—пециф≥ка цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ обумовлена особливост¤ми об'Їкта правопорушенн¤, способами обчисленн¤ ≥ доведенн¤ шкоди та де¤кими ≥ншими еколог≥чними факторами. —утн≥сть ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ в покладенн≥ на правопорушника обов'¤зку в≥дшкодувати майнову або моральну шкоду, запод≥¤ну внасл≥док порушенн¤ норм еколог≥чного законодавства. √оловною њњ функц≥Їю Ї компенсац≥йно-в≥дновлю-вальна.
«аконом Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї (ст. 69) передбачено, що шкода, завдана внасл≥док порушенн¤ еколог≥чного законодавства, п≥дл¤гаЇ компенсац≥њ, ¤к правило, в повному обс¤з≥ без застосуванн¤ норм зниженн¤ розм≥ру ст¤гненн¤ та незалежно в≥д збору за забрудненн¤ навколишнього природного середовища та пог≥ршенн¤ ¤кост≥ природних ресурс≥в. р≥м того, особи, ¤ким завдано такоњ шкоди, мають право на в≥дшкодуванн¤ неодержаних прибутк≥в за час, необх≥дний дл¤ в≥дновленн¤ здоров'¤, ¤кост≥ навколишнього природного середовища, в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в до стану, придатного дл¤ використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м.
Ўкода, завдана навколишньому природному середовищу, природним ресурсам у процес≥ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ або внасл≥док забрудненн¤ навколишнього природного середовища чи нанесенн¤ шкоди природним об'Їктам, ¤к правило, належить до категор≥њ позадогов≥рних зобов'¤зань. ” теор≥њ вона ≥менуЇтьс¤ еколог≥чною шкодою. ѕ≥д нею розум≥ють пог≥ршенн¤ ¤к≥сного стану навколишнього природного середовища в ц≥лому, окремих природних ресурс≥в.
ќсновною метою в≥дпов≥дальност≥ за запод≥¤ну шкоду Ї забезпеченн¤ найб≥льш повного поновленн¤ (компенсац≥¤) цих прав за рахунок особи, що спричинила шкоду, або ≥нших ос≥б, на ¤ких зг≥дно ≥з законодавством покладений обов'¤зок в≥дшкодуванн¤ шкоди. Ќеобх≥дною умовою виникненн¤ зобов'¤зань щодо в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ шкоди Ї на¤вн≥сть самоњ шкоди. ≈колог≥чна шкода може ви¤вл¤тись у р≥зних формах: забрудненн¤ навколишнього природного середовища, виснаженн¤ окремих природних ресурс≥в, руйнуванн¤ еколог≥чних зв'¤зк≥в ≥ систем, шкода, завдана здоров'ю ≥ майну ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, завданн¤ збитк≥в природокористувачам та ≥нше. ≈колог≥чна шкода також може бути завдана ≥ внасл≥док д≥њ стих≥йних сил природи Ч повеней, землетрус≥в тощо. ќсоблив≥сть еколог≥чноњ шкоди пол¤гаЇ в тому, що у б≥льшост≥ випадк≥в така шкода Ї непоправною або в≥дносно в≥дновлюваною, оск≥льки в≥дтворенн¤ компонент≥в природи пов'¤зано з тривалим пер≥одом. ≈колог≥чна шкода може бути в≥дшкодована такими способами: поновленн¤ майна в натур≥ (в≥дтворенн¤ знищених природних ресурс≥в); в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих природним компонентам (в≥дновленн¤ природних ресурс≥в); в≥дшкодуванн¤ збитк≥в природокористувачу; компенсац≥¤ витрат, спр¤мованих на оздоровленн¤ навколишнього природного середовища ≥ пол≥пшенн¤ його ¤кост≥.
«агальн≥ питанн¤ про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ еколог≥чним правопорушенн¤м, регулюютьс¤ цив≥льним законодавством. «окрема, ст. 1162 ÷ ”крањни встановлюютьс¤ загальн≥ п≥дстави в≥дпов≥дальност≥ за завдану шкоду. «г≥дно з доктриною цив≥льного права пон¤тт¤ Ђшкодаї Ї родовим ≥ б≥льш широким. ћайнова шкода становить майнов≥ втрати Ч зменшенн¤ вартост≥ пошкодженоњ реч≥, зменшенн¤ чи втрату доходу, необх≥дн≥сть нових витрат тощо. ¬она може бути в≥дшкодована в натур≥ (наприклад, шл¤хом в≥дновленн¤ пошкодженого майна) або компенсована в грошов≥й форм≥, що забезпечуЇ найб≥льш повне задоволенн¤ ≥нтерес≥в потерп≥лоњ сторони, будь то ф≥зична чи юридична особа. ћайнова шкода завжди пов'¤зана з певними втратами ≥ скороченн¤м охоронюваних законом матер≥альних (включаючи природн≥ ресурси ≥ об'Їкти) благ. ќдин ≥з способ≥в њњ компенсац≥њ пол¤гаЇ у в≥дшкодуванн≥ шкоди в натур≥ за рахунок правопорушника, але щодо навколишнього природного середовища не завжди може бути застосований, хоча можлива, наприклад, рекультивац≥¤ земель, в≥дновленн¤ л≥с≥в. ¬одночас неможливо в≥дновити втрату здоров'¤ людини внасл≥док кал≥цтва чи ≥ншого ушкодженн¤, втрату певного б≥олог≥чного виду.
” б≥льшост≥ випадк≥в в≥дшкодуванн¤ еколог≥чноњ шкоди зводитьс¤ до в≥дшкодуванн¤ запод≥¤них збитк≥в. ¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в Ч це встановлена законом цив≥льно-правова санкц≥¤. ѕон¤тт¤ збитк≥в визначаЇтьс¤ в ст. 22 ÷ ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤коњ Ђзбитками Ї: 1) втрати, ¤ких особа зазнала у зв'¤зку з≥ знищенн¤м або пошкодженн¤м реч≥, а також витрати, ¤к≥ особа зробила або мусить зробити дл¤ в≥дновленн¤ свого порушеного права (реальн≥ збитки); 2) доходи, ¤к≥ особа могла б реально одержати за звичайних обставин, ¤кби њњ право не було порушенеї. «битки в≥дшкодовуютьс¤ у повному обс¤з≥, ¤кщо договором або законом не передбачено в≥дшкодуванн¤ у меншому або б≥льшому розм≥рах. –озм≥р збитк≥в, що п≥дл¤гають в≥дшкодуванню, визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до реальноњ вартост≥ втраченого майна або виконанн¤ роб≥т, необх≥дних дл¤ в≥дновленн¤ пошкодженоњ реч≥ (ст. 1192 ÷ ”крањни). ўодо еколог≥чних правов≥дносин п≥д Ђзбиткамиї розум≥ють майнов≥ втрати, ф≥нансов≥ витрати, неотриман≥ доходи природокористувач≥в. ќсоби, ¤ким завдано такоњ шкоди, мають право на в≥дшкодуванн¤ неодержаних прибутк≥в за час, необх≥дний дл¤ в≥дновленн¤ здоров'¤, ¤кост≥ навколишнього природного середовища, в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в до стану, придатного дл¤ використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. —л≥д зазначити, що в≥дшкодуванн¤ в установленому пор¤дку збитк≥в, завданих порушенн¤м еколог≥чного законодавства, належить до економ≥чних заход≥в забезпеченн¤ охорони навколишнього середовища (ст. 41 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї).
ќсоблив≥сть цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, запод≥¤ну навколишньому природному середовищу або природним ресурсам, пол¤гаЇ в тому, що мають бути в≥дшкодован≥ ¤к майбутн≥ витрати природокористувач≥в на в≥дновленн¤ в≥дпов≥дних природних ресурс≥в, так ≥ державн≥ витрати щодо в≥дновленн¤ ¤кост≥ навколишнього природного середовища.
«астосуванн¤ заход≥в дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ або крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ не зв≥льн¤Ї винних в≥д компенсац≥њ шкоди, запод≥¤ноњ забрудненн¤м навколишнього природного середовища та пог≥ршенн¤м ¤кост≥ природних ресурс≥в. ќтже, цив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть може бути застосована разом з ≥ншими видами юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. ÷¤ обставина по¤снюЇтьс¤ тим, що заходи в≥дпов≥дальност≥ у раз≥ застосуванн¤ дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за своЇю юридичною природою Ї заходами ст¤гненн¤, а не в≥дшкодуванн¤ шкоди, хоча в багатьох випадках ц≥ ст¤гненн¤ мають майновий характер (позбавленн¤ прем≥њ, штраф, конф≥скац≥¤).
ѕотр≥бно також п≥дкреслити, що особи, ¤к≥ внасл≥док порушенн¤ еколог≥чного законодавства запод≥¤ли шкоду, повинн≥ њњ в≥дшкодувати в повному обс¤з≥ незалежно в≥д того, чи були њх д≥њ (безд≥¤льн≥сть) умисними або необережними. ¬ин¤ток становл¤ть випадки, коли шкода завдана ф≥зичною чи юридичною особою, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з п≥двищеною небезпекою дл¤ навколишнього природного середовища. ќсоби, що волод≥ють джерелами п≥двищеноњ еколог≥чноњ небезпеки, зобов'¤зан≥ компенсувати запод≥¤ну шкоду громад¤нам та юридичним особам, ¤кщо не доведуть, що шкода виникла внасл≥док стих≥йних природних ¤вищ чи навмисних д≥й потерп≥лих (ст. 1187 ÷ ”крањни, ч. 2 ст. 69 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї). ” цьому випадку в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ незалежно в≥д на¤вност≥ вини, за умови, ¤кщо запод≥ювач шкоди не доведе, що шкода виникла внасл≥док непереборноњ сили або умислу потерп≥лоњ особи.
„инне законодавство передбачаЇ судовий ≥ позасудовий пор¤док в≥дшкодуванн¤ еколог≥чноњ шкоди. ÷ей обов'¤зок може бути виконаний на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (загальноњ юрисдикц≥њ або господарського).
¬≥дпов≥дно до ст. 9 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї кожний громад¤нин ”крањни маЇ право на поданн¤ до суду позов≥в до державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ њх здоров'ю та майну внасл≥док негативного впливу на навколишнЇ природне середовище. јналог≥чн≥ повноваженн¤ щодо в≥дшкодуванн¤ збитк≥в ≥ втрат, запод≥¤них внасл≥док порушенн¤ еколог≥чного законодавства в≥дпов≥дно до статей 20 та 21 цього «акону, мають спец≥альн≥ уповноважен≥ органи державного управл≥нн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища та використанн¤ природних ресурс≥в, громадськ≥ об'Їднанн¤. ќргани прокуратури в процес≥ виконанн¤ функц≥й нагл¤ду за додержанн¤м законодавства також можуть звертатис¤ до суд≥в з позовами про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ в результат≥ порушенн¤ еколог≥чного законодавства та про припиненн¤ еколог≥чно небезпечноњ д≥¤льност≥ (ст. 37 «акону).
ѕозасудовий пор¤док в≥дшкодуванн¤ еколог≥чноњ шкоди може зд≥йснюватис¤ в добров≥льному пор¤дку, за допомогою страхуванн¤ ризику запод≥¤нн¤ еколог≥чноњ шкоди, а також в адм≥н≥стративному пор¤дку. ¬ адм≥н≥стративному пор¤дку в≥дшкодуванн¤ еколог≥чноњ шкоди може застосовуватись у випадках техногенних авар≥й або стих≥йних лих, шл¤хом вжитт¤ заход≥в соц≥ально-економ≥чного захисту населенн¤, ¤ке постраждало внасл≥док настанн¤ негативних еколог≥чних насл≥дк≥в.
¬изначенн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ навколишньому природному середовищу, зд≥йснюЇтьс¤ за спец≥альними правилами, встановленими еколог≥чним законодавством: зг≥дно з таксами, методиками обчисленн¤ розм≥ру шкоди або, за њх в≥дсутност≥, за фактичними витратами на в≥дновленн¤ порушеного стану навколишнього природного середовища з урахуванн¤м понесених збитк≥в, у тому числ≥ упущеноњ вигоди (неотриманих доход≥в).
“акси ¤к ≥нструмент обчисленн¤ еколог≥чноњ шкоди передбачен≥ дл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди окремим природним ресурсам чи об'Їктам (наприклад, постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5 грудн¤ 1996 р. є 1464 Ђѕро такси дл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ л≥совому господарствуї, постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 кв≥тн¤ 1998 р. є 521 Ђѕро затвердженн¤ такс дл¤ обчисленн¤ шкоди, запод≥¤ноњ порушенн¤м природоохоронного законодавства у межах територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду ”крашиї). –озм≥р такси визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м еколог≥чноњ ц≥нност≥ в≥дпов≥дного виду рослинного ≥ тваринного св≥ту, витрат, понесених на њх утриманн¤, ≥ встановлюЇтьс¤ за кожний екземпл¤р.
ћетодики розрахунку шкоди застосовуютьс¤ у випадках в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ забрудненн¤м вод, земельних ресурс≥в атмосферного пов≥тр¤ тощо. «араз, зокрема, д≥ють: ћетодика визначенн¤ розм≥р≥в шкоди, зумовленоњ забрудненн¤м ≥ засм≥ченн¤м земельних ресурс≥в через порушенн¤ природоохоронного законодавства, затверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни в≥д 27 жовтн¤ 1997 р. є 1712; ћетодика розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ запод≥¤н≥ держав≥ в результат≥ наднормативних викид≥в забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤, затверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни в≥д 18 травн¤ 1995 р. є 38; ћетодика розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них держав≥ внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону та рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в, затверджена наказом ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни в≥д 18 травн¤ 1995 р. є 37; “имчасова методика визначенн¤ збитк≥в в≥д забрудненн¤ довк≥лл¤ при транспортуванн≥ небезпечних речовин та в≥дход≥в, затверджена наказом ћ≥н≥стерства еколог≥њ та природних ресурс≥в ”крањни в≥д 15 травн¤ 2001 р. є 181≥.
≤нод≥ розм≥р шкоди обчислюЇтьс¤ за допомогою кадастровоњ оц≥нки природних ресурс≥в. Ќаприклад, розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ внасл≥док порушенн¤ законодавства про природно-запов≥дний фонд, визначаЇтьс¤ на основ≥ кадастровоњ еколого-економ≥чноњ оц≥нки в≥днесених до його складу територ≥й та об'Їкт≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї (1992) та спец≥альних такс, ¤к≥ затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
оли ж немаЇ в≥дпов≥дних такс або методик розрахунку, розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ навколишньому природному середовищу, в≥дшкодовуЇтьс¤ за фактичними витратами.