«емл¤ виконуЇ три важлив≥ функц≥њ, ¤к≥ Ї ключовими дл¤ забезпеченн¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства Ч економ≥чну, соц≥альну та еколог≥чну. ¬иконуючи економ≥чну функц≥ю, земл¤ виступаЇ ¤к важливий матер≥альний ресурс, що в≥д≥граЇ роль основного засобу виробництва ≥ предмета прац≥ в с≥льському господарств≥ та просторового базису дл¤ розвитку ≥нших галузей економ≥ки. —оц≥альне значенн¤ земл≥ зводитьс¤ до того, що вона Ї м≥сцем проживанн¤ всього людства. ≈колог≥чна функц≥¤ земл≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що земл¤ Ї центральним, цементуючим ресурсом еколог≥чноњ системи, ¤кий значною м≥рою обумовлюЇ функц≥ональну ст≥йк≥сть ¤к ц≥Їњ системи в ц≥лому, так ≥ окремих елемент≥в природного середовища. ќтже, охорона земель маЇ зд≥йснюватис¤ на основ≥ комплексного п≥дходу до земельних ресурс≥в з урахуванн¤м необх≥дност≥ збалансованого використанн¤ земл≥ ¤к економ≥чного, соц≥ального та еколог≥чного ресурсу
ќсоблив≥стю земельних ресурс≥в ”крањни Ї потенц≥йно висока њх родюч≥сть. «а р≥зними оц≥нками ”крањна маЇ в≥д 8 до 15 % св≥тових запас≥в чорнозем≥в, ¤к≥ Ї найродюч≥шою частиною земельних ресурс≥в нашоњ планети. “еритор≥¤ нашоњ крањни становить 60,3 млн га, з них с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ Ч 41,8 млн га, в тому числ≥ р≥лл¤ 32,8 млн гектар≥в. –озоран≥сть с≥льськогосподарського земельного фонду нашоњ крањни Ї найвищою у св≥т≥ ≥ становить 72, а в де¤ких област¤х Ч 88 його в≥дсотк≥в. ¬одночас площа земель, зайн¤тих л≥сами, об'Їктами природно-запов≥дного фонду та ≥ншими природними ресурсами, що особливо охорон¤ютьс¤, Ї ¤вно недостатньою. “ому одним ≥з завдань правовоњ охорони земель на сучасному етап≥ розвитку нашоњ держави Ї забезпеченн¤ збалансованого використанн¤ земельноњ територ≥њ не т≥льки дл¤ розвитку економ≥чноњ сфери, а й дл¤ забезпеченн¤ еколог≥чних пр≥оритет≥в.
онституц≥¤ ”крањни проголошуЇ землю основним нац≥ональним багатством, що перебуваЇ п≥д особливою охороною держави. ÷е положенн¤ ќсновного «акону крањни знайшло в≥дображенн¤ ≥ детал≥зац≥ю у «емельному кодекс≥ та ≥нших актах земельного законодавства. “ак, статтею 5 одексу встановлено, що земельне законодавство базуЇтьс¤ на таких Ђземлеохороннихї принципах, ¤к принцип забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ та охорони земель та принцип пр≥оритету вимог еколог≥чноњ безпеки. ÷е означаЇ, що головним завданн¤м «емельного кодексу ”крањни у галуз≥ регулюванн¤ земельних в≥дносин Ї охорона земель. ј ≥нш≥ завданн¤ одексу, так≥ ¤к приватизац≥¤ земель та дос¤гненн¤ економ≥чноњ ефективност≥ землекористуванн¤, можуть дос¤гатис¤ за умови забезпеченн¤ охорони земельних ресурс≥в.
¬икладен≥ в « ”крањни принципи охорони земельних ресурс≥в конкретизовано в ≥нших законодавчих актах, насамперед у «акон≥ ”крањни в≥д 19 червн¤ 2003 р. Ђѕро охорону земельї1. «г≥дно з≥ ст. 3 «акону принципами державноњ пол≥тики у сфер≥ охорони земель Ї: 1) забезпеченн¤ охорони земель ¤к основного нац≥онального багатства ”крањнського народу; 2) пр≥оритет вимог еколог≥чноњ безпеки у використанн≥ земл≥ ¤к просторового базису, природного ресурсу ≥ основного засобу виробництва; 3) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них порушенн¤м законодавства ”крањни про охорону земель; 4) нормуванн¤ ≥ планом≥рне обмеженн¤ впливу господарськоњ д≥¤льност≥ на земельн≥ ресурси; 5) поЇднанн¤ заход≥в економ≥чного стимулюванн¤ та юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в галуз≥ охорони земель; 6) публ≥чн≥сть у вир≥шенн≥ питань охорони земель, використанн≥ кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в на охорону земель.
«азначен≥ принципи в≥дображен≥ в актах земельного та ≥ншого законодавства, ¤к≥ регламентують охорону та використанн¤ земельних ресурс≥в та становл¤ть зм≥ст правовоњ охорони земель. ќтже, правова охорона земель Ч це система врегульованих нормами права орган≥зац≥йних, економ≥чних та ≥нших сусп≥льних в≥дносин щодо забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ земельного фонду крањни, запоб≥ганн¤ необірунтованому вилученню земель ≥з с≥льськогосподарського обороту, захист земельних ресурс≥в в≥д шк≥дливих антропогенних вплив≥в, а також на в≥дтворенн¤ та п≥двищенн¤ родючост≥ грант≥в, продуктивност≥ земель л≥сового фонду, забезпеченн¤ особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреац≥йного та ≥сторико-культурного призначенн¤.
ќсновним завданн¤м правовоњ охорони земель Ї забезпеченн¤ збереженн¤ та в≥дтворенн¤ земельних ресурс≥в, еколог≥чноњ ц≥нност≥ природних ≥ набутих ¤костей земель. ќхорона земель Ї надзвичайно важливим чинником забезпеченн¤ продовольчоњ та еколог≥чноњ безпеки крањни. ƒержава шл¤хом виконанн¤ р¤ду своњх функц≥й, ¤к≥ закр≥плен≥ в чинному законодавств≥, в≥д≥граЇ важливу роль у зд≥йсненн≥ завдань правовоњ охорони земель, зокрема: законодавчого регулюванн¤ земельних в≥дносин; розробки та реал≥зац≥њ загальнодержавноњ та м≥сцевих програм рац≥онального використанн¤ земель, п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в, охорони земельних ресурс≥в у комплекс≥ 3 ≥ншими природоохоронними заходами; передач≥ (продажу) земельних д≥л¤нок у власн≥сть та наданн¤ њх у користуванн¤, вилученн¤ (викупу) земель дл¤ сусп≥льних потреб; державноњ реЇстрац≥њ прав на землю та ≥нше нерухоме майно; под≥лу земельного фонду крањни на категор≥њ земель та визначенн¤ ц≥льового призначенн¤ земельних д≥л¤нок; орган≥зац≥њ землеустрою; веденн¤ державного земельного кадастру; зд≥йсненн¤ мон≥торингу ірунт≥в; зд≥йсненн¤ державного контролю за використанн¤м та охороною земель.
«аконодавство ”крањни покладаЇ обов'¤зок щодо забезпеченн¤ правовоњ охорони земель ≥ на власник≥в ≥ користувач≥в земельних д≥л¤нок, ¤к≥ в процес≥ њх використанн¤ мають дотримуватис¤ вимог еколог≥чноњ безпеки та рац≥онального землекористуванн¤.
Ќарешт≥, важлива роль в забезпеченн≥ реал≥зац≥њ норм правовоњ охорони земель належить громадськост≥ в особ≥ недержавних еколог≥чних та ≥нших орган≥зац≥й, рух≥в, громадських ≥нспектор≥в з питань використанн¤ земель тощо.
” процес≥ зд≥йсненн¤ державою, власниками ≥ користувачами земельних д≥л¤нок та громадськ≥стю землеохоронноњ д≥¤льност≥ реал≥зуютьс¤ правов≥ приписи щодо охорони земель, внасл≥док чого забезпечуЇтьс¤ виконанн¤ чотирьох основних функц≥й правовоњ охорони земель: регулюючоњ, стимулюючоњ, контрольноњ та каральноњ.
–егулююча функц≥¤ правовоњ охорони земель пол¤гаЇ у встановленн≥ правил рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в. “ак≥ правила встановлюютьс¤ у форм≥ обов'¤зк≥в власник≥в ≥ користувач≥в земельних д≥л¤нок щодо њх рац≥онального використанн¤, норматив≥в допустимоњ експлуатац≥њ земель, норматив≥в њх ¤к≥сного стану та допустимого антропогенного навантаженн¤ на земельн≥ ресурси. “ак, у статт¤х 91 та 96 « ”крањни визначен≥ обов'¤зки ос≥б, ¤к≥ використовують земельн≥ д≥л¤нки. ¬ласники земл≥ ≥ землекористувач≥ зобов'¤зан≥ додержуватис¤ вимог законодавства про охорону довк≥лл¤, п≥двищувати родюч≥сть ірунт≥в та збер≥гати ≥нш≥ корисн≥ властивост≥ земл≥, дотримуватись обмежень, пов'¤заних ≥з встановленн¤м охоронних зон, збер≥гати протиероз≥йн≥ споруди, мереж≥ зрошувальних та осушувальних систем тощо.
’арактерним про¤вом зд≥йсненн¤ регулюючоњ функц≥њ держави у галуз≥ охорони земель Ї встановленн¤ навколо окремих земельних д≥л¤нок та територ≥й земель охоронних зон, у ¤ких обмежуЇтьс¤ господарська та ≥нша д≥¤льн≥сть людей саме в ≥нтересах охорони земель. “ак, охоронн≥ зони створюютьс¤ навколо особливо ц≥нних природних об'Їкт≥в, об'Їкт≥в культурноњ спадщини, г≥дрометеоролог≥чних станц≥й тощо з метою охорони ≥ захисту њх в≥д неспри¤тливих антропогенних вплив≥в (ст. 112 « ”крањни). Ќавколо об'Їкт≥в, де Ї п≥дземн≥ та в≥дкрит≥ джерела водопостачанн¤, водозаб≥рн≥ та водоочисн≥ споруди, водоводи, об'Їкти оздоровчого призначенн¤ та ≥нш≥, дл¤ њх сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ захищеност≥ створюютьс¤ зони сан≥тарноњ охорони зазначених об'Їкт≥в. ” межах цих зон заборон¤Їтьс¤ д≥¤льн≥сть, ¤ка може призвести до завданн¤ шкоди п≥дземним та в≥дкритим джерелам водопостачанн¤, водозаб≥рним ≥ водоочисним спорудам, водоводам, об'Їктам оздоровчого призначенн¤, навколо ¤ких вони створен≥ (ст. 113 « ”крањни). ¬здовж р≥чок, мор≥в ≥ навколо озер, водосховищ та ≥нших водойм з метою охорони поверхневих водних об'Їкт≥в в≥д забрудненн¤ ≥ засм≥ченн¤ та збереженн¤ њх водност≥ у межах водоохоронних зон вид≥л¤ютьс¤ земельн≥ д≥л¤нки п≥д прибережн≥ захисн≥ смуги, тобто природоохоронн≥ територ≥њ з режимом обмеженоњ господарськоњ д≥¤льност≥. ” прибережних захисних смугах уздовж р≥чок, навколо водойм та на островах заборон¤Їтьс¤: а) розорюванн¤ земель (кр≥м п≥дготовки ірунту дл¤ залуженн¤ ≥ зал≥сенн¤), а також сад≥вництво та городництво; б) збер≥ганн¤ та застосуванн¤ пестицид≥в ≥ добрив; в) влаштуванн¤ л≥тн≥х табор≥в дл¤ худоби; г) буд≥вництво будь-¤ких споруд (кр≥м г≥дротехн≥чних, г≥дрометричних та л≥н≥йних), у тому числ≥ баз в≥дпочинку, дач, гараж≥в та сто¤нок автомоб≥л≥в; і) влаштуванн¤ звалищ см≥тт¤, гноЇсховищ, накопичувач≥в р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в виробництва, кладовищ, скотомогильник≥в, пол≥в ф≥льтрац≥њ тощо; д) митт¤ та обслуговуванн¤ транспортних засоб≥в ≥ техн≥ки. ј об'Їкти, що знаход¤тьс¤ у прибережн≥й захисн≥й смуз≥, можуть експлуатуватис¤, ¤кщо при цьому не порушуЇтьс¤ њњ режим. “≥ з них, ¤к≥ не в≥дпов≥дають встановленим режимам господарюванн¤, п≥дл¤гають винесенню з прибережних захисних смуг (ст. 61 « ”крањни).
—тимулююча функц≥¤ правовоњ охорони земель пол¤гаЇ в запровадженн≥ економ≥чних стимул≥в рац≥онального використанн¤ та охорони земельних ресурс≥в. «г≥дно з≥ ст. 205 « ”крањни економ≥чне стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ та охорони земель спр¤мовано на п≥двищенн¤ за≥нтересованост≥ власник≥в ≥ користувач≥в земельних д≥л¤нок у виконанн≥ вимог законодавства щодо охорони земельних ресурс≥в. ≈коном≥чне стимулюванн¤ рац≥онального використанн¤ та охорони земель включаЇ: а) наданн¤ податкових ≥ кредитних п≥льг громад¤нам та юридичним особам, ¤к≥ зд≥йснюють за власн≥ кошти заходи, передбачен≥ загальнодержавними та рег≥ональними програмами використанн¤ ≥ охорони земель; б) вид≥ленн¤ кошт≥в державного або м≥сцевого бюджету громад¤нам та юридичним особам дл¤ в≥дновленн¤ попереднього стану земель, порушених не з њх вини; в) зв≥льненн¤ в≥д плати за земельн≥ д≥л¤нки, що перебувають у стад≥њ с≥льськогосподарського освоЇнн¤, або пол≥пшенн¤ њх стану зг≥дно з державними та рег≥ональними програмами; г) компенсац≥ю з бюджетних кошт≥в зниженн¤ доходу власник≥в земл≥ та землекористувач≥в внасл≥док тимчасовоњ консервац≥њ деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з њх вини.
онтрольна функц≥¤ правовоњ охорони земель зводитьс¤ до зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дними органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ державного контролю за використанн¤м та охороною земель. ѕров≥дна роль у зд≥йсненн≥ такого контролю належить ƒержавн≥й ≥нспекц≥њ з контролю за використанн¤м та охороною земель Ч ур¤довому органу державного управл≥нн¤, ¤кий д≥Ї у склад≥ ћ≥нприроди ”крањни. р≥м того, державний контроль за використанн¤м та охороною земель зд≥йснюють ƒержавний ком≥тет л≥сового господарства ”крањни, ћ≥н≥стерство охорони здоров'¤ ”крањни та де¤к≥ ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади. Ќарешт≥, « ”крањни на органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ покладений обов'¤зок зд≥йсненн¤ самовр¤дного контролю за використанн¤м та охороною земель, ¤к≥ перебувають у комунальн≥й власност≥, а також земель у межах в≥дпов≥дних населених пункт≥в. ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ можуть також призначати громадських ≥нспектор≥в з контролю за використанн¤м та охороною земель з числа громад¤н, ¤к≥ не Ї посадовими особами в≥дпов≥дних орган≥в влад≥.
аральна функц≥¤ правовоњ охорони земель ви¤вл¤Їтьс¤ у встановленн≥ санкц≥й за порушенн¤ правил рац≥онального використанн¤ охорони земель та њх застосуванн≥ до порушник≥в земельного законодавства. —анкц≥њ за порушенн¤ норм земельного законодавства застосовуютьс¤ судами, а також державними ≥нспекторами з контролю за використанн¤м ≥ охороною земель та де¤кими ≥ншими посадовими особами.
ѕравов≥ положенн¤ щодо охорони земель вид≥л¤ють ¤к в≥дносно самост≥йний об'Їкт охорони ірунтовий покрив, або ірунти. «г≥дно ≥з «емельним кодексом при зд≥йсненн≥ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з порушенн¤м поверхневого шару ірунту, власники земельних д≥л¤нок та землекористувач≥ повинн≥ зд≥йснювати зн¤тт¤, складуванн¤, збер≥ганн¤ поверхневого шару ірунту та нанесенн¤ його на д≥л¤нку, з ¤коњ в≥н був зн¤тий, або на ≥ншу земельну д≥л¤нку дл¤ п≥двищенн¤ њњ продуктивност≥ та ≥нших ¤костей. р≥м того, деградован≥ ≥ малопродуктивн≥ земл≥, господарське використанн¤ ¤ких Ї еколог≥чно небезпечним та економ≥чно неефективним, п≥дл¤гають консервац≥њ з метою в≥дновленн¤ природних властивостей њх ірунтового покриву.
ќтже, вимоги законодавства щодо охорони земель реал≥зуютьс¤ шл¤хом закр≥пленн¤ у правових нормах правил рац≥онального використанн¤ земельних д≥л¤нок, регламентац≥њ функц≥й державного управл≥нн¤ земельним фондом крањни, а також шл¤хом встановленн¤ заход≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ земельного законодавства.