванн¤ водними об'Їктами дл¤ л≥кувальних, курортних ≥ оздоровчих ц≥лей; спец≥альне водокористуванн¤ та користуванн¤ водними об'Їктами дл¤ потреб галузей економ≥ки. —пец≥альне водокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ юридичними ≥ ф≥зичними особами на п≥дстав≥ дозволу ≥ за плату.
ѕравова охорона вод. ѕравова охорона вод ви¤вл¤Їтьс¤ в прийн¤тт≥ ≥ реал≥зац≥њ правових норм, спр¤мованих на зд≥йсненн¤ заход≥в щодо њх охорони в≥д забрудненн¤, засм≥ченн¤ та вичерпанн¤, запоб≥ганн¤ шк≥дливим д≥¤м вод та л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в, пол≥пшенн¤ стану водних об'Їкт≥в.
2) заходи щодо охорони вод у процес≥ виробничоњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥;
3) заходи щодо запоб≥ганн¤ шк≥дливим д≥¤м вод та авар≥¤м на водних об'Їктах ≥ л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в.
ƒо територ≥й з≥ спец≥альним водоохоронним режимом належать: водоохоронн≥ зони, прибережн≥ захисн≥ смуги, смуги вид≥ленн¤, берегов≥ смуги водних шл¤х≥в, зони сан≥тарноњ охорони, територ≥њ та об'Їкти природно-запов≥дного фонду, до складу ¤ких вход¤ть водн≥ об'Їкти.
¬одоохоронн≥ зони встановлюютьс¤ дл¤ створенн¤ спри¤тливого режиму водних об'Їкт≥в, попередженн¤ њх забрудненн¤, засм≥ченн¤ ≥ вичерпанн¤, знищенн¤ навколоводних рослин ≥ тварин, а також зменшенн¤ коливань стоку вздовж р≥чок, мор≥в та навколо озер, водосховищ та ≥нших водойм. ѕроекти цих зон розробл¤ютьс¤ на замовленн¤ орган≥в водного господарства та ≥нших спец≥ально уповноважених орган≥в, узгоджуютьс¤ з державними органами еколог≥њ та природних ресурс≥в, державними органами земельних ресурс≥в, власниками земл≥, землекористувачами ≥ затверджуютьс¤ в≥дпов≥дними м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми та виконавчими ком≥тетами м≥сцевих рад.
Ќа територ≥њ водоохоронноњ зони встановлюЇтьс¤ спец≥альний режим дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥. “ут заборон¤Їтьс¤: використанн¤ ст≥йких та сильнод≥ючих пестицид≥в; влаштуванн¤ кладовищ, скотомогильник≥в, звалищ, пол≥в ф≥льтрац≥њ; скиданн¤ неочищених ст≥чних вод, використовуючи рельЇф м≥сцевост≥ (балки, понизз¤, кар'Їри тощо), а також у пот≥чки. ¬ окремих випадках у водоохоронн≥й зон≥ може бути дозволено добуванн¤ п≥ску ≥ грав≥ю за межами земель водного фонду на сух≥й частин≥ заплави, у праруслах р≥чок за погодженн¤м ≥з державними органами еколог≥њ ≥ природних ресурс≥в, водного господарства.
ѕор¤док визначенн¤ розм≥р≥в ≥ меж водоохоронних зон та режим веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ в них встановлен≥ ст. 87 ¬ ”крањни та постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 8 травн¤ 1996 р. є 486.
ѕрибережна захисна смуга Ч частина водоохоронноњ зони в≥дпов≥дноњ ширини вздовж р≥чки, мор¤, навколо водойм, на ¤к≥й встановлено б≥льш суворий режим господарськоњ д≥¤льност≥, н≥ж на решт≥ територ≥њ водоохоронноњ зони. ѕрибережн≥ захисн≥ смуги встановлюютьс¤ по обидва береги р≥чок та навколо водойм уздовж ур≥зу води у меженний пер≥од (пер≥од р≥чного циклу, прот¤гом ¤кого спостер≥гаЇтьс¤ низька водн≥сть) шириною: дл¤ малих р≥чок, струмк≥в ≥ пот≥чк≥в, а також ставк≥в площею менше 3 гектар≥в Ч 2,5 метра; дл¤ середн≥х р≥чок, водосховищ на них, водойм, а також ставк≥в площею понад 3 гектари Ч 50 метр≥в; дл¤ великих р≥чок, водосховищ на них та озер Ч 100 метр≥в, ¤кщо крутизна схил≥в перевищуЇ три градуси, м≥н≥мальна ширина прибережноњ захисноњ смуги подвоюЇтьс¤. ” межах ≥снуючих населених пункт≥в прибережна захисна смуга встановлюЇтьс¤ з урахуванн¤м конкретних умов, що склалис¤. ”здовж мор≥в та навколо морських заток ≥ лиман≥в вид≥л¤Їтьс¤ прибережна захисна смуга шириною не менше двох к≥лометр≥в в≥д ур≥зу води.
” прибережних захисних смугах уздовж р≥чок, навколо водойм та на островах заборон¤Їтьс¤: розорюванн¤ земель (кр≥м п≥дготовки ірунту дл¤ залуженн¤ ≥ зал≥сенн¤), а також сад≥вництво та городництво; збер≥ганн¤ та застосуванн¤ л≥тн≥х табор≥в дл¤ худоби; буд≥вництво будь-¤ких споруд (кр≥м г≥дротехн≥чних, г≥дрометричних та л≥н≥йних), у тому числ≥ баз в≥дпочинку, дач, гараж≥в та сто¤нок автомоб≥л≥в; митт¤ та обслуговуванн¤ транспортних засоб≥в ≥ техн≥ки; влаштуванн¤ звалищ см≥тт¤, гноЇсховищ, накопичувач≥в р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в, кладовищ, скотомогильник≥в, пол≥в ф≥льтрац≥њ тощо.
” прибережних захисних смугах уздовж мор≥в, морських заток ≥ лиман≥в та на островах у внутр≥шн≥х морських водах заборон¤Їтьс¤: застосуванн¤ ст≥йких та сильнод≥ючих пестицид≥в; влаштуванн¤ пол≥гон≥в побутових та промислових в≥дход≥в ≥ накопичувач≥в ст≥чних вод, влаштуванн¤ вигреб≥в дл¤ накопиченн¤ господарсько-побутових ст≥чних вод обс¤гом б≥льше 1 куб≥чного метра на добу, влаштуванн¤ пол≥в ф≥льтрац≥њ та створенн¤ ≥нших споруд дл¤ прийманн¤ ≥ знезаражуванн¤ р≥дких в≥дход≥в
ѕравовий режим прибережних захисних смуг визначаЇтьс¤ статт¤ми 88-90 ¬ ”крањни.
—муги в≥дведенн¤ Ї складовою водоохоронних зон. ќсобливий режим користуванн¤ ними встановлюЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ потреб експлуатац≥њ та захисту в≥д забрудненн¤, пошкодженн¤ ≥ руйнуванн¤ маг≥стральних, м≥жгосподарських та ≥нших канал≥в на зрошувальних ≥ осушувальних системах, г≥дротехн≥чних та г≥дрометричних споруд, а також водойм ≥ гребель на р≥чках. –озм≥ри смуг в≥дведенн¤ та режим користуванн¤ ними встановлюютьс¤ за проектом, ¤кий розробл¤Їтьс¤ ≥ затверджуЇтьс¤ водокористувачами за погодженн¤м ≥з державними органами еколог≥њ ≥ природних ресурс≥в та державними органами водного господарства.
Ѕерегов≥ смуги водних шл¤х≥в встановлюютьс¤ на судноплавних водних шл¤хах за межами м≥ських поселень дл¤ проведенн¤ роб≥т, пов'¤заних ≥з судноплавством. ўодо визначенн¤ розм≥ру берегових смуг водних шл¤х≥в, режиму господарськоњ д≥¤льност≥ на них встановлено т≥ сам≥ вимоги, що й до встановленн¤ смуг в≥дведенн¤ та користуванн¤ ними.
ѕерел≥к внутр≥шн≥х водних шл¤х≥в, що належать до категор≥њ судноплавних, затверджено постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 червн¤ 1996 р. є 640, а ѕор¤док установленн¤ берегових смуг водних шл¤х≥в та користуванн¤ ними затверджено постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14 кв≥тн¤ 1997 р. є 347. ¬становлено, що у межах берегових смуг водних шл¤х≥в дозвол¤Їтьс¤: влаштуванн¤ причал≥в, установленн¤ пристроњв дл¤ навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ самох≥дних суден ≥ барж, тимчасових пристроњв дл¤ швартуванн¤ суден ≥ наплавних споруд, а також тимчасове збер≥ганн¤ вантаж≥в та механ≥чноњ т¤ги суден: установленн¤ берегових нав≥гац≥йних знак≥в; установленн¤ г≥дрометеоролог≥чних пост≥в; збер≥ганн¤ твердого палива дл¤ суден п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й водного транспорту, а також тимчасове збер≥ганн¤ суднового обладнанн¤; влаштуванн¤ тимчасових зимових прим≥щень ≥ проведенн¤ ≥нших роб≥т у раз≥ випадковоњ зим≥вл≥ чи виходу з експлуатац≥њ судна.
«они сан≥тарноњ охорони встановлюютьс¤ з метою забезпеченн¤ охорони водних об'Їкт≥в у районах забору води дл¤ централ≥зованого водопостачанн¤ населенн¤, л≥кувальних та оздоровчих потреб. ћеж≥ зони сан≥тарноњ охорони водних об'Їкт≥в встановлюютьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на њх територ≥њ за погодженн¤м з державними органами земельних ресурс≥в, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду, еколог≥њ ≥ природних ресурс≥в, водного господарства. ” раз≥ розташуванн¤ зони сан≥тарноњ охорони на територ≥¤х двох ≥ б≥льше областей њх меж≥ встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«они сан≥тарноњ охорони поверхневих та п≥дземних водних об'Їкт≥в вход¤ть до складу водоохоронних зон ≥ под≥л¤ютьс¤ на три по¤си особливого режиму:
Чдругий ≥ трет≥й по¤си (обмежень ≥ спостережень) включають територ≥ю, що призначаЇтьс¤ дл¤ охорони джерел водопостачанн¤ в≥д забрудненн¤.
¬одн≥ об'Їкти, в≥днесен≥ до територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду, п≥дл¤гають охорон≥ та використанню в≥дпов≥дно до вимог, встановлених «аконом ”крањни Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї. Ќа водних об'Їктах, в≥днесених до природно-запов≥дного фонду, заборон¤Їтьс¤ зд≥йсненн¤ будь-¤коњ д≥¤льност≥, що суперечить њх ц≥льовому призначенню.
3 метою охорони вод у процес≥ виробничоњ та ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥ водне законодавство особливу увагу прид≥л¤Ї регулюванню охорони вод п≥д час розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництва, реконструкц≥њ ≥ введенн¤ в д≥ю п≥дприЇмств, споруд та ≥нших об'Їкт≥в, що можуть впливати на стан вод. ” процес≥ цих вид≥в роб≥т, а також при впровадженн≥ нових технолог≥чних процес≥в маЇ забезпечуватис¤ рац≥ональне використанн¤ вод, передбачатис¤
технолог≥њ, ¤к≥ забезпечують охорону вод в≥д забрудненн¤, засм≥ченн¤ ≥ вичерпанн¤, попередженн¤ њх шк≥дливоњ д≥њ, охорону земель в≥д засоленн¤, п≥дтопленн¤ або пересушенн¤, а також спри¤ють збереженню природних умов ≥ ландшафт≥в ¤к безпосередньо в зон≥ њх розм≥щенн¤, так ≥ на водозаб≥рн≥й площ≥ водних об'Їкт≥в.
—пец≥альн≥ заборони встановлен≥ щодо введенн¤ в д≥ю п≥дприЇмств, споруд та ≥нших об'Їкт≥в, що впливають на стан вод. “ак, заборон¤Їтьс¤ введенн¤ в д≥ю:
Ч нових ≥ реконструйованих п≥дприЇмств, цех≥в, агрегат≥в, комунальних та ≥нших об'Їкт≥в, не забезпечених пристро¤ми ≥ очисними
спорудами необх≥дноњ потужност≥, що запоб≥гають забрудненню ≥
засм≥ченню вод або њх шк≥длив≥й д≥њ, та необх≥дною вим≥рювальною
апаратурою, що зд≥йснюЇ обл≥к об'Їм≥в забору ≥ скиданн¤ води;
Ч зрошувальних ≥ обводнювальних систем, водосховищ ≥
канал≥в Ч до проведенн¤ передбачених проектами заход≥в, що запоб≥гають затопленню, п≥дтопленню, заболоченню, засоленню земель ≥
ероз≥њ ірунт≥в, а також забрудненню поверхневих та п≥дземних вод
скиданн¤м ≥з зрошувальних систем;
Чосушувальних систем Ч до повноњ готовност≥ водоприймач≥в та ≥нших споруд в≥дпов≥дно до затверджених проект≥в;
Чводозаб≥рних споруд Ч без рибозахисних пристроњв та облаштованих в≥дпов≥дно до затверджених проект≥в зон сан≥тарноњ охорони водозабор≥в;
Чг≥дротехн≥чних споруд Ч до повноњ готовност≥ пристроњв дл¤ пропусканн¤ паводкових вод ≥ риби в≥дпов≥дно до затверджених проект≥в;
Чексплуатац≥йних свердловин на воду Ч без оснащенн¤ њх водо-регулюючими та контрольно-вим≥рювальними пристро¤ми.
«аборон¤Їтьс¤ також наповненн¤ водоймища до зд≥йсненн¤ передбачених проектами заход≥в щодо п≥дготовки його ложа.
—пец≥альн≥ правов≥ вимоги встановлен≥ щодо охорони п≥дземних вод. ѕ≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ, д≥¤льн≥сть ¤ких може негативно впливати на стан п≥дземних вод, повинн≥ зд≥йснювати заходи щодо попередженн¤ забрудненн¤ п≥дземних вод, а також обладнувати локальн≥ мереж≥ спостережувальних свердловин дл¤ контролю за ¤к≥сним станом цих вод.
ќсоблив≥й охорон≥ п≥дл¤гають внутр≥шн≥ морськ≥ води ≥ територ≥альне море. «аконодавство (ст. 102 ¬ ”крањни) заборон¤Ї скидати з суден ≥ плавучих засоб≥в, платформ та ≥нших морських споруд ≥ пов≥тр¤них суден х≥м≥чн≥, рад≥оактивн≥ та ≥нш≥ шк≥длив≥ речовини, а також рад≥оактивн≥ або ≥нш≥ в≥дходи, матер≥али, предмети та см≥тт¤, ¤к≥ можуть спричинити забрудненн¤ мор¤. ѕравила охорони внутр≥шн≥х морських вод територ≥ального мор¤ в≥д забрудненн¤ ≥ засм≥ченн¤ затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 лютого 1996 р. є 269.
ќкремим напр¤мом охорони вод Ї забезпеченн¤ водност≥ р≥чок, попередженн¤ њх виснаженн¤. 3 ц≥Їю метою законодавство передбачаЇ зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в, що включаЇ:
Чстворенн¤ прибережних захисних смуг;
Чстворенн¤ спец≥ал≥зованих служб по догл¤ду за р≥чками, прибережними захисними смугами, г≥дротехн≥чними спорудами та п≥дтриманню њх у належному стан≥;
Чвпровадженн¤ ірунтозахисноњ системи землеробства з контур-но-мел≥оративною орган≥зац≥Їю територ≥њ водозабору;
Ч зд≥йсненн¤ агротехн≥чних, агрол≥сомел≥оративних та г≥дротехн≥чних протиероз≥йних заход≥в, а також створенн¤ дл¤ орган≥зованого в≥дводу поверхневого стоку в≥дпов≥дних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) п≥д час буд≥вництва та експлуатац≥њ шл¤х≥в,
зал≥зниць та ≥нших ≥нженерних комун≥кац≥й;
Чвпровадженн¤ водозбер≥гаючих технолог≥й, а також зд≥йсненн¤ ≥нших водоохоронних заход≥в, передбачених законодавством, на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х, розташованих у басейн≥ р≥чки;
Чстворенн¤ г≥дролог≥чних пам'¤ток природи тощо.
3 метою оц≥нки еколог≥чного стану басейну р≥чки та розробки заход≥в щодо рац≥онального використанн¤ ≥ охорони вод та в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в маЇ складатис¤ паспорт р≥чки. “акий паспорт розробл¤Їтьс¤ на р≥чки, ¤к≥ мають площу водозабору до 50 тис. квадратних к≥лометр≥в, за замовленн¤м водогосподарських орган≥зац≥й ƒержводгоспу ”крањни. ѕаспорт р≥чки маЇ м≥стити ун≥ф≥кован≥ зведен≥ основн≥ дан≥ про водний режим, ф≥зико-географ≥чн≥ особливост≥, використанн¤ природних ресурс≥в ≥ еколог≥чну обстановку в басейн≥ р≥чки.
ќсоблив≥й охорон≥ п≥дл¤гають мал≥ р≥чки. ƒо них належать р≥чки з площею водозабору до 2 тис. квадратних к≥лометр≥в (ч. 4 ст. 79 ¬ ”крањни). 3 метою охорони водност≥ малих р≥чок заборон¤Їтьс¤: зм≥нювати рельЇф басейну р≥чки; руйнувати русла пересихаючих р≥чок, струмки та водотоки; випр¤мл¤ти русла р≥чок та поглиблювати њх дно нижче природного р≥вн¤ або перекривати њх без улаштуванн¤ водосток≥в, перепуск≥в чи акведук≥в; зменшувати природний рослинний покрив ≥ л≥сист≥сть басейну р≥чки; розорювати заплавн≥ земл≥ та засто совувати на них засоби х≥м≥зац≥њ; проводити осушувальн≥ мел≥оративн≥ роботи на заболочених д≥л¤нках та урочищах у верх≥в'¤х р≥чок; надавати земельн≥ д≥л¤нки у заплавах р≥чок п≥д будь-¤ке буд≥вництво (кр≥м г≥дротехн≥чних, г≥дрометричних та л≥н≥йних споруд), а також сад≥вництва та городництва; зд≥йснювати ≥нш≥ роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водн≥сть р≥чки ≥ ¤к≥сть води в н≥й.
Ўк≥дливою д≥Їю вод Ї: насл≥дки повен≥, що призвели до затопленн¤ ≥ п≥дтопленн¤ земель та населених пункт≥в; руйнуванн¤ берег≥в, захисних дамб та ≥нших споруд; заболоченн¤, п≥дтопленн¤ ≥ засоленн¤ земель, спричинен≥ п≥двищенн¤м р≥вн¤ ірунтових вод внасл≥док ненормованоњ подач≥ води п≥д час зрошенн¤, вит≥канн¤ води з водопров≥дно-канал≥зац≥йних систем та перекритт¤ поток≥в п≥дземних вод при розм≥щенн≥ великих промислових та ≥нших споруд; осушенн¤ земель, зумовлене забором п≥дземних вод у к≥лькост≥, що перевищуЇ встановлен≥ обс¤ги в≥дбору води; забрудненн¤ (засоленн¤) земель у районах видобуванн¤ корисних копалин, а також п≥сл¤ зак≥нченн¤ експлуатац≥њ родовищ та њх консервац≥њ; ероз≥¤ ірунт≥в, утворенн¤ ¤р≥в, зсув≥в ≥ селей.
3 метою запоб≥ганн¤ шк≥дливим д≥¤м вод мають вживатис¤ спец≥альн≥ заходи, а саме: залуженн¤ та створенн¤ л≥сонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ¤рах; буд≥вництво протиероз≥йних, г≥дротехн≥чних споруд, земл¤них вал≥в, водоскид≥в, захисних дамб, водосховищ-регул¤тор≥в; спорудженн¤ дренажу; укр≥пленн¤ берег≥в тощо.
” раз≥ загрози стих≥йного лиха, пов'¤заного з≥ шк≥дливою д≥Їю вод, м≥сцев≥ ради ≥з залученн¤м п≥дприЇмств, орган≥зац≥й зобов'¤зан≥ вжити нев≥дкладних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ цьому лихов≥, а в раз≥ його настанн¤ Ч щодо негайноњ л≥кв≥дац≥њ його насл≥дк≥в.
ћ≥сцев≥ ради зобов'¤зан≥ ≥нформувати населенн¤ про авар≥ю, стих≥йне лихо, њх масштаби, можливе порушенн¤ еколог≥чноњ безпеки та про вжит≥ заходи щодо л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в.