—утн≥сть цього виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ у застосуванн≥ до порушник≥в еколог≥чного законодавства адм≥н≥стративно-правових санкц≥й (ст¤гнень). ѕерел≥к еколог≥чних правопорушень, за ¤к≥ настаЇ адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть, закр≥плений у глав≥ 7 Ђјдм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ в галуз≥ охорони природи, використанн¤ природних ресурс≥в, охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культуриї пјѕ ”крањни. ¬одночас еколог≥чний характер мають ≥ де¤к≥ адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, ¤к≥ пом≥щен≥ в ≥нших главах пјѕ.
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ земл≥ Ї: псуванн¤ ≥ забрудненн¤ с≥льськогосподарських та ≥нших земель (ст. 52); порушенн¤ правил використанн¤ земель (ст. 53); самов≥льне зайн¤тт¤ земельноњ д≥л¤нки (ст. 53≥); приховуванн¤ або перекрученн¤ даних земельного кадастру (532); несвоЇчасне поверненн¤ тимчасово займаних земель або неприведенн¤ њх у стан, придатний дл¤ використанн¤ за призначенн¤м (ст. 54 пјѕ ”крањни).
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ надр Ї: порушенн¤ права державноњ власност≥ на надра (ст. 47); порушенн¤ вимог щодо охорони надр (ст. 57); порушенн¤ правил ≥ вимог проведенн¤ роб≥т по геолог≥чному вивченню надр (ст. 58 пјѕ ”крањни).
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ вод Ї: порушенн¤ права державноњ власност≥ на води (ст. 48); порушенн¤ правил охорони водних ресурс≥в (ст. 59); порушенн¤ вимог щодо охорони територ≥альних ≥ внутр≥шн≥х морських вод в≥д забрудненн¤ ≥ засм≥ченн¤ (ст. 59≥); порушенн¤ правил водокористуванн¤ (ст. 60); пошкодженн¤ водогосподарських споруд ≥ пристроњв (ст. 61); невиконанн¤ обов'¤зк≥в по реЇстрац≥њ в суднових документах операц≥й з шк≥дливими речовинами ≥ сум≥шами (ст. 62 пјѕ ”крањни).
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ л≥су Ї: порушенн¤ права державноњ власност≥ на л≥си (ст. 49); незаконне використанн¤ земель державного л≥сового фонду (ст. 63); порушенн¤ встановленого пор¤дку використанн¤ л≥сос≥чного фонду, загот≥вл≥ ≥ вивезенн¤ деревини, загот≥вл≥ живиц≥ (ст. 64); незаконна порубка, пошкодженн¤ та знищенн¤ л≥сових культур ≥ молодн¤ка (ст. 65); знищенн¤ або пошкодженн¤ полезахисних л≥сових смуг та захисних л≥сових насаджень (ст. 65≥); знищенн¤ або пошкодженн¤ п≥дросту в л≥сах (ст. 66); зд≥йсненн¤ л≥сових користувань не у в≥дпов≥дност≥ з метою та вимогами, передбаченими в л≥сорубному квитку (ордер≥) або л≥совиму квитку (ст. 67); порушенн¤ правил в≥дновленн¤ ≥ пол≥пшенн¤ л≥с≥в, використанн¤ ресурс≥в сп≥лоњ деревини (ст. 68); пошкодженн¤ с≥нокос≥в ≥ пасовищних уг≥дь на земл¤х державного л≥сового фонду (ст. 69); самов≥льне с≥нокос≥нн¤ ≥ пас≥нн¤ худоби, самов≥льне збиранн¤ дикорослих плод≥в, гор≥х≥в, гриб≥в, ¤г≥д (ст. 70); введенн¤ в експлуатац≥ю виробничих об'Їкт≥в без обладнанн¤, що запоб≥гаЇ шк≥дливому впливу на л≥си (ст. 71); пошкодженн¤ л≥су ст≥чними водами, х≥м≥чними речовинами, нафтою ≥ нафтопродуктами, шк≥дливими викидами, в≥дходами ≥ покидьками (ст. 72); засм≥ченн¤ л≥су в≥дходами (ст. 73); знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥соосушувальних канав, дренажних систем ≥ шл¤х≥в на земл¤х державного л≥сового фонду (ст. 74); знищенн¤ або пошкодженн¤ в≥дмежувальних знак≥в у л≥сах (ст. 75); знищенн¤ корисноњ дл¤ л≥су фауни (ст. 76); порушенн¤ вимог пожежноњ без пеки в л≥сах (ст. 77); самов≥льне випалюванн¤ сухоњ рослинност≥ або њњ залишк≥в (ст. 77≥ пјѕ ”крањни).
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони атмосферного пов≥тр¤ Ї: порушенн¤ пор¤дку зд≥йсненн¤ викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на нењ ф≥зичних та б≥олог≥чних фактор≥в (ст. 78); порушенн¤ пор¤дку зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на штучн≥ зм≥ни стану атмосфери ≥ атмосферних ¤вищ (ст. 78≥); недодержанн¤ вимог щодо охорони атмосферного пов≥тр¤ при введенн≥ в експлуатац≥ю ≥ експлуатац≥њ п≥дприЇмств ≥ споруд (ст. 79); випуск в експлуатац≥ю транспортних та ≥нших пересувних засоб≥в з перевищенн¤м норматив≥в вм≥сту забруднюючих речовин у в≥дпрацьованих газах (ст. 80); експлуатац≥¤ автомототранспортних та ≥нших пересувних засоб≥в з перевищенн¤м норматив≥в вм≥сту забруднюючих речовин у в≥дпрацьованих газах (ст. 81 пјѕ ”крањни).
ѕравопорушенн¤ми в галуз≥ охорони ≥ використанн¤ тваринного та рослинного св≥ту Ї: порушенн¤, зазначен≥ у статт¤х 85, 85≥, 86≥, 87, 88, 88≥; порушенн¤ вимог щодо охорони вид≥в тварин та рослин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни (ст. 90-1); порушенн¤ правил охорони та використанн¤ територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду (ст. 91 пјѕ ”крањни).
≤нша група еколог≥чних правопорушень пов'¤зана з порушенн¤ми вимог еколог≥чноњ безпеки у процес≥: а) створенн¤, виробництва, збер≥ганн¤, транспортуванн¤, використанн¤, знешкодженн¤, л≥кв≥дац≥њ, захороненн¤ м≥кроорган≥зм≥в, б≥олог≥чно активних речовин та ≥нших продукт≥в б≥отехнолог≥й (ст. 90≥); б) впровадженн¤ в≥дкритт≥в, винаход≥в, корисних моделей, промислових зразк≥в, рац≥онал≥заторських пропозиц≥й, новоњ техн≥ки, технолог≥й ≥ систем, речовин ≥ матер≥ал≥в (ст. 91≥); порушенн¤ правил ≥ норм з ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки при використанн≥ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (ст. 95 пјѕ ”крањни).
ƒо ц≥Їњ групи сл≥д також в≥днести допушенн¤ наднормативних викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин (статт≥ 59≥, 78), а також порушенн¤ вимог щодо збер≥ганн¤, транспортуванн¤, використанн¤, знешкодженн¤ ≥ захороненн¤ х≥м≥чних засоб≥в захисту рослин, м≥неральних добрив, токсичних х≥м≥чних, рад≥оактивних речовин, у тому числ≥ в≥дход≥в (статт≥ 821-827, 83 пјѕ ”крањни).
ќкрему групу становл¤ть проступки, що стосуютьс¤ еколог≥чних прав громад¤н. ÷е, зокрема, в≥дмова в≥д наданн¤ чи несвоЇчасне наданн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ (ст. 914 пјѕ ”крањни).
—уб'Їктами адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ в≥дпов≥дно до пјѕ Ї т≥льки ф≥зичн≥ особи Ч громад¤ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства та посадов≥ особи, над≥лен≥ адм≥н≥стративною д≥Їздатн≥стю.
ѕри цьому в≥дпов≥дно до ст. 12 одексу адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ п≥дл¤гають особи, ¤к≥ на момент вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку дос¤гли 16 рок≥в ≥ Ї осудними. ƒо неповнол≥тн≥х, ¤к≥ вчинили адм≥н≥стративн≥ проступки, можуть бути застосован≥ примусов≥ заходи, ¤к≥ не Ї адм≥н≥стративними ст¤гненн¤ми: зобов'¤занн¤ публ≥чно вибачитис¤; застереженн¤; догана або сувора догана; передача п≥д нагл¤д батькам або особам, що њх зам≥н¤ють, чи п≥д нагл¤д педагог≥чному або трудовому колективу за њх згодою, а також окремим громад¤нам на њх проханн¤ (ст. 241).
¬ юридичн≥й л≥тератур≥ дискус≥йним Ї питанн¤ про адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б. ѕом≥тною при цьому Ї тенденц≥¤ в≥д повного запереченн¤ такоњ в≥дпов≥дальност≥ до њњ повного визнанн¤1. ѕо сут≥ економ≥чн≥ та ≥нш≥ санкц≥њ, що застосовуютьс¤ до юридичних ос≥б за порушенн¤ еколог≥чного та природоресурсного законодавства, за своЇю правовою природою Ї заходами адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. јдм≥н≥стративн≥ санкц≥њ до юридичних ос≥б зараз передбачен≥ багатьма законами ”крањни: Ђѕро в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й за порушенн¤ законодавства про ветеринарну медицинуї2, Ђѕро в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й за правопорушенн¤ у сфер≥ м≥стобудуванн¤ї3, Ђѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤ї4, Ђѕро виключну (морську) економ≥чну зонуї5 та ≥ншими.
Ќаприклад, в≥дпов≥дно до «акону Ђѕро виключну (морську) економ≥чну зонуї юридичн≥ особи несуть в≥дпов≥дальн≥сть за незаконну промислову д≥¤льн≥сть (ст. 22), незаконну експлуатац≥ю природних ресурс≥в (ст. 24), забрудненн¤ морського середовища (ст. 26). ѕопри те, що законодавець у цьому випадку не називаЇ в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б адм≥н≥стративною, вона за вс≥ма ознаками Ї саме та кою: оск≥льки за в≥дпов≥дн≥ правопорушенн¤ на юридичних ос≥б накладаютьс¤ адм≥н≥стративн≥ санкц≥њ Ч штрафи, конф≥скац≥¤ засоб≥в ≥ знар¤дь, ≥з застосуванн¤м ¤ких вчинено правопорушенн¤, конф≥скац≥¤ незаконно добутих природних ресурс≥в.
—истему адм≥н≥стративних ст¤гнень за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ становл¤ть ¤к передбачен≥ пјѕ ”крањни, так ≥ закр≥плен≥ ≥ншими законодавчими актами ст¤гненн¤. «окрема, в≥дпов≥дно до ст. 24 пјѕ ”крањни за в≥дпов≥дн≥ правопорушенн¤ можуть накладатись так≥ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤: попередженн¤, штраф, оплатне вилученн¤ предмета, ¤кий став знар¤дд¤м вчиненн¤ або безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤; конф≥скац≥¤: предмета, ¤кий став знар¤дд¤м вчиненн¤ або безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн¤; грошей, одержаних внасл≥док вчиненн¤ адм≥н≥стративного правопорушенн¤; позбавленн¤ спец≥ального права, наданого даному громад¤нинов≥ (права керуванн¤ транспортними засобами, права полюванн¤); виправн≥ роботи; адм≥н≥стративний арешт.
Ѕлизькими за своЇю правовою природою до цих ст¤гнень Ї так≥ санкцњњ: скасуванн¤ д≥њ та анулюванн¤ дозволу (л≥ценз≥њ), обмеженн¤, зупиненн¤ (тимчасова заборона), припиненн¤ дњњ суб'Їкта господарюванн¤ тощо.
“ак, анулюванн¤ чи скасуванн¤ дозволу (л≥цензњ≥) на природокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥ї1 та ѕоложенн¤ про пор¤док видач≥ дозвол≥в на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, затвердженого постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 10 серпн¤ 1992 р. є 459. ј ѕор¤дком обмеженн¤, тимчасовоњ заборони (зупиненн¤) чи припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ об'Їкт≥в у раз≥ порушенн¤ ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачен≥ обмеженн¤, тимчасова заборона (зупиненн¤) та припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й у раз≥ перевищенн¤ ними л≥м≥т≥в використанн¤ природних ресурс≥в, порушенн¤ еколог≥чних норматив≥в, еколог≥чних стандарт≥в, а також вимог еколог≥чноњ безпеки2.
ѕередбачен≥ пјѕ ”крањни адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ класиф≥куютьс¤ на основн≥ та додатков≥. “≥льки ¤к основн≥ можуть застосовуватись ус≥ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, закр≥плен≥ у ст. 24 одексу, кр≥м оплатного вилученн¤ та конф≥скац≥њ в≥дпов≥дних предмет≥в. ќстанн≥ можуть застосовуватись ≥ ¤к основн≥, ≥ ¤к додатков≥. ѕри цьому за одне адм≥н≥стративне правопорушенн¤ може бути накладено або основне, або основне ≥ додаткове ст¤гненн¤.
јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ш ¤к через два м≥с¤ц≥ з дн¤ вчиненн¤ еколог≥чного правопорушенн¤, а при триваючому правопорушенн≥ (наприклад, забрудненн≥ навколишнього середовища) Ч не п≥зн≥ш ¤к через два м≥с¤ц≥ з дн¤ його ви¤вленн¤. ” раз≥ в≥дмови в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або закритт¤ крим≥нальноњ справи, але за на¤вност≥ в д≥¤х порушника ознак адм≥н≥стративного правопорушенн¤ адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ш ¤к через м≥с¤ць з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або про њњ закритт¤ (ст. 38 пјѕ ”крањни).
якщо внасл≥док вчиненн¤ адм≥н≥стративного еколог≥чного правопорушенн¤ запод≥¤но майнову шкоду, то в≥дпов≥дний державний орган адм≥н≥стративноњ юрисдикц≥њ п≥д час вир≥шенн¤ питанн¤ про накладенн¤ ст¤гненн¤ за адм≥н≥стративне правопорушенн¤ маЇ право одночасно вир≥шити питанн¤ про в≥дшкодуванн¤ винним майновоњ шкоди, ¤кщо њњ сума не перевищуЇ двох неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, а судд¤ районного (м≥ського) суду Ч незалежно в≥д розм≥ру шкоди (ст. 40 пјѕ ”крањни).
јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ застосовуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженими на те державними органами (њх посадовими особами). ÷≥ органи (посадов≥ особи) Ї суб'Їктами виконавчоњ влади, реал≥зуючи ¤ку, вони накладають адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤. оло суб'Їкт≥в адм≥н≥стративноњ юрисдикц≥њ та обс¤г њх юрисдикц≥йних повноважень встановлено в пјѕ ”крањни.
—прави про адм≥н≥стративн≥ еколог≥чн≥ правопорушенн¤ розгл¤даютьс¤: а) адм≥н≥стративними ком≥с≥¤ми при виконавчих ком≥тетах районних, м≥ських, районних у м≥стах, селищних, с≥льських рад; б) виконавчими ком≥тетами селищних ≥ с≥льських рад; в) районними (м≥ськими) судами (судд¤ми); г) органами внутр≥шн≥х справ, органами державних ≥нспекц≥й та ≥ншими уповноваженими на те державними органами (посадовими особами). ƒо спец≥альних орган≥в екологоадм≥н≥стративноњ юрисдикцњњ належать органи (посадов≥ особи) ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища ”крањни, ƒержавноњ еколог≥чноњ ≥нспекцњњ, ƒержавного ком≥тету ”крањни по водному господарству, ƒержавного ком≥тету л≥сового господарства ”крањни, —ан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни тощо.
ѕ≥дв≥домч≥сть справ про адм≥н≥стративн≥ еколог≥чн≥ правопорушенн¤ передбачена нормами глави 17, а пор¤док провадженн¤ у справах про ц≥ правопорушенн¤ Ч розд≥лу IV пјѕ ”крањни. одексом, зокрема, встановлено, що адм≥н≥стративне еколог≥чне порушенн¤ ф≥ксуЇтьс¤ здеб≥льшого у в≥дпов≥дному протокол≥, ¤кий складаЇтьс¤ уповноваженою на це посадовою особою або представником громадськоњ орган≥зац≥њ чи органу громадського самовр¤дуванн¤. —права про адм≥н≥стративне еколог≥чне правопорушенн¤ розгл¤даЇтьс¤ за м≥сцем його вчиненн¤ або за м≥сцем проживанн¤ порушника у п'¤тнадц¤тиденний строк з дн¤ одержанн¤ в≥дпов≥дним державним органом (посадовою особою), правомочним розгл¤дати справу, протоколу про правопорушенн¤ та ≥нших матер≥ал≥в справи. –≥шенн¤ у справ≥ приймаЇтьс¤ у форм≥ постанови. ÷е може бути постанова: а) про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤; б) про застосуванн¤ заход≥в впливу до неповнол≥тн≥х правопорушник≥в; в) про закритт¤ справи.
ѕостанова у справ≥ про адм≥н≥стративне еколог≥чне правопорушенн¤ може бути оскаржена особою, щодо ¤коњ њњ винесено, а також потерп≥лим. ѕостанова районного (м≥ського) суду (судд≥) про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ Ї остаточною ≥ оскарженню в пор¤дку адм≥н≥стративного провадженн¤ не п≥дл¤гаЇ. ѕор¤док оскарженн¤ в≥дпов≥дних постанов передбачений ст. 288 пјѕ ”крањни.
ѕроцес реформуванн¤ адм≥н≥стративного права та адм≥н≥стративного законодавства, що в≥дбуваЇтьс¤ сьогодн≥, безпосередньо пов'¤заний ≥з реформуванн¤м ≥нституту адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ та законодавства про адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть. ‘ах≥вц¤ми розроблено к≥лька проект≥в майбутнього одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. ÷≥ проект≥ хоча й мають певн≥ в≥дм≥нност≥ з р¤ду питань, водночас м≥ст¤ть важлив≥ новац≥њ, спр¤мован≥ на вдосконаленн¤ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤. «окрема, значно розширено перел≥к еколог≥чних правопорушень, за ¤к≥ можуть накладатись адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, перел≥к самих адм≥н≥стративних ст¤гнень, введено адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б.
јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть Ї д≥йовим засобом охорони навколишнього природного середовища, його об'Їкт≥в та ресурс≥в, а також житт¤ та здоров'¤ громад¤н. ѕереваги цього виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гають насамперед у спр¤мованост≥ на попередженн¤ та недопущенн¤ запод≥¤нн¤ значноњ шкоди навколишньому природному середовищу та життю ≥ здоров'ю людини, а також в оперативност≥ реагуванн¤ на правопорушенн¤, що особливо важливо у сфер≥ охорони довк≥лл¤.