11.1. ѕон¤тт¤ та п≥дстави юридичноњ в≥дпов≥дальност≥
за еколог≥чн≥ правопорушенн¤
ёридична в≥дпов≥дальн≥сть за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ Ї важливим засобом забезпеченн¤ законност≥ в еколог≥чн≥й сфер≥. ¬она виступаЇ р≥зновидом юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в ц≥лому, а тому њй властив≥ вс≥ ознаки останньоњ.
¬одночас стосовно еколог≥чноњ сфери юридична в≥дпов≥дальн≥сть маЇ ≥ свою специф≥ку, обумовлену особливост¤ми еколог≥чного правопорушенн¤ ¤к обов'¤зковоњ п≥дстави дл¤ застосуванн¤ санкц≥й до порушник≥в еколог≥чного законодавства. “ак≥ особливост≥ випливають з≥ специф≥ки еколог≥чноњ сфери.
÷е стало приводом дл¤ вид≥ленн¤ де¤кими правознавц¤ми еколого-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ ¤к самост≥йного виду пор¤д з адм≥н≥стративною, крим≥нальною, цив≥льно-правовою та дисципл≥нарною в≥дпов≥дальн≥стю. јле дл¤ цього немаЇ достатн≥х п≥дстав, бо фактично немаЇ правових санкц≥й, ¤к≥ не охоплювалис¤ б адм≥н≥стративною, крим≥нальною, цив≥льно-правовою та дисципл≥нарною в≥дпов≥дальн≥стю. “а й в≥днесенн¤ тих або ≥нших правопорушень до групи еколог≥чних зовс≥м не означаЇ, що за њх вчиненн¤ мають застосовуватись ¤к≥сь особлив≥ еколого-правов≥ санкц≥њ. ¬ еколог≥чн≥й сфер≥ дом≥нуючими Ї заходи адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ, цив≥льно-правовоњ ≥ дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ ¤к ≥нтегрованого методу галуз≥ еколог≥чного законодавства. ƒ≥¤ комплексного ≥нституту юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ у ц≥й сфер≥ маЇ еколог≥чний в≥дт≥нок, але в ц≥лому вона п≥дпор¤дкована загальним законом≥рност¤м д≥њ зазначених вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ в ≥нших сферах сусп≥льних в≥дносин. ¬т≥м, не сл≥д ≥гнорувати вживанн¤ терм≥на Ђеколого-правова (еколог≥чна) в≥дпов≥дальн≥стьї, але не у значенн≥ такоњ в≥дпов≥дальност≥ ¤к окремого виду, а ¤к комплексного правового ≥нституту застосовуваноњ в еколог≥чн≥й сфер≥ адм≥н≥стративноњ, крим≥нальноњ, цив≥льно-правовоњ та дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.
ќтже, юридична в≥дпов≥дальн≥сть за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ Ч це сукупн≥сть правових засоб≥в, встановлених законодавством (адм≥н≥стративним, крим≥нальним, цив≥льним, трудовим, ф≥нансовим та ≥ншим), ¤к≥ застосовуютьс¤ у випадках порушенн¤ вимог охорони довк≥лл¤ та еколог≥чноњ безпеки населенн¤, умов та режиму використанн¤ природних ресурс≥в, запод≥¤нн¤ шкоди навколишньому природному середовищу.
≈колог≥чний в≥дт≥нок юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в еколог≥чному правопорушенн≥. ѕ≥д ним розум≥Їтьс¤ протиправне д≥¤нн¤ (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), що порушуЇ встановлений еколог≥чний правопор¤док ≥ за вчиненн¤ ¤кого законом передбачена юридична в≥дпов≥дальн≥сть.
≈колог≥чн≥ правопорушенн¤ мають р≥зну природу, р≥зний ступ≥нь сусп≥льноњ шк≥дливост≥ (небезпеки). р≥м того, ≥нститут юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ маЇ комплексний характер. Ќезважаючи на в≥дм≥нност≥ м≥ж ними, еколог≥чн≥ правопорушенн¤ мають ц≥лу низку сп≥льних юридичних ознак, через ¤к≥ можна розкрити зм≥ст еколог≥чного правопорушенн¤ ¤к п≥дстави дл¤ застосуванн¤ еколог≥чних санкц≥й. ÷¤ сукупн≥сть ознак формуЇ склад еколог≥чного правопорушенн¤. ƒо них належать об'Їкт, об'Їктивна сторона, суб'Їкт, суб'Їктивна сторона.
” самому загальному вигл¤д≥ п≥д об'Їктом (предметом) еколог≥чного правопорушенн¤ розум≥Їтьс¤ комплекс сусп≥льних правов≥дносин еколог≥чного характеру, ¤к≥ становл¤ть еколог≥чний правопор¤док в крањн≥. ” склад≥ цього комплексу вид≥л¤Їтьс¤ загальний ≥ спец≥альн≥ об'Їкти еколог≥чних правопорушень. «агальний об'Їкт стосуЇтьс¤ правов≥дносин, пов'¤заних з охороною навколишнього природного середовища в ц≥лому. ѕро цей об'Їкт, наприклад, йдетьс¤ у ст. 253 рим≥нального кодексу ”крањни (дал≥ Ч ”крањни), ¤кою встановлена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ правил проектуванн¤ ≥ експлуатац≥њ споруд без систем захисту довк≥лл¤ (навколишнього природного середовища).
атегор≥ю спец≥альних об'Їкт≥в еколог≥чних правопорушень становл¤ть групи однор≥дних сусп≥льних в≥дносин охорони ≥ рац≥онального використанн¤ земл≥, надр, вод, л≥с≥в та ≥ншоњ рослинност≥, природних територ≥й та об'Їкт≥в особливоњ охорони тощо. ѕереважна б≥льш≥сть встановлених законодавством санкц≥й стосуЇтьс¤ саме цих об'Їкт≥в еколог≥чних правопорушень.
’арактеристика об'Їкта еколог≥чного правопорушенн¤ була б неповною без ви¤вленн¤ його предмета Ч одн≥Їњ з найважлив≥ших ознак об'Їктивноњ сторони еколог≥чного правопорушенн¤. ѕредметом еколог≥чного правопорушенн¤ Ї природне середовище в ц≥лому ≥ його окрем≥ компоненти. ƒетально предмет еколог≥чних правопорушень визначаЇтьс¤ в ст. 5 «акону ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, в ¤к≥й встановлено, що державн≥й охорон≥ ≥ регулюванню використанн¤ на територ≥њ ”крањни п≥дл¤гають: навколишнЇ природне середовище ¤к сукупн≥сть природних ≥ природно-соц≥альних умов та процес≥в, природн≥ ресурси, ¤к залучен≥ в господарський об≥г, так ≥ не використовуван≥ в народному господарств≥ в даний пер≥од (земл¤, надра, води, атмосферне пов≥тр¤, л≥с та ≥нша рослинн≥сть, тваринний св≥т), ландшафти та ≥нш≥ природн≥ комплекси. ќсоблив≥й державн≥й охорон≥ п≥дл¤гають територ≥њ та об'Їкти природно-запов≥дного фонду ”крањни й ≥нш≥ територ≥њ та об'Їкти, визначен≥ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. ƒержавн≥й охорон≥ в≥д негативного впливу неспри¤тливоњ еколог≥чноњ обстановки п≥дл¤гають також здоров'¤ ≥ житт¤ людей. ќтже, предметом еколог≥чних правопорушень сл≥д вважати р≥зн≥ компоненти природного середовища, нев≥докремлен≥ завд¤ки людськ≥й прац≥ в≥д природних умов ≥снуванн¤, або так≥, що хоч ≥ акумулюють у соб≥ певну к≥льк≥сть людськоњ прац≥, але залишаютьс¤ в природному середовищ≥ чи внесен≥ в нењ дл¤ виконанн¤ своњх б≥олог≥чних та ≥нших природних функц≥й.
3 еколог≥чним правопор¤дком, тобто пор¤дком, врегульованим нормами еколог≥чного права, пов'¤зана об'Їктивна сторона еколог≥чних правопорушень. ¬она характеризуЇтьс¤: а) протиправн≥стю д≥й (безд≥¤льност≥), що пот¤гло порушенн¤ еколог≥чного правопор¤дку; б) запод≥¤нн¤м чи загрозою запод≥¤нн¤ еколог≥чноњ шкоди; в) причинним зв'¤зком м≥ж протиправним д≥¤нн¤м (д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю) та його насл≥дками (еколог≥чною шкодою); способами та ≥ншими обставинами вчиненн¤ еколог≥чного правопорушенн¤. ” передбачених законом випадках юридично значущими ознаками об'Їктивноњ сторони еколог≥чних правопорушень Ї, зокрема, м≥сце, час, обставини, способи вчиненн¤ правопорушенн¤ (наприклад, у випадках незаконного полюванн¤ або рибальства).
ќтже, об'Їктивна сторона еколог≥чного правопорушенн¤ становить сукупн≥сть зовн≥шн≥х ознак протиправного д≥¤нн¤. ≈колог≥чне правопорушенн¤ може бути вчинене ¤к шл¤хом активних д≥й (наприклад, незаконна порубка л≥су), так ≥ шл¤хом безд≥¤льност≥ (наприклад, непов≥домленн¤ в≥домостей про авар≥йн≥ ситуац≥њ на водних об'Їктах).
ѕон¤тт¤ Ђпротиправн≥стьї завжди характеризуЇ еколог≥чне правопорушенн¤, ¤ке у свою чергу нерозривно пов'¤зане з пон¤тт¤м сусп≥льноњ шкоди (небезпеки). «алежно в≥д ступен¤ сусп≥льноњ шкоди (небезпеки) визначаЇтьс¤ вид юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за вчинене правопорушенн¤. Ќаприклад, ¤кщо порушенн¤ вимог щодо охорони надр незначне за ступенем сусп≥льноњ небезпеки, то в≥дпов≥дальн≥сть за це правопорушенн¤ настаЇ в≥дпов≥дно до ст. 57 пјѕ ”крањни, тобто застосовуютьс¤ заходи адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. якщо ж порушенн¤ правил охорони надр створило небезпеку дл¤ житт¤, здоров'¤ людей чи навколишньому природному середовищу, то в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ в≥дпов≥дно до ст. 240 ”крањни, тобто винн≥ особи несуть крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.
—усп≥льно небезпечними насл≥дками вчиненн¤ б≥льшост≥ еколог≥чних правопорушень Ї запод≥¤нн¤ еколог≥чноњ шкоди або реальна загроза запод≥¤нн¤ такоњ шкоди. ≈колог≥чна шкода означаЇ негативний вплив на навколишнЇ природне середовище, ¤кий викликаний антропогенною д≥¤льн≥стю людини ≥ пов'¤заний ≥з забрудненн¤м навколишнього природного середовища, виснаженн¤м природних ресурс≥в, пошкодженн¤м або руйнуванн¤м еколог≥чних систем.
Ќеобх≥дн≥сть встановленн¤ причинного зв'¤зку м≥ж протиправною повед≥нкою та њњ насл≥дками Ч еколог≥чною шкодою Ї обов'¤зковою передумовою прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в тих випадках, коли нормою права передбачен≥ матер≥ально виражен≥ насл≥дки ¤к елемент об'Їктивноњ сторони складу еколог≥чного правопорушенн¤, так зван≥ матер≥альн≥ склади правопорушенн¤ (наприклад, знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥сових масив≥в Ч ст. 245 ”крањни, незаконне полюванн¤ Ч ст. 248 ”крањни, пошкодженн¤ л≥су ст≥чними водами, х≥м≥чними речовинами, нафтою ≥ нафтопродуктами, шк≥дливими викидами, в≥дходами ≥ покидьками Ч ст. 72 пјѕ ”крањни).
¬одночас значна к≥льк≥сть еколог≥чних правопорушень базуЇтьс¤ на формальних складах. ” цих випадках необх≥дн≥сть встановленн¤ причинного зв'¤зку в≥дпадаЇ, оск≥льки в≥дпов≥дальн≥сть настаЇ зафакт вчиненн¤ правопорушенн¤ незалежно в≥д настанн¤ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в (наприклад, порушенн¤ вимог пожежноњ безпеки в л≥сах Ч ст. 77 пјѕ ”крањни, приховуванн¤ або перекрученн¤ в≥домостей про еколог≥чний стан або захворюван≥сть населенн¤ Ч ст. 238 ”крањни).
≤снують ≥ так≥ склади еколог≥чних правопорушень, за вчиненн¤ ¤ких передбачена в≥дпов≥дальн≥сть ¤к у випадках настанн¤ негативних насл≥дк≥в, так ≥ у випадках, коли так≥ насл≥дки ще не настали, але Ї реальна загроза њх настанн¤ (наприклад, введенн¤ в експлуатац≥ю виробничих об'Їкт≥в без обладнанн¤, що запоб≥гаЇ шк≥дливому впливу на л≥си Ч ст. 71 пјѕ ”крањни, порушенн¤ правил охорони надр Ч ст. 240 ”крањни).
—уб'Їктом еколог≥чного правопорушенн¤ можуть бути ф≥зичн≥, в тому числ≥ посадов≥, особи ≥ особи, ¤к≥ виконують орган≥зац≥йно-господарськ≥ та орган≥зац≥йно-розпор¤дч≥ функц≥њ, а також юридичн≥ особи (п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ). ѕри цьому сл≥д зазначити, що суб'Їктами крим≥нальноњ, дисципл≥нарноњ та матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ можуть бути т≥льки ф≥зичн≥ особи Ч громад¤ни та посадов≥ особи, а суб'Їктами адм≥н≥стративноњ та цив≥льно-правовоњ (майновоњ) в≥дпов≥дальност≥ можуть бути ≥ ф≥зичн≥, ≥ юридичн≥ особи. ƒе¤к≥ еколог≥чн≥ правопорушенн¤ можуть бути вчинен≥ т≥льки спец≥альним суб'Їктом, тобто особою, ¤ка за законом, розпор¤дженн¤м або з ≥нших п≥дстав над≥лена правами та обов'¤зками у сфер≥ зд≥йсненн¤ певних функц≥й, завдань, вид≥в д≥¤льност≥ (наприклад, кап≥тан судна, зав≥дувач лаборатор≥њ).
—уб'Їктивну сторону еколог≥чних правопорушень становить вина у форм≥ умислу чи необережност≥. ¬ина Ї в≥дображенн¤м псих≥чного ставленн¤ правопорушника до д≥й та њх насл≥дк≥в. ѕравопорушенн¤ визнаЇтьс¤ вчиненим умисно, ¤кщо особа, ¤ка його вчинила, усв≥домлювала протиправний характер своњх д≥й чи безд≥¤льност≥, передбачала його шк≥длив≥ насл≥дки, бажала чи св≥домо допускала настанн¤ цих насл≥дк≥в. ѕравопорушенн¤ вважаЇтьс¤ вчиненим з необережност≥, ¤кщо особа, ¤ка його вчинила, передбачала настанн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в своњх д≥й чи безд≥¤льност≥, але легковажно розраховувала на њх в≥дверненн¤, або не передбачала можливост≥ настанн¤ в≥дпов≥дних насл≥дк≥в, хоча повинна була й могла њх передбачити.
«а чинним законодавством одн≥ еколог≥чн≥ правопорушенн¤ вважаютьс¤ такими т≥льки за на¤вност≥ умислу (незаконне полюванн¤ Ч ст. 248 ”крањни), друг≥ Ч необережност≥ (знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥су внасл≥док необережного поводженн¤ з вогнем Ч ст. 77 пјѕ ”крањни), а трет≥ Ч ¤к умислу, так ≥ необережност≥ залежно в≥д конкретних обставин (забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ Ч ст. 241, порушенн¤ правил охорони вод Ч ст. 242 ”крањни).
“≥льки в окремих випадках вина не Ї обов'¤зковим елементом еколог≥чних правопорушень. ÷е стосуЇтьс¤ цив≥льно-правового в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ джерелом п≥двищеноњ небезпеки (статт≥ 1187 та 1188 ÷ ”крањни).
ћотив ≥ мета можуть мати значенн¤ ¤к дл¤ юридичноњ квал≥ф≥кац≥њ еколог≥чного правопорушенн¤, так ≥ дл¤ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ застосуванн¤ засоб≥в в≥дпов≥дальност≥ (покаранн¤, ст¤гненн¤).
якщо фактично п≥дставою юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища Ї еколог≥чне правопорушенн¤ у вс≥й повнот≥ його складових, то правовою Ч одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, рим≥нальний кодекс ”крањни, ÷ив≥льний кодекс ”крањни, одекс ”крањни про працю та де¤к≥ ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти. Ќормами цих акт≥в передбачен≥ конкретн≥ заборони тих або ≥нших д≥й та санкц≥њ за њх порушенн¤. ¬ юридичних заборонах виражена вимога належноњ повед≥нки, а в санкц≥¤х Ч спос≥б державного примусу до виконанн¤ (додержанн¤) в≥дпов≥дноњ вимоги.
Ѕ≥льш≥сть заборон еколог≥чного характеру пов'¤зана з правами та обов'¤зками учасник≥в в≥дпов≥дних сусп≥льних в≥дносин. ѕорушенн¤ цих прав ≥ обов'¤зк≥в т¤гне за собою застосуванн¤ тих або ≥нших санкц≥й у пор¤дку, визначеному процесуальним законодавством ( рим≥нально-процесуальний кодекс ”крањни, ÷ив≥льний процесуальний кодекс ”крањни та ≥н.).
ћ≥ж юридичною в≥дпов≥дальн≥стю ≥ санкц≥Їю ≥снуЇ пр¤мий ≥ зворотний зв'¤зок, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤ у процес≥ застосуванн¤ санкц≥й до порушник≥в еколог≥чного правопор¤дку. ÷ей процес Ч внутр≥шн¤ форма житт¤ санкц≥й. ” застосуванн≥ санкц≥й ви¤вл¤Їтьс¤ сутн≥сть юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ в ц≥лому ≥ в еколог≥чн≥й сфер≥ зокрема.
ќтже, п≥д юридичною в≥дпов≥дальн≥стю за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ розум≥Їтьс¤ застосуванн¤ до ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, ¤к≥ њх вчинили, передбачених законодавством санкц≥й, виконанн¤ ¤ких у необх≥дних випадках забезпечуЇтьс¤ силою державного примусу.
—пециф≥ка юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ у функц≥¤х, що вона виконуЇ. ћожна вид≥лити так≥ функц≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за еколог≥чн≥ правопорушенн¤:
Ч забезпечувальна Ч забезпечуЇ охорону ≥ збереженн¤ належного стану навколишнього природного середовища, окремих його компонент≥в;
Чпревентивна Ч ви¤вл¤Їтьс¤ в попередженн≥ нових правопорушень, њх проф≥лактиц≥;
Чкомпенсац≥йна Ч спр¤мована на поновленн¤ порушеного стану природного середовища, в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ в≥дпов≥дним природним ресурсам, об'Їктам чи умовам;
Чстимулююча Ч стимулюЇ виконанн¤ ≥ додержанн¤ вимог еколог≥чного законодавства вс≥ма громад¤нами та юридичними особами незалежно в≥д форм власност≥;
Ч виховна Ч Ї засобом вихованн¤ людей, п≥двищенн¤ њх еколог≥чноњ культури, формуЇ у громад¤н впевнен≥сть в стаб≥льност≥ ≥снуючого правопор¤дку, у захищеност≥ њх еколог≥чних прав та ≥нтерес≥в;
Ч каральна Ч пол¤гаЇ в обмеженн≥ прав ≥ свобод правопорушника або покладенн≥ на нього додаткових обов'¤зк≥в, настанн≥ негативних насл≥дк≥в.
«астосуванн¤ санкц≥й, зрештою, фокусуЇтьс¤ на покаранн≥ ос≥б, винних у вчиненн≥ еколог≥чних правопорушень, в≥дшкодуванн≥ запод≥¤ноњ шкоди та в≥дновленн≥ попереднього стану в≥дпов≥дних природних компонент≥в.
ќтже, юридична в≥дпов≥дальн≥сть за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ виникаЇ у випадках вчиненн¤ еколог≥чного правопорушенн¤, тобто правопорушенн¤ з особливим об'Їктом пос¤ганн¤; м≥стить практично весь комплекс механ≥зм≥в, притаманних р≥зним видам юридичноњ в≥дпов≥дальност≥: залежно в≥д виду еколог≥чного правопорушенн¤ (злочин, адм≥н≥стративний проступок, дисципл≥нарний проступок, цив≥льно-правовий дел≥кт) вступаЇ в д≥ю той чи ≥нший механ≥зм, характерний дл¤ конкретного виду в≥дпов≥дальност≥.