12.4. ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ земельного законодавства
ѕорушенн¤ земельного правопор¤дку, невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ земельно-правових вимог негативно позначаютьс¤ на використанн≥ та охорон≥ земель. Ќайважлив≥шим елементом правового забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ та охорони земель, захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в власник≥в земл≥, землекористувач≥в, у тому числ≥ орендар≥в, Ї застосуванн¤ правових засоб≥в впливу, спр¤мованих на усуненн¤ порушень земельного законодавства ≥ припиненн¤ њх по¤ви в майбутньому, в≥дновленн¤ порушеного права та прит¤гненн¤ винних у вчиненн≥ земельних правопорушень до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.
ѕравовою п≥дставою дл¤ застосуванн¤ заход≥в впливу та прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн¤ земельного правопорушенн¤, ¤ке становить винну протиправну д≥ю або безд≥¤льн≥сть.
—уб'Їктами земельних правопорушень можуть бути громад¤ни, юридичн≥ ≥ посадов≥ особи незалежно в≥д форми власност≥ ≥ п≥дпор¤дкованост≥: ¤к особи, ¤к≥ Ї суб'Їктами земельних правов≥дносин (власники земл≥, землекористувач≥, орендар≥), так ≥ особи, що, не будучи
суб'Їктами земельних в≥дносин, допустили порушенн¤ земельного законодавства (наприклад, особи, що самов≥льно захопили земельну д≥л¤нку).
ќб'Їктом земельних правопорушень Ї земельний правопор¤док, права ≥ законн≥ ≥нтереси власника земл≥, землекористувач≥в, орендар≥в, а також ≥нтереси ”крањнського народу.
—уб'Їктивна сторона земельного правопорушенн¤ характеризуЇтьс¤ обов'¤зковою на¤вн≥стю вини, що може бути у форм≥ пр¤мого нам≥ру (навмисне самов≥льне захопленн¤ земельноњ д≥л¤нки) або недбалост≥ (нерац≥ональне використанн¤ земл≥).
ќб'Їктивна сторона земельного правопорушенн¤ пол¤гаЇ в протиправност≥ повед≥нки, порушенн≥ вимог земельного законодавства. «емельне правопорушенн¤ може бути вчинене ¤к шл¤хом активних д≥й (знищенн¤ межових знак≥в), так ≥ в результат≥ безд≥¤льност≥ (невиконанн¤ заход≥в щодо охорони земель). «емельн≥ правопорушенн¤ можуть також бути одночасно насл≥дком д≥њ або безд≥¤льност≥: втрата ірунтовоњ родючост≥ внасл≥док неправильного оброб≥тку земл≥ (д≥¤) ≥ невжитт¤ заход≥в щодо охорони земель в≥д руйн≥вних процес≥в (безд≥¤льн≥сть).
Ќа в≥дм≥ну в≥д еколог≥чних правопорушень, обов'¤зковою ознакою ¤ких Ї запод≥¤нн¤ шкоди (або реальна загроза њњ запод≥¤нн¤) ≥ на¤вн≥сть причинно необх≥дного зв'¤зку м≥ж протиправною повед≥нкою та завданою шкодою, дл¤ земельного правопорушенн¤ така ознака не Ї обов'¤зковою.
”с≥ земельн≥ правопорушенн¤ можна об'Їднати в дв≥ групи: земельно-правов≥ порушенн¤, позбавлен≥ еколог≥чного забарвленн¤ ≥ не пов'¤зан≥ ≥з запод≥¤нн¤м шкоди земл≥ ¤к складов≥й навколишнього природного середовища, ≥ земельн≥ правопорушенн¤, вчиненн¤ ¤ких пов'¤зане ≥з запод≥¤нн¤м шкоди земл≥ ≥ ¤к≥ Ї одночасно еколог≥чними правопорушенн¤ми.
ƒо земельних правопорушень, що порушують вимоги рац≥онального використанн¤ земель, законних ≥нтерес≥в ≥ прав власник≥в земл≥, землекористувач≥в, у тому числ≥ орендар≥в, належать: нерац≥ональне використанн¤ с≥льськогосподарських земель; використанн¤ земельних д≥л¤нок не за ц≥льовим призначенн¤м; невиконанн¤ обов'¤зк≥в щодо приведенн¤ земель у стан, придатний дл¤ використанн¤ њх за ц≥льовим призначенн¤м; самов≥льне захопленн¤ земель ≥ самов≥льне буд≥вництво, не пов'¤зане ≥з запод≥¤нн¤м шкоди земл¤м; знищенн¤ межових знак≥в; порушенн¤ м≥стобуд≥вноњ документац≥њ при в≥двод≥ земель; порушенн¤ терм≥н≥в розгл¤ду за¤в про наданн¤ земельних д≥л¤нок та терм≥н≥в поверненн¤ тимчасово займаних земель; систематичне невнесенн¤ плати за землю; перекрученн¤ даних державного земельного кадастру ≥ приховуванн¤ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть земель запасу; приховуванн¤ або перекрученн¤ в≥домостей про стан еколог≥чноњ, у тому числ≥ рад≥ац≥йноњ, обстановки; в≥дхиленн¤ або невчасне виконанн¤ вимог орган≥в державного контролю за використанн¤м ≥ охороною земель з усуненн¤ порушень земельного законодавства.
ƒо земельних правопорушень з еколог≥чним забарвленн¤м належать: псуванн¤ с≥льськогосподарських та ≥нших земель, забрудненн¤ њх х≥м≥чними та рад≥оактивними речовинами, виробничими в≥дходами та ст≥чними водами; використанн¤ земель способами, що призвод¤ть до зниженн¤ родючост≥ ірунт≥в та пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ обстановки; проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництво ≥ введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в, що негативно впливають на стан земель; невиконанн¤ обов'¤зкових заход≥в щодо пол≥пшенн¤ земель та охорони ірунт≥в в≥д водноњ ≥ в≥тровоњ ероз≥њ, а також запоб≥ганн¤ ≥нших процес≥в, що пог≥ршують стан земель; порушенн¤ встановленого природоохоронного режиму використанн¤ земель.
¬чиненн¤ земельних правопорушень обумовлюЇтьс¤ р¤дом причин суб'Їктивного й об'Їктивного пор¤дку. —еред основних об'Їктивних причин, що породжують земельн≥ правопорушенн¤, Ї причини соц≥ального (недол≥ки правового вихованн¤, непо≥нформован≥сть населенн¤ щодо вимог чинного законодавства), орган≥зац≥йного (безконтрольн≥сть у використанн≥ земель), економ≥чного (в≥дсутн≥сть належноњ матер≥альноњ зац≥кавленост≥ в рац≥ональному використанн≥ й охорон≥ земель) ≥ юридичного (на¤вн≥сть прогалин у законодавств≥, незастосуванн¤ заход≥в правового впливу до правопорушник≥в) характеру.
3 метою запоб≥ганн¤ вчиненню земельних правопорушень посадов≥ особи орган≥в державного контролю за використанн¤м ≥ охороною земель у межах наданоњ њм компетенц≥њ мають право: припин¤ти промислове, цив≥льне та ≥нше буд≥вництво, розробку родовищ корисних копалин ≥ торфу, експлуатац≥ю об'Їкт≥в, проведенн¤ агротехн≥чних, мел≥оративних, геологорозв≥дувальних, пошукових, геодезичних та ≥нших роб≥т, ¤кщо вони зд≥йснюютьс¤ з порушенн¤м земельного законодавства, установленого режиму використанн¤ земель, що особливо охорон¤ютьс¤, та можуть призвести до знищенн¤, забрудненн¤ або псуванн¤ родючого шару ірунту, розвитку ероз≥њ, засоленн¤, заболочуванн¤ та ≥нших процес≥в, що знижують родюч≥сть ірунт≥в, включаючи й родюч≥сть ірунт≥в сум≥жних територ≥й, а також ¤кщо ц≥ роботи ведутьс¤ на п≥дстав≥ проект≥в, що не пройшли земельну чи еколог≥чну експертизу, або отримали негативну оц≥нку. ќдночасно з вжитт¤м заход≥в щодо припиненн¤ ≥ подальшого розвитку земельних правопорушень застосовуютьс¤ заходи, спр¤мован≥ на усуненн¤ негативних насл≥дк≥в правопорушенн¤ (поверненн¤ самов≥льно зайн¤тоњ земельноњ д≥л¤нки, знесенн¤ самов≥льно зведеноњ буд≥вл≥) ≥ прит¤гненн¤ винних до в≥дпов≥дальност≥. ѕосадов≥ особи орган≥в державного контролю за використанн¤м ≥ охороною земель складають протоколи про порушенн¤ земельного законодавства ≥ направл¤ють у в≥дпов≥дн≥ органи матер≥али дл¤ прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥ та в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ ними в результат≥ порушенн¤ земельного законодавства.
як один ≥з вид≥в соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ юридична в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за фактом вчиненн¤ правопорушенн¤ ≥ пол¤гаЇ в покладанн≥ на правопорушника обов'¤зку перенесенн¤ неспри¤тливих насл≥дк≥в особистого ≥ майнового характеру. як система заход≥в державного примусу, застосовуваних до винних у раз≥ невиконанн¤ вимог законодавства, юридична в≥дпов≥дальн≥сть спр¤мована на стимулюванн¤ дотриманн¤ земельно-правових норм, в≥дновленн¤ порушених земельних прав, а також попередженн¤ вчиненн¤ нових правопорушень.
Ќеодм≥нною умовою дл¤ прит¤гненн¤ правопорушник≥в до правовоњ в≥дпов≥дальност≥ Ї визначенн¤ в закон≥ м≥ри державного впливу, що маЇ бути застосований до особи за вчиненн¤ нею протиправноњ д≥њ.
—анкц≥њ, що накладаютьс¤ за земельн≥ правопорушенн¤, под≥л¤ютьс¤ на каральн≥ (накладенн¤ штрафу, вилученн¤ земельноњ д≥л¤нки), правов≥дновлювальн≥ (поверненн¤ самов≥льно зайн¤тоњ д≥л¤нки, скасуванн¤ незаконного акта з земельного питанн¤) та компенсац≥йн≥ (в≥дшкодуванн¤ шкоди).
ѕравов≥ санкц≥њ за земельн≥ правопорушенн¤ м≥ст¤тьс¤ в актах ¤к земельного, так ≥ ≥нших галузей права, що або пр¤мо вказують на м≥ру в≥дпов≥дальност≥ за земельн≥ правопорушенн¤, або поширюють передбачен≥ в них м≥ри в≥дпов≥дальност≥ на земельн≥ правопорушенн¤.
ƒл¤ застосуванн¤ санкц≥й, що м≥ст¤тьс¤ в актах адм≥н≥стративного, крим≥нального, цив≥льного, трудового законодавства, потр≥бно, щоб порушенн¤ земельного законодавства було одночасно ≥ порушенн¤м правових норм в≥дпов≥дноњ галуз≥ права.
ѕередбачен≥ в законодавств≥ санкц≥њ за земельн≥ правопорушенн¤ застосовуютьс¤ неоднозначно. —анкц≥њ земельного права поширюютьс¤ т≥льки на суб'Їкт≥в земельних правов≥дносин, крим≥нального законодавства Ч т≥льки на громад¤н ≥ посадових ос≥б, санкц≥њ, що накладаютьс¤ в адм≥н≥стративному пор¤дку, ор≥Їнтован≥ на застосуванн¤ до вс≥х винних у вчиненн≥ земельних правопорушень, у тому числ≥ юридичних ос≥б.
—еред заход≥в правовоњ в≥дпов≥дальност≥ Ї так≥, що можуть бути накладен≥ т≥льки на винних посадових (приховуванн¤ ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть в≥льного земельного фонду) або т≥льки на юридичних (в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вником п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в) ос≥б. —анкц≥њ крим≥нального та адм≥н≥стративного права за земельн≥ правопорушенн¤ застосовуютьс¤ на альтернативн≥й основ≥, а санкц≥њ ≥нших галузей можуть застосовуватис¤ за те саме порушенн¤ одночасно. “ак, за самов≥льне зан¤тт¤ земель при на¤вност≥ п≥дстав, зазначених у закон≥, можуть бути застосован≥ одночасно заходи в≥дпов≥дальност≥, передбачен≥ цив≥льним законодавством про в≥дшкодуванн¤ шкоди, земельним законодавством Ч про вилученн¤ самов≥льно зайн¤тоњ д≥л¤нки, а також норми адм≥н≥стративного або крим≥нального законодавства.
ѕравова в≥дпов≥дальн≥сть за земельн≥ правопорушенн¤ залежно в≥д застосовуваних санкц≥й под≥л¤Їтьс¤ на адм≥н≥стративну, крим≥нальну, цив≥льну та дисципл≥нарну. ƒе¤к≥ спец≥ал≥сти в галуз≥ земельного права вид≥л¤ють ¤к окремий вид в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ земельного законодавства ≥ земельно-правову в≥дпов≥дальн≥сть.
јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за так≥ протиправн≥ порушенн¤ земельного законодавства, ¤к винн≥ недол≥ки ≥ недбал≥сть у використанн≥ й охорон≥ земель, що за ступенем небезпеки не потребують крим≥нального пересл≥дуванн¤.
¬ ”крањн≥ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ залучаютьс¤ т≥льки громад¤ни ≥ посадов≥ особи, тод≥ ¤к, наприклад, законодавством –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ передбачена можлив≥сть прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ також ≥ юридичних ос≥б.
ѕерел≥к земельних правопорушень, за вчиненн¤ ¤ких настаЇ адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть, наводитьс¤ в актах адм≥н≥стративного ≥ земельного права. “ак, одексом про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ встановлен≥ так≥ п≥дстави прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥:
1) псуванн¤ с≥льськогосподарських та ≥нших земель, забрудненн¤ њх х≥м≥чними ≥ рад≥оактивними речовинами, нафтою ≥ нафтопродуктами, неочищеними ст≥чними водами, виробничими та ≥ншими в≥дходами, а також невжитт¤ заход≥в по боротьб≥ з бур'¤нами (ст. 52);
2) використанн¤ земель не за ц≥льовим призначенн¤м, невиконанн¤ природоохоронного режиму використанн¤ земель, розм≥щенн¤, проектуванн¤, буд≥вництво, введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в, ¤к≥ негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатац≥¤, знищенн¤ або пошкодженн¤ протиероз≥йних г≥дротехн≥чних споруд та захисних л≥сонасаджень (ст. 53);
8) незаконне використанн¤ земель державного л≥сового фонду (ст. 63);
9) знищенн¤ або пошкодженн¤ полезахисних л≥сових смуг та захисних л≥сових насаджень (ст. 65≥);
10) пошкодженн¤ с≥нокос≥в ≥ пасовищних уг≥дь на земл¤х державного л≥сового фонду (ст. 69).
¬становивши види земельних правопорушень, норми адм≥н≥стративного ≥ земельного законодавства визначають ≥ санкц≥њ за њх вчиненн¤. ¬≥дпов≥дно до ≥нфл¤ц≥њ, що в≥дбуваЇтьс¤ в крањн≥, розм≥ри грошових штраф≥в, що накладаютьс¤ на винних за вчиненн¤ земельних правопорушень, встановлюютьс¤ в кратному в≥дношенн≥ до неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, що д≥Ї в ”крањн≥ на момент вчиненн¤ правопорушенн¤. √рошовий штраф, що накладаЇтьс¤ на громад¤н, коливаЇтьс¤ в≥д одного до двадц¤ти, посадових ос≥б Ч в≥д трьох до двадц¤ти п'¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н.
«алежно в≥д виду земельного правопорушенн¤ адм≥н≥стративний штраф накладаЇтьс¤ на правопорушника державними ≥нспекторами ƒержзем≥нспекц≥њ та державними ≥нспекторами ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ при ћ≥нприрод≥ ”крањни.
«г≥дно з ѕор¤дком плануванн¤ та проведенн¤ перев≥рок з питань зд≥йсненн¤ державного контролю за використанн¤м та охороною земель, затвердженим наказом ƒержкомзему ”крањни в≥д 12 грудн¤ 2003 р., державн≥ ≥нспектори з використанн¤ та охорони земель ƒержзем≥нспекц≥њ при ви¤вленн≥ земельного правопорушенн¤ з метою усуненн¤ його насл≥дк≥в видають особ≥, ¤ка скоњла правопорушенн¤, припис про його усуненн¤. “ерм≥н усуненн¤ насл≥дк≥в правопорушенн¤ встановлюЇтьс¤ державним ≥нспектором, але не може перевищувати 30-денного строку. I лише у раз≥ невиконанн¤ особою, ¤ка допустила порушенн¤ земельного законодавства, припису прот¤гом указаного в ньому строку державний ≥нспектор складаЇ протокол про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ ≥ прит¤гуЇ порушника до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за ст. 1885 одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ (невиконанн¤ припису). 3 метою усуненн¤ насл≥дк≥в правопорушенн¤ державний ≥нспектор повторно видаЇ припис про припиненн¤ правопорушенн¤ чи усуненн¤ його насл≥дк≥в та встановлюЇ строк його виконанн¤, але не б≥льше 30 дн≥в. ѕри повторн≥й в≥дмов≥ особи виконати припис (припинити порушенн¤ земельного законодавства чи усунути його насл≥дки) державний ≥нспектор прит¤гуЇ правопорушника до в≥дпов≥дальност≥ за вчинене адм≥н≥стративне порушенн¤ земельного законодавства. якщо прит¤гнута до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ особа продовжуЇ правопорушенн¤ чи не усуваЇ його насл≥дк≥в, ≥нспекц≥йний орган ƒержкомзему ≥нформуЇ про це в≥дпов≥дний орган прокуратури, орган виконавчоњ влади або орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ дл¤ вжитт¤ ≥нших заход≥в правового впливу.
Ўтраф маЇ бути сплачений порушником не п≥зн≥ше 15-ти дн≥в з дн¤ врученн¤ йому постанови про накладенн¤ штрафу, а в раз≥ оскарженн¤ або опротестуванн¤ такоњ постанови Ч не п≥зн≥ше 15-ти дн≥в з дн¤ пов≥домленн¤ порушника про незадоволенн¤ (в≥дхиленн¤) протесту.
ѕри несплат≥ штрафу порушником земельного законодавства у встановлений терм≥н постанова про накладенн¤ штрафу надсилаЇтьс¤ дл¤ в≥драхуванн¤ суми штрафу в примусовому пор¤дку ≥з зароб≥тноњ плати чи ≥ншого зароб≥тку (доходу) в≥дпов≥дно до ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни.
рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ земельного законодавства настаЇ у випадках вчиненн¤ д≥й, що заз≥хають на встановлений земельний правопор¤док ≥ становл¤ть сусп≥льну небезпеку. ƒо сусп≥льно небезпечних д≥й, що т¤гнуть застосуванн¤ заход≥в крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, ”крањни в≥дносить: а) забрудненн¤ або псуванн¤ земель (забрудненн¤ або псуванн¤ земель речовинами, в≥дходами чи ≥ншими матер≥алами, шк≥дливими дл¤ житт¤, здоров'¤ людей або довк≥лл¤, внасл≥док порушенн¤ спец≥альних правил, ¤кщо це створило небезпеку дл¤ житт¤, здоров'¤ людей чи довк≥лл¤ (ст. 239); б) безгосподарське використанн¤ земель, ¤кщо це спричинило тривале зниженн¤ або втрату њх родючост≥, виведенн¤ земель з с≥льськогосподарського обороту, змиванн¤ гумусного шару, порушенн¤ структури ірунту (ст. 254); в) самов≥льне зайн¤тт¤ земельноњ д≥л¤нки та самов≥льне буд≥вництво (ст. 197≥). р≥м того, до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ можуть бути прит¤гнут≥ особи за ст. 236 (порушенн¤ пор¤дку проведенн¤ еколог≥чноњ експертизи, правил еколог≥чноњ безпеки п≥д час проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництва, реконструкц≥њ, введенн¤ в експлуатац≥ю, експлуатац≥њ та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств, споруд, пересувних засоб≥в та ≥нших об'Їкт≥в, ¤кщо це спричинило загибель людей, еколог≥чне забрудненн¤ значних територ≥й або ≥нш≥ т¤жк≥ насл≥дки) та ст. 238 ”крањни (приховуванн¤ або умисне перекрученн¤ службовою особою в≥домостей про еколог≥чний, у тому числ≥ рад≥ац≥йний, стан, ¤кий пов'¤заний ≥з забрудненн¤м земель, водних ресурс≥в, атмосферного пов≥тр¤, харчових продукт≥в ≥ продовольчоњ сировини ≥ такий, що негативно впливаЇ на здоров'¤ людей, рослинний та тваринний св≥т, а також про стан захворюваност≥ населенн¤ в районах з п≥двищеною еколог≥чною небезпекою).
÷ив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ за фактом порушенн¤ земельного законодавства, пов'¤заного ≥з запод≥¤нн¤м шкоди земл¤м, що охорон¤ютьс¤ законом, правам ≥ ≥нтересам власник≥в земл≥, землекористувач≥в, у тому числ≥ орендар≥в, незалежно в≥д прит¤гненн¤ винних до ≥нших вид≥в правовоњ в≥дпов≥дальност≥.
÷ив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, що Ї пр¤мим насл≥дком порушенн¤ земельного законодавства, варто в≥др≥зн¤ти в≥д економ≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ за правом≥рну шкоду, викликану об'Їктивними причинами, ≥ ¤ка п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню лише у випадках, спец≥ально передбачених законом. ¬≥дпов≥дно до законодавства правом≥рна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ у встановленому пор¤дку при вилученн≥ (викуп≥) земельних д≥л¤нок дл¤ сусп≥льних потреб „» 3 мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥ (статт≥ 146-147 « ”крањни) або тимчасовому њх зайн¤тт≥, обмеженн≥ прав власник≥в земл≥, землекористувач≥в, у тому числ≥ орендар≥в, у передбачених законом випадках.
ѕротиправна шкода, що Ї насл≥дком вчиненн¤ таких земельних правопорушень, ¤к забрудненн¤, засм≥ченн¤ земель, псуванн¤ ≥ знищенн¤ родючого шару ірунту, невиконанн¤ обов'¤зкових заход≥в щодо пол≥пшенн¤ земель та охорони ірунт≥в, проектуванн¤, розм≥щенн¤, буд≥вництво, запровадженн¤ в експлуатац≥ю об'Їкт≥в, що негативно впливають на стан земель, ≥ р¤ду ≥нших правопорушень, пов'¤заних з невиконанн¤м вимог закону щодо охорони земл≥, становл¤ть одночасно шкоду економ≥чну ≥ шкоду еколог≥чну. ≈колог≥чна шкода порушуЇ еколог≥чн≥ ≥нтереси сусп≥льства та обм≥нн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в б≥осфер≥, а економ≥чна шкода маЇ своњм об'Їктом ≥нтереси конкретного власника земл≥, землекористувача чи орендар¤ ≥ виражаЇтьс¤ в запод≥¤нн≥ йому шкоди. «апод≥¤на порушенн¤м земельного законодавства економ≥чна шкода ви¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ пр¤мих (зниженн¤ родючост≥ ірунт≥в, знищенн¤ пос≥в≥в, насаджень, буд≥вель) та непр¤мих (витрати на в≥дновленн¤ земель, пос≥в≥в, неотриманий дох≥д) збитк≥в.
ѕрим≥рний перел≥к д≥й, вчиненн¤ ¤ких може бути п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤ завданих такими д≥¤ми збитк≥в, встановлений « ”крањни. «г≥дно з≥ ст. 156 власникам земл≥ та землекористувачам в≥дшкодовуютьс¤ збитки, запод≥¤н≥ внасл≥док: а) вилученн¤ (викупу) с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥сових земель та чагарник≥в дл¤ потреб, не пов'¤заних ≥з с≥льськогосподарським ≥ л≥согосподарським виробництвом; б) тимчасового зайн¤тт¤ с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥сових земель та чагарник≥в дл¤ ≥нших вид≥в використанн¤; в) встановленн¤ обмежень щодо використанн¤ земельних д≥л¤нок; г) пог≥ршенн¤ ¤кост≥ ірунтового покриву та ≥нших корисних властивостей с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥сових земель та чагарник≥в; і) приведенн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥сових земель та чагарник≥в у непридатний дл¤ використанн¤ стан; д) неодержанн¤ доход≥в за час тимчасового невикористанн¤ земельноњ д≥л¤нки.
¬ласниками ≥ користувачами земельних д≥л¤нок можуть ст¤гуватис¤ збитки, завдан≥ ≥ ≥ншими д≥¤ми. “ак, зг≥дно з постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 кв≥тн¤ 1993 р. Ђѕро затвердженн¤ ѕор¤дку визначенн¤ та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в власникам земл≥ та землеко-ристувачамї1 розм≥ри збитк≥в визначаютьс¤ в повному обс¤з≥ в≥дпов≥дно до реальноњ вартост≥ майна на момент запод≥¤нн¤ збитк≥в, проведених витрат на пол≥пшенн¤ ¤кост≥ земель (з урахуванн¤м ринковоњ або в≥дновноњ вартост≥).
¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в власникам земл≥ ≥ землекористувачам провадитьс¤ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами, ¤ким в≥дведено земельн≥ д≥л¤нки, що вилучаютьс¤ (викуповуютьс¤), а також п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами, д≥¤льн≥сть ¤ких призводить до обмеженн¤ прав власник≥в земл≥ ≥ землекористувач≥в, у тому числ≥ орендар≥в, або пог≥ршенн¤ ¤кост≥ земель, розташованих у зон≥ њх впливу.
ѕри розгл¤д≥ справ про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ земельними правопорушенн¤ми, потр≥бно в кожному випадку з'¤сувати характер в≥дносин ≥ нормативн≥ акти, ¤кими вони регулюютьс¤. якщо Ї нормативний акт, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за той або ≥нший вид правопорушенн¤, варто керуватис¤ цим актом, а при в≥дсутност≥ такого Ч загальними нормами земельного, цив≥льного, трудового законодавства залежно в≥д обставин, при ¤ких була запод≥¤на шкода.