ѕравов≥ засади цього виду в≥дпов≥дальност≥ передбачен≥ ”крањни. ¬она настаЇ за вчиненн¤ еколог≥чного злочину. ѕ≥д ним розум≥Їтьс¤ сусп≥льно небезпечне винне д≥¤нн¤ (д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть), що пос¤гаЇ на еколог≥чний правопор¤док.
ќсновною метою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ злочини Ї забезпеченн¤ виконанн¤ правил охорони навколишнього природного середовища ≥ рац≥онального природокористуванн¤, захист еколог≥чних прав та ≥нтерес≥в громад¤н.
≈колог≥чним злочинам притаманний р¤д основних ознак: 1) вони становл¤ть сусп≥льно небезпечн≥ д≥¤нн¤ (д≥ю чи безд≥¤льн≥сть); 2) високий ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки цього виду злочин≥в обумовлений тим, що об'Їктом њх пос¤ганн¤ Ї еколог≥чна безпека, ¤к≥сть навколишнього природного середовища, еколог≥чн≥ права громад¤н, а внасл≥док њх вчиненн¤ запод≥юЇтьс¤ шкода або створюЇтьс¤ загроза життю та здоров'ю людини, а також природним еколог≥чним системам, атмосферному пов≥трю, земл≥, њњ надрам, водам, л≥сам, тваринному ≥ рослинному св≥ту, генетичному фонду, природним ландшафтам; 3) еколог≥чн≥ злочини Ї протиправними та заборонен≥ крим≥нальним законом.
” ”крањни еколог≥чн≥ злочини вид≥лен≥ в окремий розд≥л ЧЂ«лочини проти довк≥лл¤ї, ¤кий м≥стить 19 склад≥в: порушенн¤ правил еколог≥чноњ безпеки (ст. 236); невжитт¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в еколог≥чного забрудненн¤ (ст. 237); приховуванн¤ або перекрученн¤ в≥домостей про еколог≥чний стан або захворюван≥сть населенн¤ (ст. 238); забрудненн¤ або псуванн¤ земель (ст. 239); порушенн¤ правил охорони надр (ст. 240); забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ (ст. 241); порушенн¤ правил охорони вод (ст. 242); забрудненн¤ мор¤ (ст. 243); порушенн¤ законодавства про континентальний шельф ”крањни (ст. 244); знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥сових масив≥в (ст. 245); незаконна порубка л≥су (ст. 246); порушенн¤ законодавства про захист рослин (ст. 247); незаконне полюванн¤ (ст. 248); незаконне зайн¤тт¤ рибним, зв≥риним або ≥ншим водним добувним промислом (ст. 249); проведенн¤ вибухових роб≥т з порушенн¤м правил охорони рибних запас≥в (ст. 250); порушенн¤ ветеринарних правил (ст. 251); умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ територ≥й, вз¤тих п≥д охорону держави, та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду (ст. 252); проекту ванн¤ чи експлуатац≥¤ споруд без систем захисту довк≥лл¤ (ст. 253); безгосподарське використанн¤ земель (ст. 254).
р≥м того, до еколог≥чних злочин≥в за на¤вност≥ запод≥¤нн¤ еколог≥чноњ шкоди можуть бути в≥днесен≥ також де¤к≥ склади, що сформульован≥ в ≥нших розд≥лах ”крањни: незаконне поводженн¤ з рад≥оактивними матер≥алами (ст. 265); незаконне виготовленн¤ ¤дерного вибухового пристрою чи пристрою, що розс≥юЇ рад≥оактивний матер≥ал або випром≥нюЇ рад≥ац≥ю (ст. 265≥); погроза вчинити викраданн¤ або використати рад≥оактивн≥ матер≥али (ст. 266); порушенн¤ правил поводженн¤ з вибуховими, легкозаймистими та њдкими речовинами або рад≥оактивними матер≥алами (ст. 267); порушенн¤ вимог режиму рад≥ац≥йноњ безпеки (ст. 267≥); порушенн¤ встановлених законодавством вимог пожежноњ безпеки (ст. 270); порушенн¤ правил безпеки п≥д час виконанн¤ роб≥т з п≥двищеною небезпекою (ст. 272); порушенн¤ правил безпеки на вибухонебезпечних п≥дприЇмствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273); порушенн¤ правил ¤дерноњ або рад≥ац≥йноњ безпеки (ст. 274); пошкодженн¤ об'Їкт≥в маг≥стральних нафто-, газо- та нафтопродуктопровод≥в (ст. 292); жорстоке поводженн¤ з тваринами (ст. 299); порушенн¤ правил поводженн¤ з м≥кроб≥олог≥чними або ≥ншими б≥олог≥чними агентами чи токсинами (ст. 326); застосуванн¤ зброњ масового знищенн¤ (ст. 439); екоцид (ст. 441).
ќб'Їктом еколог≥чних злочин≥в Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, що стосуютьс¤ охорони навколишнього природного середовища, охорони ≥ використанн¤ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки. “обто еколог≥чн≥ злочини пос¤гають на два родов≥ об'Їкти: навколишнЇ природне середовище ¤к певну сукупн≥сть екосистем ≥ природних об'Їкт≥в та еколог≥чну безпеку ¤к певний (оптимальний) стан природного середовища, що забезпечуЇ йому ≥ людин≥ спри¤тлив≥ (нормальн≥) умови дл¤ життЇд≥¤льност≥ та розвитку.
ќб'Їктивна сторона цих злочин≥в виражаЇтьс¤ у злочинному д≥¤нн≥ (д≥њ чи безд≥¤льност≥), що порушуЇ еколог≥чний правопор¤док, негативних насл≥дках такого д≥¤нн¤ та причинному зв'¤зку м≥ж ними. Ќе Ї злочином д≥¤ або безд≥¤льн≥сть, ¤ка хоча формально ≥ м≥ститьознаки будь-¤кого д≥¤нн¤, передбаченого ”крањни, але через малозначн≥сть не становить сусп≥льноњ небезпеки, тобто не запод≥¤ла ≥ не могла запод≥¤ти ≥стотноњ шкоди ф≥зичн≥й чи юридичн≥й особ≥, сусп≥льству або держав≥ (ст. 11 одексу).
—уб'Їктом еколог≥чних злочин≥в Ї ф≥зична осудна особа, ¤ка вчинила в≥дпов≥дний злочин у в≥ц≥, з ¤кого може наставати крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть. ÷ей в≥к дл¤ вс≥х еколог≥чних злочин≥в настаЇ з 16 рок≥в.
ƒо суб'Їкт≥в еколог≥чних злочин≥в належать громад¤ни ”крањни, ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства.
” випадках прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ злочини службових ос≥б, ¤к≥ вчинили њх з використанн¤м свого службового становища, д≥њ цих ос≥б можуть квал≥ф≥куватис¤ також ≥ за в≥дпов≥дними статт¤ми ”крањни, ¤кими передбачена в≥дпов≥дальн≥сть за службов≥ злочини.
—уб'Їктивна сторона еколог≥чних злочин≥в характеризуЇтьс¤ псих≥чним ставленн¤м особи до вчиненого д≥¤нн¤, тобто њњ виною. ќстанн¤ може бути у форм≥ умислу чи необережност≥. ”мисел под≥л¤Їтьс¤ на пр¤мий ≥ непр¤мий. ѕр¤мим Ї умисел, ¤кщо особа усв≥домлювала сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки ≥ бажала њх настанн¤. Ќепр¤мим Ї умисел, ¤кщо особа усв≥домлювала сусп≥льно небезпечний характер свого д≥¤нн¤ (д≥њ або безд≥¤льност≥), передбачала його сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки ≥ хоча не бажала, але св≥домо допускала њх настанн¤.
Ќеобережн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на злочинну самовпевнен≥сть та злочинну недбал≥сть. Ќеобережн≥сть Ї злочинною самовпевнен≥стю, ¤кщо особа передбачала можлив≥сть настанн¤ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в свого д≥¤нн¤ (д≥њ або безд≥¤льност≥), але легковажно розраховувала на њх в≥дверненн¤. Ќеобережн≥сть Ї злочинною недбал≥стю, ¤кщо особа не передбачала можливост≥ настанн¤ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в свого д≥¤нн¤ (д≥њ або безд≥¤льност≥), хоча повинна була ≥ могла њх передбачити (ст. 25 ”крањни).
ƒл¤ класиф≥кац≥њ еколог≥чних злочин≥в можна використовувати р≥зн≥ критер≥њ. 3 точки зору функц≥й, ¤к≥ ними виконуютьс¤, що мають в≥дношенн¤ до природокористуванн¤ ≥ охорони навколишнього природного середовища, еколог≥чн≥ злочини можна под≥лити на три категор≥њ: спец≥альн≥, сум≥жн≥ ≥ додатков≥. —пец≥альн≥ склади еколог≥чних злочин≥в, в основному, м≥ст¤тьс¤ в окремому розд≥л≥ Ђ«лочини проти довк≥лл¤ї. —ум≥жними складами злочин≥в у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища ≥ природокористуванн¤ вва жаютьс¤ так≥, що виконують еколог≥чн≥ функц≥њ за певних обставин об'Їктивного пор¤дку (наприклад, статт≥ 270, 274, 292, 326 ”крањни). ƒо додаткових склад≥в можна в≥днести злочини, ¤к≥ за своЇю природою не Ї еколог≥чними, але за певних обставин можуть бути використан≥ у сукупност≥ з еколог≥чними складами (наприклад, статт≥ 367, 364, 365 ”крањни). ѕередбачен≥ цими статт¤ми злочини можуть бути застосован≥ до службових ос≥б, ¤к≥ своњми д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю спри¤ли запод≥¤нню шкоди навколишньому природному середовищу або окремим його компонентам.
«а критер≥Їм об'Їкта захисту склади еколог≥чних злочин≥в под≥л¤ють на: злочини, спр¤мован≥ на порушенн¤ еколог≥чних правил д≥¤льност≥, безпосередн≥м об'Їктом ¤ких Ї пор¤док д≥¤льност≥ (наприклад, статт≥ 236, 237, 238, 253); злочини, що пос¤гають на окрем≥ природн≥ ресурси (наприклад, статт≥ 239-244, 254); злочини, що пос¤гають на об'Їкти флори ≥ фауни ¤к складову навколишнього природного середовища, умови б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ≥ збереженн¤ б≥осфери «емл≥ (наприклад, статт≥ 245, 246, 248-250 ”крањни).